«Частина дітей буде ховатися у приватному будинку поруч зі школою, частина — у церковній дзвіниці»

2 вересня 2024 року в Україні стартує новий навчальний рік. Аби діти навчалися за партами, а не дистанційно, у навчальних закладах мають бути облаштовані укриття.

Чи усі навчальні заклади загальної освіти мають належні укриття? Чи ці споруди не є окозамилюван­ням? Останнім часом точиться багато розмов про освітні втрати українських учнів. Бо спочатку навчання було перерване через ковід, потім почалася широкомасштабна війна… Відтак через постійні тривоги діти чимало часу проводять у шкільних підвалах… Після тривог вчитель не знає: починати урок спочатку чи брати нову тему? У головах дітей з’являються «пробіли»… Якщо брати, наприклад, математику, то, не ви­вчивши програму за 6 клас, дитина не зможе виконувати за­вдання у 7-му класі. З літературою, звісно, простіше. Дитина може самостійно надолужити тему. Головне, щоб у неї була звичка читати!

Влада на усіх рівнях демонструє - навчання має бути очним! Тобто учні мають вчитися за партами. Утім, маємо пам’ятати у першу чергу про безпеку дітей!

Про шкільні укриття я поговорила з керівниками управління освіти Тростянецької та Жидачівської громад.

Начальник відділу освіти Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області Леся Фарат каже:

— У нас є шість закладів загальної середньої освіти, один — дошкільної освіти. У чотирьох закладах загальної середньої освіти є дошкільні підрозділи. Два підрозділи — з денним пере­буванням дітей і два — з короткотривалим перебуванням. Усі ці заклади освіти мають укриття. З 2 вересня приступаємо до очного навчання.

Частину укриттів орендуємо в ін­ших власників, частина укриттів є наши­ми. Три заклади освіти мають орендова­ні укриття. Це укриття Народного дому у двох населених пунктах. І одна школа орендує укриття у фермерського госпо­дарства. Укладаємо з ними договір на безкоштовній основі. Працівники ДСНС нам ці укриття погодили. Вони відповіда­ють площі, яка зараз вимагається, — 1 м кв. на особу. Мають другий вихід (якщо в укритті перебуває понад 50 осіб, дру­гий вихід є обов’язковим). Забезпече­ні бутильованою водою. Є такі, які мають свій санвузол. Є укриття, де робимо від­ведення для санвузла, закупили туди єм­кості для нечистот (вони облаштовані як туалет).

Зробили поточні ремонти в укриттях, налагодили освітлення.

— А що це за укриття у фермерсько­му господарстві, яке ви орендуєте?

— До війни це було захаращене під­вальне приміщення. Власник цього фер­мерського господарства надав кошти, а також за допомогою батьківського комі­тету там проведено світло, зроблено са­нітарний ремонт. Цього року зробили аварійний вихід — люк, на випадок, якщо завалить вхід, щоб можна було іншим бо­ком вийти.

Також знайшли два додаткові примі­щення у приватному будинку (біля шко­ли), де ніхто не живе. Власник погодився надати нам ці приміщення для укриття. Там за спонсорські кошти встановлено металеві двері, вікна. Жек нашої громади завіз туди пісок, все там почистили. Гос­подар також долучився до цієї справи.

Ще одне укриття ми знайшли у під­вальному приміщенні церковної дзві­ниці… Там чисто, сухо. Єдине, там є ще три невеличкі віконечка, їх треба заклас­ти піском.

— Скільки треба часу, щоб діти туди добігли?

— До укриття метрів 400. Ми дотриму­ємося норми — від школи до укриття має бути не більш ніж 500 м (ДСНС дало ре­комендації щодо відстані, яка не пови­нна перевищувати 100 м, але жодного документа про це наразі немає. — Авт.).

Розглядаємо варіант, щоб діти, які живуть неподалік школи, під час ого­лошення повітряної тривоги могли біг­ти додому. Наприклад, укриття у школі в Тростянці невеличке. Частина дітей буде ховатися у приватному будинку поруч зі школою, а частина — у церковній дзвіни­ці.

— Ви все робите власними силами: шукаєте приміщення для укриття, ро­бите ремонти…

— Так. Ми зацікавлені у тому, щоб наші діти навчалися очно. Як показала прак­тика, ніщо не замінить живого спілкуван­ня учня з вчителем. І вчителі зацікавлені у цьому. Дистанційно працювати набага­то важче, ніж очно. Тому ми доклали всіх зусиль, щоб ті приміщення знайти. І ми їх знайшли.

