• You are here:
  • Високий Замок
  • Статті
  • Яків Смолій: «Без декларування можна провезти з-за кордону до 10 тисяч євро готівки»

Яків Смолій: «Без декларування можна провезти з-за кордону до 10 тисяч євро готівки»

Голова Нацбанку розповів про важливі зміни у політиці Нацбанку


Яків Смолій, голова Національного банку України

Львів став першим містом, яке відвідав з офіційним візитом новопризначений голова Нацбанку Яків Смолій (у Львові керівник центрального банку здобув вищу освіту, сам він — родом з Тернопільщини).

На неформальній зустрічі з пресою розповів про важливі зміни у політиці Нацбанку, що впливає на курс валют і чи загрожує Україні дефолт.

Очищення банківської системи

З ринку було виведено половину банків. З різних причин: одні втратили ліквідність, інші — через недостатність капіталу, частину банків — через непрозору структуру власності, частину — через ризикові операції, які були пов’язані з відмиванням коштів, з їх переведенням у готівку, що створювало ризики для вкладників. Наші дії були безпрецедентними, але банки, які залишились на ринку, абсолютно адекватні, докапіталізовані. Минулого року у липні всі банки виконали норматив статутного капіталу 200 млн. гривень. Сьогодні володіємо достеменною інформацією, хто є власником банків, які працюють на українському ринку, знаємо структуру їхніх активів і пасивів. Ті банки, де об’єм кредитного портфеля перевищує норматив для пов’язаних осіб, підписали з НБУ договори про приведення його до нормативу. Визначили термін — три роки. За дотриманням цієї вимоги наглядатиме управління моніторингу пов’язаних осіб.

Частка державного банківського сектору

Після націоналізації «Приватбанку» у 2016 році цей показник зріс майже до 56%. Це викликає у нас, як у регулятора, стурбованість. Два державні банки досі не мають наглядових рад — Ощадний банк і Ексімбанк. Також, на жаль, на попередній сесії депутати відхилили законопроект про корпоративне управління державними банками. Це ще одна проблема, з якою пов’язані ризики в управлінні цими фінустановами. Але весь інший сектор працює у рамках тих нормативних актів і регуляторних норм, які видає Нацбанк. Рухаємось до європейських стандартів.

Вихід із фінансової кризи

У 2015 році банківську систему і фінансовий ринок струсонула інфляція. Нацбанку довелося запровадити низку адміністративних обмежень на валютному ринку. Визнаємо, що це були драконівські обмеження, тому що здійснити операції з купівлі і перерахунку валюти за контрактом було надто складно. Застосували багато обмежень — вимагали навіть надавати довідки з податкової, чи кошти оподатковані і чи мають легальний статус. Але це були вимушені заходи, тому що потрібно було якимось чином зупинити паніку і ввести валютні операції у нормативне регульоване поле.

Протягом останніх трьох років зняли майже всі обмеження, які були на той час введені. Минулого року дали можливість фізичним особам-громадянам без декларації інвестувати до 50 тис. доларів США на рік. Такою можливістю скористалася велика кількість українських громадян. Це і купівля якоїсь нерухомості та цінних паперів, і перерахування коштів на свій рахунок. Скасували обмеження про перерахунок коштів на рахунки родичів. Бізнесу дали можливість виплатити дивіденди з моменту, коли вони нагромадились. Існують поки що незначні обмеження до 10 млн. доларів США на місяць, але це не є перепоною для більшої частини бізнесу, тому що немає такої кількості компаній, в яких є настільки великі суми дивідендів.

Закон про валюту

Президент подав цей закон до Верховної Ради як першочерговий. Розглянути його планують на наступній сесії. Був зареєстрований альтернативний законопроект. Комітет з питань фінансів та банківської діяльності зобов’язаний ці два законопроекти розглянути одночасно і подати їх на розгляд парламенту. Будемо сподіватися, що це відбудеться у травні.

