Дискусійний податок з виведеного капіталу

У владі вважають, що він стимулюватиме бізнес, інвестиції. А у МВФ переживають, чи не спричинить ще більшу дірку у бюджеті


До числа реформ, впровадження яких повинно пожвавити українську господарку, наростити валовий внутрішній продукт, українська влада відносить встановлення податку з виведеного капіталу. Його було названо одним з пріоритетів на 2018 рік.

Відповідний президентський законопроект внесено у парламент як невідкладний. Глава держави за значенням прирівняв його до Угоди про асоціацію з ЄС, назвав «актом економічної свободи», висловив упевненість, що задіяння цього інструменту забезпечить вільний рух капіталу, стимулюватиме розвиток бізнесу. На думку президента, ухваленням цього закону Україна відходить від «совкової» до сучасної моделі регулювання валютного ринку.

Аналітики кажуть: у цій сфері буде впроваджено принцип «дозволено все, що прямо не заборонено законом».

Однак деякі наші міжнародні фінансові партнери, вітчизняні експерти мають іншу думку, висловлюють застереження.

Тож які переваги і ризики податку на виведений капітал?

«Підприємці зможуть більше вкладати у власну справу»

Відома у Києві бізнесвумен — генеральний директор фінансової компанії «Леогеймінг Пей» (CEO LeoGaming) Альона Дегрік назвала закон про податок з виведеного капіталу «позитивним», вірить, що він створить передумови для серйозного пожвавлення вітчизняної економіки. За її словами, які цитує «Українська правда», з введенням цієї новації підприємці зможуть вкладати більше коштів у розвиток своєї справи — податком обкладатимуть лише ту частину прибутку, яку виводитимуть з бізнесу. Альона Дегрік каже про ефективність цього ноу-хау в інших країнах. «В Естонії, наприклад, після прийняття аналогічного закону надходження у бюджет зросли. Тому що підприємства наростили обороти, зросла база оподаткування. Можна розраховувати на аналогічні результати і для України. Крім того, трансформація податку з прибутку на податок з виведеного капіталу створить умови для організації нових робочих місць, зростання зарплат».

«Цей податок може ще більше відлякати інвесторів»

Критично оцінює податкову новинку голова Комітету економістів України Андрій Новак. У розмові з кореспондентом «Високого Замку» він сказав:

— Ініціатива президента про введення в Україні податку на виведений капітал замість податку з прибутку (йдеться саме про заміну, а не про появу нового податку) має на меті зменшити виведення капіталу, перш за все, з боку українського бізнесу. У тому числі — через офшори. А також — стимулювати інвестування в нашу економіку. Це номінально. А реально трохи інша картина. Мусимо визнати, що Україна зараз, на жаль, не є інвестиційно привабливою. Про це свідчить зменшення прямих іноземних інвестицій — торік їх обсяг становив менше 2 млрд. доларів, тоді як у 2016 році — 3,5 млрд. доларів. В умовах такої інвестиційної непривабливості введення згаданого податку може ще більше відлякати інвесторів. Інвестор не повинен бути зв’язаний по руках-ногах, коли вкладає свої кошти у нашу країну.

У разі виникнення якихось проблем чи форс-мажорів (чим була російсько-українська війна) інвестор повинен без перешкод вивести свій капітал чи його частину на постійно чи тимчасово. Тобто не повинен ні в чому бути обмеженим. А ми такі обмеження встановлюємо.

— Так само вважають у Міжнародному валютному фонді. Там кажуть, що через цей податок державний бюджет України, який і так потерпає від браку надходжень, недоотримає ще більше коштів…

— Звичайно! Адже йдеться про заміну податку на прибуток. Цей податок сьогодні приносить у скарбницю країни близько восьми відсотків усіх податкових надходжень. Тобто втрати від його заміни становитимуть щонайменше 80 млрд. грн. А от скільки принесе натомість податок на виведений капітал — спрогнозувати ще неможливо. Тож МВФ цілком логічно застерігає українську владу від такого кроку.

«Україна буде сильною, якщо самі захистимо свій ринок»

Категорично не погоджується з аналітиком народний депутат, член парламентського Комітету з питань податкової та митної політики Андрій Антонищак. У розмові з кореспондентом «ВЗ» він сказав:

— Експертів з цього питання я розділив би на дві групи. Є проукраїнські, які думають про інтереси держави. А є ті, що лобіюють транснаціональні корпоративні інтереси (як це робив колишній міністр фінансів Олександр Данилюк), які хочуть, щоб Україна постійно комусь чимось була зобов’язана.

Податок з виведеного капіталу вигідний насамперед українському бізнесу. Зараз великі платники податків в Україні (в основному — НАК «Нафтогаз» і ще одна компанія) платять податок з виведеного капіталу — 20 відсотків від прибутку. Тим самим ми локалізуємо всі схеми виведення капіталу через тінь, через надання фіктивних кредитів, через списання різних боргових зобов’язань. Сьогодні великим компаніям треба заплатити приблизно 33% податків. Якщо компанія показує прибуток і платить податок з виведеного капіталу, це обійдеться їй у 20%. У будь-якому випадку є економія. Навіть для середніх компаній це вигідно, бо зменшується податкове навантаження.

Щодо іноземних компаній, які завели кошти в Україну, заробляють тут досить хороші гроші і виводять свій прибуток за кордон.

Коли у 2014-му стався обвал національної гривні, іноземці зареєстрували трильйони гривень буцімто збитків, отриманих на курсовій різниці. Зараз вони ці гроші виводять, показуючи збитки. Стоп, дорогенькі! Заплатіть 20 відсотків податку! Це буде чесно.

Проти цього податку не виступають українські асоціації, компанії. Проти виступали американська Торгово-промислова палата, Європейська бізнес-асоціація. А який галас здійняв МВФ, який буцімто зайшов в Україну, щоб допомогти підняти нашу економіку. Реальність інша. Ніхто за кордоном не хоче бачити Україну сильною! Вона буде такою, якщо самі захистимо український ринок, вітчизняного виробника.

Свого часу, коли ми зменшували податкове навантаження із 43% до 18−23%, нас ледь не з’їли у Верховній Раді. Нам теж доводили, що «це не на часі», що «призведе до зменшення бюджетних надходжень»…

До слова про Міжнародний валютний фонд, який нібито так переживає за Україну. Чомусь він досі не може виділити нам 2 млрд. доларів допомоги — і водночас без жодних політичних застережень надав 42 млрд. доларів Аргентині, яка аж ніяк не може похвалитися стабільністю.