Передплатити Підтримати

Коронавірус загущує кров

На розтинах патологоанатоми спостерігають у легенях померлих не класичну картину пневмонії, а множинні тромботичні ураження

Ілюстрація American College of Cardiology

Приблизно у 30% пацієнтів з важким перебігом Covid-19 недуга ускладнюється тромбозами різної вираженості і локалізації — від мікротромбів у капілярах, які викликають шкірні прояви недуги, до легеневої тромбоемболії. Це — загальні дані по країнах Європи.

Британські медики кажуть, що ця цифра є заниже­ною — тромби виявляють у кожного другого важ­кого хворого. Патолого­анатоми підтверджують спостереження колег, які займаються лікуван­ням «ковідних» хворих: на розтинах спостерігають у легенях померлих не кла­сичну картину пневмонії, а множинні тромботичні ураження на тлі обширно­го запалення.

«Будь-які важкі про­цеси в організмі (різні види шоку, важкі трав­ми, бактеріальний сеп­сис. — Авт.) впливають на систему згортання крові, викликаючи т. зв. ДВЗ-синдром (дисемі­новане внутрішньосу­динне згортання), що, своєю чергою, загрожує розвитком поліорган­ної недо­статності і, відповід­но, смер­тю, — каже к.м.н., професорка кафедри терапії Української військово-медичної академії Мар’яна Се­люк.

— У ви­падку з Covid-19 ДВЗ-синдром виникає частіше, ніж при інших вірусних інфекційних захворюваннях (за спо­стереженнями меди­ків з різних країн, ДВЗ-синдром розвивався на четверту добу захворю­вання у 70% померлих. — Авт.). Загущення крові і, відповідно, поява дріб­них кров’яних згустків може призвести до бло­кування кровопостачан­ня життєво важливих ор­ганів — не тільки легень, а й серцевого м’яза чи го­ловного мозку. Ось чому пацієнтам з Covid-19, особливо тим, які мають супутні серцево-судин­ні патології, лікарі, керу­ючись відповідними про­токолами, призначають антикоагулянти (лікар­ські препарати, які галь­мують процес згортан­ня крові. — Авт.). Звісно, не всім, бо певні захво­рювання печінки і нирок слугують протипоказан­ням до застосування цих ліків. Аспірин, який на регулярній основі приймають хворі з кар­діопатологіями, у цій си­туації не працює. Йдеть­ся про інші препарати".

Гіперкоагуляція нерід­ко є… єдиним симптомом коронавірусної інфекції. Пацієнта госпіталізують з інфарктом міокарда чи ін­сультом, а при проведен­ні тесту на SARS-CoV-2 з’ясовується, що людина інфікована цим вірусом, і з великою ймовірністю саме активність цього ві­русу і призвела до таких наслідків. Як повідомля­ють американські ЗМІ, відколи почалася панде­мія, кількість пацієнтів, молодших 40 років, які поступають у стаціона­ри зі серцево-судинними проблемами, зросла… у сім разів! Лікарі б’ють на сполох: це — не випадко­вість і не наслідок того, що люди перебувають у стані хронічного стресу, а тому «серце у них не ви­тримує».

Ще одна небезпе­ка, яка чигає на хворих (особливо на молодих, які до того, як захворіти на Covid-19, на здоров’я не скаржились), — цито­кіновий шторм. Як пояс­нює Мар’яна Селюк, ві­рус проникає не лише у клітини легень, а й кліти­ни серця, кишечнику, ни­рок, печінки (ось чому «ковід» некоректно порів­нювати із грипом та інши­ми ГРВІ). Збудник може тижнями поширюватися організмом, захоплюю­чи нові клітини і уникаючи при цьому імунної відпо­віді. Коли імунітет «усві­домить» ступінь уражен­ня, його реакція може виявитися надто бурхли­вою. Імунна система по­чинає синтезувати ци­токіни — молекули, які активують запалення, по­кликане стримати і зни­щити вірус. Але ці мо­лекули синтезуються у надмірних кількостях, тож запалення виходить з-під контролю…