Розроблений за участі НБУ законопроект про валюту створить можливість вільного руху капіталу, але він не буде мати ефекту, якщо паралельно не будуть прийняті закони про обмін податковою інформацією з дружніми нам країнами-сусідами. Україна повинна підписати двосторонні угоди з кожною країною про обмін інформацією щодо активів наших громадян і кінцевих бенефіціарів, контрольованих закордонних компаній. Така інформація має подаватися до наших податкових органів. Весь світ перебуває у цьому процесі, і Україна також мусить до нього долучитися.

«Нульова декларація»

Креативність наших громадян завжди на висоті. Протягом останніх років були створені бенефіціарні структури, і активи наших громадян та підприємств частково опинились за межами України. З частини цих активів сплачені податки — люди вивели кошти, остерігаючись рейдерських захоплень та кримінальних «наїздів». Банківська система не була достатньо прозорою. Інша частина вивезених активів стосується так званого трансфертного ціноутворення, або утилізації податків. Це коли продаємо за кордон щось дешевше, а потім перепродуємо цей же товар за ринковими цінами кінцевим споживачам. Або ж закуповуємо щось дорого у своєї ж компанії, яка закупила товар дешевше. Маржа залишається у тих же самих власників, тільки в іншій юрисдикції. Сьогодні багато хто готовий вилучити ці схеми зі структури свого бізнесу. Проте виникає питання: якщо все задекларують, чи не будуть щодо них застосовані кримінальні переслідування або інші гоніння? Тому потрібен закон, який дав би змогу задекларувати такі активи, якщо у цьому є необхідність — сплатити з них податки, щоб люди могли спокійно розпоряджатися своїми коштами як в Україні, так і за кордоном.

Безперечно, ні НБУ, ні правоохоронні органи не будуть лояльними до коштів, отриманих злочинним шляхом. І тут потрібно буде професійно спрацювати, щоб з’ясувати джерела походження і ціль використання цих коштів.

Скорочення штату

У 2014 році у Національному банку працювало близько 15 тисяч працівників. Сьогодні в НБУ працює трохи більше, як 5,5 тисячі осіб. На балансі НБУ перебувало багато непрофільних активів. Протягом останніх років поступово позбувалися того, чим не повинен займатися центральний банк, а саме: телебачення, баз відпочинку, фізкультурно-оздоровчих комплексів, навчальних закладів, які передали Міністерству освіти і науки.

Курси валют

На курс завжди впливають сезонні фактори. Наприклад, зараз є надлишок валюти на ринку, бо в аграріїв почалася посівна. У нас діє норма обов’язкового продажу валюти — 50% валютної виручки протягом 180 днів з моменту проведення експортно-імпортних операцій. 50% валютної виручки залишається у вільному продажу. Проте бізнес себе страхує від можливих коливань та потрясінь і притримує валюту до кращих часів. Зараз, коли треба закупити посівний матеріал, гербіциди, засоби захисту рослин, паливно-мастильні матеріали, аграрії потребують обігових коштів. Де їх взяти? Мусять або продати валюту, або взяти кредит у банку.

Далі стартує продаж ранніх зернових. Зі середини літа спостерігаємо затишшя, а восени аграрії починають збирати кукурудзу, пізні зернові, соняшник.

Впливає на курс також зовнішня кон’юнктура (ціни на основну продукцію українського експорту).

Перекази заробітчан

Минулого року наші громадяни переказали з-за кордону 9,3 млрд. доларів. Особливо зросла кількість валютних переказів з Польщі. Більшість українських громадян працює у Польщі легально, тож ми змогли проаналізувати дані по їхніх зарплатах.

На сьогодні бар’єрів для руху грошей не існує. Працюють банківські перекази і платіжні системи, а у прикордонних регіонах люди самі перевозять готівку. Закон дозволяє перевезти з-за кордону без декларування

до 10 тис. євро. Щоправда, ці гроші витрачаються родичами заробітчан переважно на споживання і готівкові заощадження. Помітних внесків у банківську систему не спостерігаємо.

