Її нищили, топтали, а вона вистояла...

У селищі Руда Сілецька освятили ікону Матері Божої

с. Руда Сілецька Кам’янка-Бузький район, Львівська область

Історія цієї священної скульптури драматична, як і всі післявоєнні події. Людей нищили, ікони — закопували, селян морили голодом, святенні реліквії — розтрощували, граблями та лопатами розбивали. Знедолені людські душі відродились у наступних поколіннях, понищені ікони — “живі” свідки катівсько-репресивної епохи — вистояли теж.

...Церемонія освячення ікони Божої Матері у селі Руда Сілецька Кам’янка-Бузького району розпочалась із двогодинної літургії. За якихось півгодини храм наче виріс удвічі — кількість парафіян зросла із кількох десятків до кількох сотень.

“Поблизу Руди Сілецької було селище Язиниця, — розповідає військовий капелан, парох церкви Святого Юрія, отець Богдан Стефанишин. — Село мало церкву Воздвиження чесного Хреста. На тому місці створили військовий полігон, а 120 хат із селянами виселили. Храм розібрали, відповідно дочірня парафія церкви села Руда Сілецька почала ходити у наш храм.

Фігура Матері Божої стояла поблизу уже колишнього костелу. Стояла вона там доти, доки у 1946 році енкаведистські органи не розпочали політику нищення українських святинь. Не оминула тяжка доля і фігуру Богородиці. Трактором її знесли, у лісі закопали... З 1946 до кінця 2012 року місце знаходження Божої Матінки залишалось таємницею”.

Люди пам’ятали про реліквію, шукали її, от тільки віднайти скульптуру Богородиці вдалося аж через понад

60 років на тому ж таки військовому полігоні. Ім’я успішного шукача — військовий Євген Штрайфель. Знайшовши реліквію, пан Євген розповів про це отцю Богдану. Скульптура була без рук та лику. Довгий час парафіяни шукали її голову та кінцівки, однак — безуспішно.

“Найперше забрали ми її у селище Руда Сілецька, — продовжує розмову отець Богдан Стефанишин. Фігура висотою понад два метри, важить близько тонни, щоб зрушити її, п’ятнадцять мужів свою силу повинні були показати. Тим не менше, реліквію привезли, у храм поставили. Під час розмови з парафіянами вирішив облаштовувати капличку за кількадесят метрів неподалік від церкви. Тут є криниця, вода чиста, добра, тут ми й вирішили освятити скульптуру, а люди собі зможуть молитись та свяченої водиці набирати”.

Відновлювати скульптуру Божої Матінки, розпочали за тиждень після її прибуття у село. Реставрував реліквію скульптор Дмитро Герасимов. Сама ікона виготовлена із каменю, поновлені руки і обличчя — з бетону. Коштувало все — чотири тисячі гривень, ще у дві тисячі майстри оцінили відновлення пальців на ногах, реставрацію півмісяця та змія, на якому стоїть Богородиця. Ці роботи виконають згодом. Гроші “на руки та обличчя”, тобто чотири тисячі гривень збирали усією парафією. Уже за тиждень потрібну суму зібрали. Понад місяць витратили на реставрацію. Капличку опоряджали в останні дні.

...Двогодинна літургія щойно завершилась. Парох церкви Святого Юрія скеровує парафіян до каплиці, де з хвилини на хвилину відбудеться урочистий молебень та освячення фігури Богородиці. Кілька сотень парафіян прямують второваною стежкою від храму до каплички. Окрім отця Богдана Стефанишина, молебень та освячення проводять також декан Кам’янка-Бузького деканату, отець Богдан Горбаль, та секретар Владики Михаїла Колтуна, єпископа Сокальсько-Жовківського єпархії, отець Ярослав.

...Ще кілька хвилин, і отці по черзі проводять ритуали освячення. Кілька-хвилинна молитва — і капличка та фігура Божої Матінки освячені. Священики припрошують парафіян зачерпнути і скуштувати свяченої води. Двічі просити не доводиться, мить — і поблизу фігури уже зібралася черга охочих до благословенної водиці...