Ультраправа «Альтернатива»: заборонити не можна дозволити…

З'їзд ультраправої, антиєвропейської і проросійської «Альтернативи для Німеччини» (АдН), що минулих вихідних відбувся в Ессені, лідери цієї популістської партії «продають» як переможний. Як заявили, від січня 2023 року кількість членів «Альтернативи» зросла аж на 60%, до понад 46 тисяч осіб, а покинули партію за цей час тільки чотири тисячі осіб. Ці «сенсаційні цифри», на думку лідерів АдН, точно обіцяють ультраправим великий успіх на осінніх виборах до парламентів трьох східних земель — Тюринґії, Саксонії і Бранденбурґу. У Німеччині тим часом почастішали публічні заклики до законодавчої заборони діяльності партії «Альтернатива для Німеччини». Громадські активісти, які ініціювали цю кампанію, вірять, що зможуть переконати депутатів Бундестаґу в необхідності такого радикального кроку.

Попри переможні реляції лідерів «Альтернативи», до справжньої перемоги цій по­пулістській партії ще далеко. По-перше, десятки тисяч членів — це далеко не сотні, як у опозиційно­го Християнсько-демократичного союзу (ХДС) або Соціал-демокра­тичної партії Німеччини (СДПН), яка зараз при владі (разом із «Зе­леними» й лібералами з ВДП). По-друге, «переможний» з'їзд проро­сійської партії намагалися зірвати загалом близько 100 тисяч про­тестувальників. Уранці опоненти «Альтернативи» заважали делега­там з'їзду потрапити на криту аре­ну, де він проходив (поліція навіть застосувала ґумові кийки й сльо­зогінний газ), а потім провели в Ессені ходу й мітинг, участь у яких узяли десятки тисяч осіб.

А по-третє, у Німеччині наби­рає сили ініціатива щодо законо­давчої заборони АдН — як партії, діяльність якої суперечить консти­туції ФРН. Цю ініціативу підтриму­ють експерти, активісти, громад­ські об'єднання, дорадчі центри тощо. «Антиконституційні партії мають бути позбавлені можливос­ті зловживати демократією з ме­тою її повалити», — розповів DPA один із ініціаторів кампанії, дирек­тор Фундації «Місце пам’яті «Бу­хенвальд» Єнс-Крістіан Ваґнер. За його словами, це один із історич­них уроків часів нацизму.

Ініціатори кампанії під назвою «На захист людської гідності - за­боронити AдН зараз» прагнуть за­ручитися підтримкою більшості депутатів німецького Бундестаґу. Утім, зробити це буде вкрай не­просто. Як кажуть критики ідеї про заборону АдН, процедура була би дуже тривалою, та й не факт, що Федеральний конституцій­ний трибунал таке рішення парла­менту затвердив би… За резуль­татами недавнього опитування Deutschlandtrend для телеканалу ARD, ідею розпочати процедуру законодавчої заборони «Альтер­нативи» підтримують наразі 37% жителів ФРН, а 51% - проти. (При цьому 66% опитаних закидають «АдН» правий екстремізм).

Не підтримує законодавчу за­борону «Альтернативи» й феде­ральний канцлер Німеччини Олаф Шольц (хоча часто й гостро цю партію критикує). Мовляв, у де­мократичній державі заборонити політичну партію дуже складно… Шольц водночас згадав про нещо­давні зміни у законодавстві, мета яких — відмовити у державному фі­нансуванні екстремістським гру­пам. «Я би наразі рухався саме у цьому напрямку, — зазначив канцлер. — Не думаю, що заборона „АдН“ на часі».

«Заборона „Альтернативи для Німеччини“ не тільки можлива, а й політично необхідна», — запере­чують Шольцові ініціатори кампа­нії «На захист людської гідності - заборонити AдН зараз». На їхню думку, така заборона знищила б організаційну структуру ультра­правих і позбавила б «Альтернати­ву» не лише держфінансування, а й легітимності у суспільстві.

«За останні роки „АдН“ пере­творилася на партію, у якій домі­нують ультраправі сили, — переко­нують прихильники законодавчої заборони „Альтернативи для Ні­меччини“. — Ця партія має расист­ські погляди, висміює демократію і атакує верховенство права».