Зовнішній борг

Цього року маємо сплатити МВФ 6,5 млрд. доларів США боргу. Наступного — таку ж суму. У 2020 — трохи меншу.

Без поповнення золотовалютних резервів за рахунок донорів нам буде важко, але ситуація не буде критичною. Дефолт нам не загрожує. Протягом останніх років золотовалютні резерви України поповнилися. Також є інтервенції Нацбанку з покупки надлишку валюти, який пропонується на міжбанківському валютному ринку.

Електронна гривня

Це — аналог готівки, яка буде зберігатися в електронному гаманці. Як це працюватиме? Користувач, який має якісний доступ до Інтернету, реєструється на спеціальному сайті під певним кодом. Поповнює віртуальний гаманець за рахунок готівки або безготівки, скориставшись інфраструктурою, яка надає можливість здійснювати такі операції. Коштами з електронного гаманця розраховується за товари.

Але тут виникає кілька ризиків. Передусім — загроза кібератак. Крім того, якщо цей інструмент стане зручним і популярним, можемо зіткнутися з тим, що банківська система почне втрачати ліквідність. Ця схема, по суті, створить платіжну систему поза банками.

Зменшення готівки в обігу

Ще одна ініціатива НБУ — популяризація безготівкових розрахунків cashless. Для обслуговування готівкового обігу банківська система витрачає значні кошти — на виготовлення, охорону, перевезення, вилучення з обігу (гроші, особливо паперові, мають тенденцію до зношування), знищення. Сьогодні поза банківською системою перебуває понад 330 млрд. гривень — на руках у людей, у магазинах, на т. зв. «чорному ринку». В останні 2−3 роки спостерігається тенденція до збільшення безготівкових розрахунків. Новітні технології дозволяють провести транзакцію особисто або зчитавши QR-код. Найпопулярнішим є розрахунок платіжною карткою міжнародних платіжних систем. Запровадження cashless дозволить вивести з тіні значну частину цих коштів і скоротити видатки Нацбанку.

Російські банки

Ці фінустанови перебувають під санкціями Ради безпеки і оборони РНБО. Вони не мають права відчужувати жодних активів на користь материнських структур. За таких умов російські банки втрачають стимул залишатися на українському ринку. Позиція Нацбанку полягає у тому, що російські банки повинні максимально звузити свою діяльність і вийти з українського ринку.

Один із прикладів — львівський «VS», який був проданий групі «ТАС» Сергія Тігіпка, а до того належав Сбербанку Росії через австрійську структуру. Ще один російський банк «БМ Банк» прийняв рішення про самоліквідацію. «ВТБ

Банк" згорнув свою мережу відділень. «Промінвестбанк» зменшив свій баланс у кілька разів. Аналогічно — Сбербанк Росії. Російські банки поступово роблять ті кроки, які від них вимагаємо. З іншого боку, дивимося, щоб це не стало проблемою Національного банку, щоб не виникла ситуація, коли доведеться компенсовувати цим банкам кошти із Фонду гарантування вкладів. Маємо знайти цивілізований вихід із ситуації. Найкраще, якби ці банки купив новий інвестор.

Криптовалюта

Особисто я не інвестував у криптовалюти. Той, хто у них інвестує, «наривається» на великі ризики. Курс є, але він волатильний. НБУ не визнає криптовалюти платіжним засобом, тому що відсутній єдиний емісійний центр і немає можливості обміняти валюту.

P.S. У Міністерстві фінансів та Міністерстві економічного розвитку і торгівлі прогнозують, що у 2019 році долар коштуватиме у середньому 30,5 гривні…

  • You are here:
  • Високий Замок
  • Статті
  • Яків Смолій: «Без декларування можна провезти з-за кордону до 10 тисяч євро готівки»