«Французький парадокс»: малі порції, натуральні продукти і келих червоного вина

Це називається «фран­цузький парадокс», і він породив незліченні до­слідження того, як люди різ­них національностей можуть радикально покращити свій спосіб життя, не виснажуючи себе, — адже це зовсім не по-французьки, щодня напружува­тися у спортзалі. Вченим вда­лося виявити ключові причини, завдяки яким французький спо­сіб життя природним чином сприяє збереженню стрункості.

У Франції чимало людей що­дня випивають келих червоного за обідом та вечерею, але вони не напиваються до нестями. Чи­мало експертів вважають, що це одна з ключових причин, чому у них так мало серцево-судинних захворювань. У червоному вині не лише багато корисних для серця антиоксидантів, воно та­кож дуже багате на флавоноїди, які, як доведено, допомагають впоратися із хворобами, спри­чиненими неправильним харчу­ванням і сильним стресом.

Вони їдять багато корисних жирів. Вважаєте, дієта з вели­кою кількістю сиру, масла та вершків не може бути корис­ною? Експерти стверджують, що може за умови, коли розмір порцій буде невеликим, а всі на­сичені жири отримуватимете із корисних джерел. Важливо, щоб ці жири надходили до орга­нізму разом із великою кількіс­тю білка та клітковини, але, схо­же, французи знали про це вже сотні років.

Для багатьох з нас споживан­ня їжі - швидкий процес: про­сто запхати що-небудь у себе за столом під час роботи, читан­ня книги чи перегляду соцме­реж, щоб підтримати сили. Але у Франції обіди чи вечері часто відбуваються у товаристві, де люди зазвичай не поспішають і насолоджуються тим, що вони їдять. Це не лише підвищує за­доволеність їжею та життям, а й дає організму додатковий час на втамування апетиту, а отже, ви, швидше за все, з'їсте мен­ше.

Більшості з нас дуже легко дійти до найближчого магазину і купити щось на перекус, який навряд чи буде корисним. А ось у Франції перекушують дуже рідко, а якщо це й трапиться, то, швидше за все, це буде шмато­чок сиру з виноградом, а не па­кет чипсів.

Оскільки більшість історії Франції сягає корінням у серед­ньовічні села з вузькими про­вулками і звивистими вулич­ками, автомобілі у містах мало придатні. Більшість французів значну частину часу ходять піш­ки — на роботу чи по продукти вони можуть поїхати і на вело­сипеді. Автомобіль вони збері­гають для поїздок за місто.

З поширенням фастфуду Франція нині наповнена бур­герними та піцеріями у вели­ких містах. Але варто від'їхати від великого міста, і ви вияви­те, що купити оброблену їжу до­сить складно — навіть у найпопу­лярніших магазинах продають продукти, зроблені вручну, а по­тім доставлені на ринок. Люди харчуються або тим, що готують вдома (і це справжній ритуал), або йдуть у хороший ресторан.

Для багатьох із нас доступ­ність їжі не дозволяє контро­лювати розмір порцій. Навіщо з'їдати одну тарілку макаро­нів, якщо можна зварити цілу пачку? У Франції порції зазви­чай менші і загалом скромніші. Більшість експертів переконані, що це пов’язано з культурними особливостями, де вважають, що з'їсти більше, ніж належить — обжерливість чи жадібність. Крім того, п’ять тістечок замість одного маленького не зроблять його вп’ятеро смачнішим. І цьо­го безперечно варто вчитися.

Сирний суп по-французьки

1,2 л курячого бульйо­ну, 4 ріпчасті цибулини, 1 зубчик часнику, 200 г сиру Едам, 50 г вершкового масла, 220 мл білого сухого вина, бі­лий хліб без скоринки, 1 ст. ложка пшеничного борошна, сіль і чорний мелений перець.

Часник подрібнити, а цибулю нарізати тонкими півкільцями. У каструлі з товстим дном розігрі­ти масло й обсмажити цибулю і часник до красивого золотисто­го кольору.

Додати у каструлю борошно, добре перемішати всі інґредієн­ти, а потім влити біле вино і ку­рячий бульйон. Посолити і по­перчити. Зменшити вогонь до мінімуму і готувати суп, помішу­ючи, 25−30 хв.

Нарізати сир на 8 скибочок, а черствий білий хліб додатково підсушити у тостері, духовці чи обсмажити на сухій пательні до появи скоринки.

У порційний жаростійкий по­суд з високими бортиками (гли­няні або керамічні миски) вклас­ти продукти у такому порядку: на дно — скибочку підсушеного хліба, потім скибочку сиру, зно­ву хліб і знову скибочку сиру. Зі­брати так 4 заготовки.

Залити у кожну миску гото­вий суп так, щоб він злегка по­кривав верхню скибочку сиру і поставити посуд у розігріту до 200°С духовку. Готувати ще близько 10−15 хв.

Акуратно, щоб не обпектися, вийняти посуд із духовки. По­давати суп відразу ж, переста­вивши миски на тарілки. За ба­жання прикрасити суп зеленню петрушки.

Французькі тости зі шпинатом та сиром

8−10 скибочок хліба для тостів, 6 великих яєць, 120 г твердого сиру, 100 г вершко­вого масла, 100 мл молока, 50 г сиру з блакитною плісня­вою, 200 г шпинату, 1 цибу­лина, сіль, чорний мелений перець, мікрозелень.

Розігріти духовку до 100°С і розкласти на деку в один шар скибочки хліба. Запікати 15 хв, перевернути на інший бік і го­тувати ще 10−15 хв. Підсушений хліб вийняти і змастити вершко­вим маслом з одного боку, роз­різати по діагоналі навпіл.

Розтопити у пательні 2 ст. ложки вершкового масла і об­смажити до прозорості нарізану кубиками цибулю, 3−4 хв. Додати шпинат (якщо листя велике, на­різати його), посолити, припра­вити перцем і готувати ще 2 хв.

Керамічну прямокутну форму змастити маслом. Збити яйця з молоком, сіллю та перцем і влити у форму. Додати цибу­лю зі шпинатом і 100 г натерто­го твердого сиру, перемішати. Покласти у форму хліб. Дода­ти наламаний на шматочки сир із блакитною пліснявою. Накри­ти форму харчовою плівкою і по­ставити у холодильник щонай­менше на 1 год.

За годину до подачі вийня­ти форму з холодильника і зали­шити на 20 хв у теплі.

Розігріти духовку до 200°С. Посипати натертим сиром, що залишився, і запікати тости на середньому рівні духовки 35- 40 хв. Подавати, прикрасивши мікрозеленню.