Мерська зарплата — як дві президентські

Найбільше для своїх градоначальників розщедрилися полтавські і сумські депутати


Після торішніх місцевих виборів прізвища понад половини мерів обласних центрів змінилися. Проте міський голова Полтавщини не лише у списку незмінних затримався, а й зберіг за собою першу сходинку у рейтингу найоплачуваніших градоначальників. Судячи з декларації Олександра Мамая, торік він отримував зарплату, якій могли б позаздрити не лише нардепи і міністри, а й прем’єр з президентом. Поки народним обранцям, урядовцям і Гарантові, посилаючись на економію, нараховували голі оклади, полтавському меру «капало» з казенної каси удвічі-тричі більше — понад 20 тисяч гривень на місяць. Найменшу ж зарплату (точніше — її відсутність) серед голів обласних центрів, які зберегли за собою мерське крісло, задекларував столичний очільник Віталій Кличко.

У торішньому рейтингу найоплачуваніших мерів першість теж Олександру Мамаю дісталася. Хоча тоді зарплата у полтавського градоначальника була дещо скромніша: 227 тисяч гривень річних, або 19 тисяч на місяць. Така сума, мовляв, набігла з «відпускними» і «вихідними», виправдовувався Мамай, розповідаючи, що й по суботах працював — службову пошту розписував. Тепер, мабуть, божитиметься, що й у неділю у поті чола трудиться, бо за рік мерська зарплата примножилася до 244 тисяч гривень. На місяць виходило понад 20 тисяч. Куди там прем’єрові з торішніми 8255 гривнями голого окладу (після скасування «економного режиму» зарплата керманича уряду зросла утричі) чи навіть президентові з його 11 620 гривнями (з початку року ця сума примножилася до 61 тисячі гривень на місяць)?         Запевняючи, що живе на казенну зарплату, мер Полтави офшорну «занач­ку» приберіг — акції зареєстрованої на Кіпрі компанії Mamarel Services Limited. Про всяк випадок - на чорний день.

Срібний призер рейтингу найоплачуваніших градоначальників, міський голова Сум Олександр Лисенко (його зарплата за 2015-й — 222 тисячі гривень річних, або 18,5 тис. на місяць) бізнесом в офшорах не засвітився. Але у скандал із декларацією вже встиг вляпатися. З подачі колишнього сумського мера Геннадія Мінаєва, правдивістю звіту Лисенка про доходи і майно зацікавилася обласна прокуратура. Навіть кримінальне провад­ження відкрили — за фактом внесення у декларацію неправдивих відомостей. Очільник Сум каже, що галас зчинили через 500 гривень, які він буцімто забув задекларувати  як кошти, які внесла до статутного фонду підприємства дружина. Та навіть якби  у мерській декларації й у сто разів більша сума «загубилася», на нари «забудькуватого» градоначальника не запроторили б. Кримінальна відповідальність за неправдиві дані у декларації (до двох років за ґратами) передбачена лише для злісних порушників, які приховають доходів чи статків на суму понад 250 мінімальних зарплат. А це - більш як 344,5 тис. гривень. Якщо провину мера Лисенка доведуть, йому навіть штраф не світить. Покарання гривнею (максимальний штраф — 42,5 тис. грн.) передбачене, якщо посадовець приховав добра на суму від 137,8 тис. до 344,5 тис. грн.

Мер Тернополя Сергій Надал, якого Олександр Лисенко потіснив з другої сходинки у рейтингу «найзарплатніших» голів обласних центрів, нині — лише четвертий. Його торішня зарплата — 163 тисячі гривень (13,6 тис. на місяць). «Бронза» ж дісталася керманичу Херсона Володимирові Миколаєнку. У мерському кріслі він заробив 172 тисячі гривень (трохи більше як 14 тис. на місяць).

Міський голова Львова Андрій Садовий, який за минулий рік задекларував 107 тисяч зарплати, - на восьмій сходинці. У трійці ж «найобділеніших» - скандальний керманич Харкова Геннадій Кернес (60 тисяч грн. річних), не менш скандальний через звинувачення в офшорних оборудках і наявності російського паспорта голова Одеси Геннадій Труханов (із річною зарплатою - 59,6 тис.) та столичний градоначальник Віталій Кличко (зарплату у мерії взагалі не отримує, називаючи себе мером-волонтером).  

З декларацій заступників мерів і голів міськадміністрацій можна не один рейтинг скласти. У номінації «Пан-нерухомість» навряд чи знайдеться рівня «замові» голови КМДА Іллі Сагайдаку, який задекларував 29 квартир, 8 будинків і 15 гаражів, записаних на дружину. Коли інформація набула розголосу,  заступник Кличка заявив, що уся колекція нерухомості — плід родинних старань. Мовляв, квартири і будинки дісталися дружині від родичів, в яких будівельний бізнес.

У номінації «Найбільша банківська «заначка» точно переміг би перший «зам» полтавського мера Михайло Шевченко. На двох з дружиною у нього — 70 мільйонів гривень у банку.