— Є інформація, що понад сто шкіл на Львівщині не мають укриттів…

— Не усі школи мають укриття. Є укрит­тя, які мають невелику площу. У таких школах буде змішане навчання. Можли­во, і дистанційне. На одній з онлайн-на­рад для керівників управлінь освіти роз­повідали про те, що буде започатковано експериментальний проєкт для шкіл, які не мають укриттів, — будівництво укрит­тів модульних.

Начальник управління освіти Жида­чівської міської ради Юрій Гурський каже:

— У більшості навчальних закладів діти підуть на очне навчання. У деяких буде змішане навчання. Площа укриття не до­зволяє розмістити усіх дітей, тому бу­демо комбінувати. Частина класів буде йти до школи в одні дні, частина — в інші. Можливо, діти будуть навчатися у дві змі­ни, але це ми ще не продумали.

У чотирьох школах у нас немає укрит­тів, тому ми їх орендуємо. У селах орен­дуємо у приватного сектору, бо іншого варіанта немає. Підвальні приміщення, які маємо, ми відремонтували. Обходи­мося своїми силами. В області коштів не просили.

— Який вигляд мають укриття, які ви орендуєте?

— Одна зі шкіл Жидачева орендує укриття у целюлозно-паперового комбі­нату. Там велике протирадіаційне укрит­тя, усі діти поміщаються. Відстань від школи до укриття — метрів 300. Обла­штовувати укриття на перших поверхах не можна (правило двох стін уже не пра­цює. — Авт.).

— Якщо підвал має лише 100 ме­трів, чи можете ви його розширити?

— Є невеликі школи у селах, які у пер­спективі закриють. Є відповідні поста­нови, які набудуть чинності 1 вересня 2025 р., 1 вересня 2026 р. Якщо школа має менш ніж 60 дітей, навчальний за­клад однозначно закриють. Не буде дер­жавної субвенції, місцева рада не зможе фінансувати ці школи.

У нас дев’ять шкіл. Навчальних закла­дів з мінімальною кількістю дітей — п’ять-шість. Громада не настільки багата, щоб вкладати гроші у неперспективні школи, в яких через 5−6 років взагалі не буде ді­тей.

Окрім того, є такі школи, в яких не­має можливості побудувати укриття. Тоді треба облаштовувати бетонні модуль­ні укриття. На 50 дітей модульне укриття коштує плюс-мінус 4 млн грн. Пропози­цій на електронну пошту щодо модуль­них укриттів я отримав багато…

— Використовують для укриття та­кож габіони — спеціальні конструкції з металевої сітки та каміння…

— Габіони можуть утворювати навко­ло будівлі захисну стіну. Ми розглядали ці можливості. Гарантії ніякої, бо зверху може бути пряме влучання… Окрім того, цей матеріал досить дорогий.

Коментар для «ВЗ»

Олег ПАСКА, директор департа­менту освіти і науки ЛОВА:

— Змінилися умови і вимоги щодо укриттів. Оскільки на перших поверхах заборонені зараз укриття, які працюва­ли за правилом двох стін, у нас з’явилося 272 школи і 91 заклад дошкільної освіти, які мають таку проблему.

Оскільки дуже дорого будувати укрит­тя з габіону, у громадах коштів дуже мало на такі речі, більшість шкіл поукладали угоди з тими установами, які є поруч, які мають належні укриття. Отже, кількість цих шкіл зменшилася з 272 до 57. Тоб­то 57 шкіл мають ту проблему, бо у них укриття на перших поверхах. Вони наразі не мають з ким укласти угоду.

— Ці 57 шкіл не мають укриттів…

— Вони не мають укриттів, необхід­них за новими вимогами. Ці 57 шкіл шу­кають вихід із ситуації. Будемо знати до 1 вересня про кожен конкретний випа­док і який шлях вони обрали.

Є ще шлях експерименту. Відповід­но до нової постанови Кабінету Міністрів про те, що вони можуть одночасно укрі­плювати укриття, які є, навчатися очно і планувати (проєктувати) будівництво но­вого укриття, яке має бути збудоване до 2027 року. Цей експеримент дозволить навчатися очно.

— А де на це будівництво взяти ко­шти?

— Цього року Львівщина не отрима­ла коштів з державного бюджету на бу­дівництво укриттів. Усі кошти пішли у прифронтові області, і, напевно, це правильно. Попри відсутність коштів з державного бюджету, цього року місце­ві бюджети скерували понад 120 млн грн на укриття. Частину цих коштів уже вико­ристали. Таким територіальним грома­дам легше, вони мали бюджетні кошти і допомогли школам.