Дрібка кориці як піґулка від старості

Ця ароматна спеція, запах якої асоціюється із смачною випічкою, є на кухні у кожної господині. Вона не лише надає стравам неповторного аромату, збуджує апетит, а й дуже корисна.

Золотиста спеція за­вжди була на вагу золо­та: її неодноразово згаду­вали у Старому Завіті, в Єгипті з її допомогою муміфікували фа­раонів, а римський імператор Нерон у відчаї після вбивства дружини спалив річний запас кориці на її похороні. Неаби­які пристрасті навколо кори­ці киплять досі: часто замість справжньої прянощі використо­вують дешевий аналог — касію.

Кориця справжня, або цей­лонська, — це внутрішній шар кори невеликого вічнозеленого чагарнику зі Шрі-Ланки і Півден­ної Індії. Її ще називають благо­родною корицею — і з властивою всім аристократам витонченіс­тю, справжня кориця дуже тен­дітна.

Касія ж — родичка кориці, кора іншого дерева, родом із Південного Китаю. Китайське дерево може сягати 15 метрів заввишки — тож з такої росли­ни можна отримати більше си­ровини, і вона буде дешевшою, вона значно грубша.

У кориці теплий і м’який аро­мат, а смак солодкувато-пря­ний. Касія ж має різкий запах, пекучо-пряний, терпкий смак. Касія містить більше ефірних олій, тому аромат у неї може бути навіть трохи камфорний.

Вважають, що кориця сприяє зниженню цукру в крові за гіпер­тонії — кумарин, що є в ній, за­побігає згортанню крові і утво­ренню тромбів. Але виявилося, що в китайській кориці (касії) його значно більше, ніж у цей­лонській, — тому не вся кориця однаково корисна. За низько­го згортання крові цю приправу потрібно вживати дуже обереж­но, адже пряність її розріджує. Не слід їсти корицю і тим, хто схильний до алергій.

Та якщо хочете схуднути, до­давайте в їжу корицю. Вона по­кращує обмін речовин і спалює жир, у тому числі й на животі. Вче­ні з’ясували, що приправа знижує ризик розвитку хвороб серця, може допомогти запобігти діабе­ту і атеросклерозу. Вважають, що кориця дозволяє сконцентрува­тися і покращує здібності до на­вчання. Тому, якщо додати дрібку пряності у ранкову каву, тонізую­чий ефект буде вищим. Припра­ву, наприклад, можна додавати в кефір. Пряність також зменшує відчуття голоду.

Є думка, що ця пряність по­кращує зір і зміцнює імунітет. За вірусних і бактеріальних захво­рювань її можна додавати в чай разом з імбиром — ефект буде кращим. Корисна спеція за ар­триту, безсоння, депресії, го­ловного болю. Вживайте кори­цю, якщо мрієте про довголіття. Регулярно пийте чай з корицею і медом, щоб затримати старість, мати чудовий вигляд. Корицю корисно не лише їсти, а й вдиха­ти. Її аромат здатний поліпшити роботу мозку і зорову пам’ять, а також підняти настрій.

Справжня кориця — абсолют­но «десертна» спеція, хоча в Азії і на Близькому Сході без неї не обходиться, мабуть, жодна пря­на суміш. Вона чудово поєдну­ється і з напоями: чаєм, кавою, какао, глінтвейном, прикрасить смак і аромат будь-якої випіч­ки, особливо з яблуками. Ко­риця надає стравам «різдвяно­го» духу — підходить для індички, м’ясних страв, пряників і тор­тів. Китайську корицю краще додавати в маринади, насиче­ні м’ясні страви, гостре карі. Ну і, звичайно, паличка касії неза­мінна для прикрашання глінт­вейну та інших гарячих зимових напоїв.

Булочки з корицею

10 г сухих дріжджів, 200 мл молока, 100 г + 2 ст. лож­ки вершкового масла, 70 г + 2 ст. ложки цукру, 300−400 г борошна, 2 ч. ложки ваніль­ного цукру, 1−1,5 ст. ложки меленої кориці.

Тісто. До теплого молока до­дати розтоплене (але не гаря­че) вершкове масло (100 г) і цу­кор (70 г). Розмішати. Дріжджі змішати з борошном (300 г) і додати у молоко. За потреби потрохи всипати решту борош­на. Замісити не дуже круте тіс­то. Залишити у теплому місці на 1 год.

Розкачати тісто на прямо­кутник. Змастити розтопленим маслом (2 ст. ложки).

Змішати 2 ст. ложки цукру, ванільний цукор та корицю і по­сипати, залишаючи край 1,5−2 см непосипаним.

Згорнути в рулет (з широко­го боку) і нарізати на 12 частин. Викласти на деко, застелене пергаментом, випікати у розі­грітій до 200 °C духовці 25−30 хв. Ледь остудити і полити ме­дом.

Хрусти з корицею

300 г борошна, 150 г сме­тани 20−25%, 2 яйця, 90 г цу­кру, 0,4 ч. ложки соди, дрібка солі, олія або пряжене масло — для фритюру, цукрова пу­дра і кориця — для подачі.

Збити яйця з цукром до побі­ління. Додати сметану і ретель­но перемішати.

Всипати в яєчно-сметан­ну суміш просіяне зі сіллю і со­дою борошно, замісити досить туге тісто. Накрити плівкою, по­ставити у холодильник на 30 хв.

Розкачати тісто завтовшки 2 мм, нарізати на ромбики 3×4 см. У центрі кожного зробити вертикальний розріз завдовж­ки близько 1,5 см. Протягнути один з гострих кінців ромбика в проріз і вивернути.

Розігріти олію для фритю­ру до 170 °C. Смажити хрусти до світло-коричневого кольору.

Готові хрусти викладати на зім’яті паперові рушники. Для подачі змішати цукрову пу­дру з корицею у співвідношен­ні 3:1 і посипати ледь охололі хрусти.

Бананове морозиво з корицею

500 мл молока, 2 стиглі ба­нани, 250 мл жирних вершків, 1 банка (400 мл) згущеного молока, 1 ст. ложка ваніль­ного цукру, жменя волоських горіхів, 2 ст. ложки цукру, 1 ч. ложка меленої кориці.

Банани очистити, поклас­ти у велику миску, розім’яти на пюре. Додати решту інґредієн­тів, крім горіхів і цукру, розмі­шати міксером до одноріднос­ті. Викласти у форму, придатну для заморожування, і постави­ти в морозильник. Заморожу­вати упродовж 6 год, перемішу­ючи щогодини. Волоські горіхи скропити водою, посипати цу­кром (краще коричневим), пе­ремішати і викласти на деко; по­ставити під гриль, доки цукор не розплавиться. Подати морози­во, посипавши волоськими го­ріхами з карамеллю.