На недавніх виборах до Європейського парламен­ту «АдН» посіла в Німеччи­ні друге місце — близько 16% го­лосів. Ультраправі поступилися тільки консервативному блоку ХДС/ХСС (30%) і обійшли СДПН (14%), «Зелених» (12%), ліваць­кий «Альянс Сари Ваґенкнехт» (5,8%) і Вільну демократичну пар­тію (4,9%). На виборах до ЄП 2019 року «Альтернатива» мала 11%, тож ультраправі справді додали… Ті самі 16%, кажуть соціологи, «АдН» одержала би зараз і на ви­борах до Бундестаґу.

У чому ж причина популярності німецької «Альтернативи»?

"Понад 80% німців вважають, що канцлер Олаф Шольц не впо­рався з викликами, серед яких нова фаза міґраційної кризи й ви­трати на кліматичну політику, а також, на думку деяких респон­дентів (особливо у східних феде­ральних землях), занадто вели­ка допомога Україні, — зазначають експерти варшавського Центру східних досліджень. — У кожній із цих сфер «АдН» пропонує карди­нально іншу політику, ніж уряд, і це приваблює розчарованих ви­борців".

«Альтернатива для Німеччини» — улюблена забавка росіян, — на­гадує польська експертка, викла­дачка Академії фінансів і бізнесу Vistula Агнєшка Легуцька. — Кам­панія на користь цієї партії іде зде­більшого в російських соціаль­них медіа, наприклад, у Telegram, і у китайському TikTok, також на російському пропагандистсько­му телебаченні RT (раніше Russia Today), яке обходить блокування, накладені на нього в ЄС. Росіяни постійно підлаштовуються під си­туацію і конкретний ринок спожи­вачів їхньої пропаганди. У випадку з Німеччиною кремль зосереджу­ється на східній частині країни, де все ще чимало симпатиків росії. Спираючись на них, можна буду­вати опозицію до німецького уря­ду й Брюсселя".

Але чи означає усе це, що уже в найближчому майбут­ньому ультраправі зможуть кардинально посилити свої пози­ції у Німеччині? Щодо цього є вели­кі сумніви. Згадаймо, уже за цього «світлофорного» уряду «АдН» наби­рала в соцопитуваннях навіть 22% голосів, але зараз впала до 16%. Цьому посприяли відразу кілька скандалів, які суттєво зіпсували по­літичний імідж ультраправих.

Спочатку стало відомо про та­ємну «здибанку» за участі пред­ставників «Альтернативи», на якій обговорювали… масову депорта­цію з Німеччини імміґрантів та їх­ніх нащадків. Аби «висловити своє «фе» такому прояву правого екс­тремізму, на вулиці вийшов понад мільйон німців… Згодом німецькі ЗМІ розповіли про причетність дія­чів «АдН» до шпигунства на користь росії і Китаю, а також до організації у ЄС масштабної російської мере­жі підкупу європейських політиків.

І нарешті після того, як один із лідерів «АдН» нещодавно заявив, що не всі есесівці, на його думку, були злочинцями, дев’ятьох де­путатів Європарламенту від «Аль­тернативи» вигнали з його єврос­кептичної фракції «Ідентичність і демократія». Чи не найбільше обу­рювалася лідерка французького «Національного об'єднання» Марін Ле Пен: удає солідну політикиню, а «союзнички» тим часом хвалять на­цистів…

Утім, попри непевні перспекти­ви у Німеччині загалом, на вересне­вих виборах до ляндтаґів (земель­них парламентів) Тюринґії, Саксонії і Бранденбурґу «АдН» справді може мати успіх. Ці землі - на сході Ні­меччини. Зважаючи на популяр­ність «АдН» на теренах колишньої комуністичної НДР, не можна ви­ключати, що саме «Альтернати­ва» набере на тих виборах найбіль­ше голосів… Інша річ, що при цьому все одно, найімовірніше, залишить­ся в опозиції: піти на співпрацю з відверто проросійською «АдН» ре­шті політсил буде важко.