У газовому зашморгу

Можливо, дехто з українців тішиться, коли бачить у платіжках за газ незмінну з минулого опалювального сезону цифру – до 8 гривень за кубометр. Але ця втіха «випаровується» після походу по магазинах і аптеках. Адже ціни на продукти та ліки ще з початку грудня суттєво підскочили і продовжують зростати. Тому що газ таки подорожчав і суттєво – для підприємців. Відповідно, вони закладають ціну газу у свою продукцію.

«Не знаю, як ми виживемо, якщо буде газ у січні й лютому по 53 гривні. А може, й більше, – розповів «ВЗ» львівський підприємець Андрій. – Чимало підпри­ємств уже тихо закриваються, бо розумі­ють, що протести нічого не дадуть. Але коли буде в державі колапс, то всі ви­йдуть на вулиці – і прості українці, і при­ватні підприємці, і керівники великих під­приємств».

Очевидно, «Нафтогаз України» заклав січневу ціну на газ в Україні, орієнтуючись на ціну, яка незадовго до нового року була зафіксована на міжнародних торгах: 21 грудня на лондонській біржі було рекорд­не подорожчання блакитного палива – до понад 2000 доларів за тисячу кубів. Але така рекордна ціна трималася лише два дні, потім різко впала. Зараз ціна на сві­товому ринку – близько тисячі доларів, а то й менше. Усе завдяки тому, що до Єв­ропи вийшли танкери зі зрідженим газом зі США та Австралії. Деякі вже прийшли, деякі ще в дорозі. До того ж у Європі – до­сить тепло як на цю пору року.

Але, очевидно, українські газопоста­чальні компанії вирішили спекульнути. І під шумок збільшили тарифи на газ на сі­чень. Ціна газу для промислових підпри­ємств дуже зросла. У січні задекларува­ли 53 гривні за кубометр. Відповідно, 53 тисячі грн за тисячу кубів. Це дуже доро­го і, звичайно, впливає на собівартість продукції. І це не може не вплинути зага­лом на ціни для населення в магазинах.

Влада має перевірити, куди йдуть гро­ші, які сплачує населення за газ. Чи дохо­дять вони до постачальника газу? У нас достатньо контролюючих структур: Анти­монопольний комітет, НАБУ, ДБР та інші. Бо населення за газ сплачує справно. Зараз є багато газопостачальних ком­паній – ТОВ «Львівгаззбут», «Нафтогаз України» та інші, тому споживач може ви­бирати. А от доставку газу здійснює ком­панія-монополіст – «Регіональна газова компанія» (у Львові це РГК «Львівгаз»). І зараз знову оголосили підвищення на доставку газу (щоправда, не в усіх регіо­нах України, але на Львівщині є підвищен­ня). Задекларовано, що ці кошти йдуть на ремонт газорозподільчих мереж. Пи­тання – а що газовики робили тридцять років? Протягом тридцяти років не онов­лювалися мережі. А зараз вирішили оно­вити їх за рахунок населення? Тому влада має перевірити, чи доходять гроші, яке сплачує населення за газ, до постачаль­ника газу? Чи не йдуть вони прямим хо­дом в офшори, як це було раніше? У 2010 році мені розповідав начальник облгазу, що ці гроші просто йдуть в офшори і не доходять до компаній, які видобувають і постачають газ. Тому питання – куди ді­ваються ці гроші?

Здається, 2010 року в парламенті го­лосували, щоб з державного бюджету переказати 24 мільярди гривень поста­чальним і тепловим компаніям. Це при тому, що населення за газ сплачувало справно. Може, пересічному мешканцю сума 24 млрд грн нічого не говорить. Але якщо поділити її на всіх українців і сказа­ти, що кожен має витягти цю суму зі сво­го гаманця, реакція людей буде іншою. Люди цього не розуміють, поки їх це не торкається особисто. Поки не настане той день, коли не буде чим платити за газ навіть по 8 грн за куб... І, на жаль, в країні нічого не змінилося. Ледь не щороку на­родні депутати України списують так зва­ні газові борги. Не з власної кишені, зви­чайно. А з державного бюджету, тобто за рахунок кожного сущого тут.

Ще один момент – є стратегічні галузі, які держава не має віддавати у приватні руки. До них належить і енергетична га­лузь. Зараз можемо «подякувати» Кучмі, що він це зробив. Бо гірше від держав­ного монополіста може бути лише при­ватний монополіст. А у нас енергетична галузь опинилася в руках приватних мо­нополістів. Це все проявляється в період криз, таких, як зараз. Бачимо, що впливу на цих монополістів немає.

А тим часом…

За кілька днів до Нового року АТ «Львівгаз» виступило з офіційною зая­вою: цьогорічний опалювальний сезон може бути зірвано. Львівська міська рада не дотримується домовленостей перед газовиками. Як повідомив «ВЗ» прессе­кретар АТ «Львівгаз» Петро Лукіянчук, теплопостачальні підприємства Львова боргують АТ «Львівгаз» 112,475 мільйо­на грн.

Раніше ЛМР і «Львівгаз» домовилися, що теплопостачальні підприємства пога­сять цю заборгованість. Газовики пого­дилися на реструктуризацію боргу, але, як вони стверджують, мерія постійно по­рушує цей графік. Найбільшими боржни­ками є «Львівтеплоенерго» і «Залізнич­нетеплоенерго». Ця ситуація ставить під загрозу виконання регламентованих ро­біт і безперебійне газопостачання Льво­ва і області.

Своєю чергою, Львівська міська рада пояснила, що борги накопичуються че­рез різницю у чинних та економічно об­ґрунтованих тарифах. Ще 9 лютого 2021 року внаслідок підписаного меморан­думу уряд гарантував, що різницю між цими тарифами покриватиме держава, а не органи місцевого самоврядування. Однак, як розповів начальник департа­менту ЖКГ ЛМР Олександр Одинець, за­боргованість із різниці в тарифах для те­плопостачальних підприємств Львова становить близько 1 млрд грн, а держа­ва планує компенсувати лише 362 млн грн. Львівська міська рада звернулася до державних органів влади для повернен­ня ще приблизно 600 млн грн.

Коментар для «ВЗ»

Олександр Белявський, економічний експерт

Державна компанія «Нафтогаз України» щорічно видобуває до 15 млрд кубів газу. Потреба України в блакитному паливі – приблизно удві­чі більша. Решта 15 млрд кубів надо­лужуються за рахунок видобування приватними українськими компанія­ми та імпортом. На ту кількість газу, що видобуває «Нафтогаз України», уряд може встановити ціни, які вва­жає за потрібне, бо цей газ не прода­ється на ринку. Цей газ резервується для населення за ціною близько 8 грн за кубометр. Рішення про ціну при­ймає НКРЕКП. Думаю, до квітня така ціна для населення збережеться.

Уряд не має впливу на приватні га­зовидобувні компанії і не може приму­сити їх продавати газ, припустимо, по 8 грн. Зрештою, уряд зараз прийняв таке рішення, але приватні компанії бунтують проти цього. Для приватних підприємств, якщо не потрапляють у державну квоту, це дуже погано, бо змушені купувати газ на ринку. А рин­кова ціна зараз зашкалює (за офіцій­ними повідомленнями українських га­зопостачальних компаній, тарифи на січень становлять від 34 до 57,5 грн за куб. – Авт.). Це означає, по суті, за­криття багатьох підприємств, тому що у багатьох з них на газ іде значна час­тина витрат.

Хоча, думаю, цей зимовий сезон Україна пройде. Тому що у нас у схо­вищах достатньо газу. Ще й темпе­ратура сприяє… Якщо так триватиме до березня, то все буде добре. А далі можуть початися проблеми. Усе за­лежатиме від того, яка ціна газу буде у травні. Якщо різко впаде – значить, усе в порядку. А якщо ні, то що буде­мо робити наступного року – ніхто не знає…

Читайте також: Альтернатива війні