«Скульптура — як важка артилерія у мистецтві. І я цим живу»

У Національному Музеї імені Андрея Шептицького у Львові відкрили персональну виставку «Дотик…» молодого скульптора Ярослава Костка. І, попри те, що це перша у житті персональна виставка викладача кафедри монументально-декоративної скульптури Львівської національної академії мистецтв, 10 композицій, представлені на ній, викликали захоплення і схвальні відгуки серед гостей. Твори Ярослава Костка створені з різних матеріалів — бетону, гіпсу тонованого та металу.

За словами кураторки виставки Івони Лобан, у 2019 році у рамках проєкту «Під зорею Пінзеля» було проведено конкурс скульптур «Натхненні Пінзелем», який відбувався у фоє Театру опери та балету імені Соломії Крушельницької у Львові. У конкурсі взяло участь 12 львівських скульпторів, які виставили на суд поціновувачів 14 робіт — зі скла, бронзи, алюмінію, кераміки й паленого дерева. На міжнародному сайті відбулося голосування — через електронну пошту людина могла проголосувати лише раз і своїм голосом підтримати роботу лише одного скульптора. Понад 45 відсотків учасників голосування проголосували за роботу «Звільнення» Ярослава Костка.

— На жаль, ми не знаємо, як виглядав знаменитий скульптор Пінзель, — сказала журналістці «ВЗ» Івона Лобан. — Теж нам невідомо, коли він народився і коли помер. Але через 300 років залишилися творіння Пінзеля для нас. У роботі Ярослава Костка «Звільнення» показано людину, у якої тіло — тлінне, а душа, усі творіння залишаються. Саме так для нас і залишилася неймовірно цінна спадщина Пінзеля.

У планах організаторів конкурсу «Натхненні Пінзелем» було подарувати місту скульптуру-переможницю. «Але поки місто вибирало ділянку, — каже пані Івона, — почався ковід. І встановлення скульптури стало неактуальним. А далі - почалася велика війна… Але цю мірю ми виношуємо. Сподіваємося, що після нашої Перемоги скульптура у пам’ять про Пінзеля від львів'ян роботи Ярослава Костка „Звільнення“ знайде своє місце у місті Лева».

— Ярослав — дуже скромний, але надзвичайно талановитий, — каже Івона Лобан. — У його скульптурах закладено такі глибокі ідеї, помисли і думки. Вірю, що цьому молодому скульптору світить велике майбутнє.

За словами Ярослава Костка, до своєї першої виставки він готувався близько восьми років. Скульптури майстра — зі штучного каменю, гіпсу, алюмінію… Над деякими роботами, представленими на виставці, працював «в один присіст», а деякі творив і вдосконалював місяцями, поки не отримав бажаного — доскональної виразності.

— Малювати любив з дитинства, — сказав журналістці «ВЗ» пан Ярослав. — Мабуть, так мене повів Бог, бо я почав займатися живописом і ліпити. Я сам напросився, щоб ходити вчитися у художню школу. Але мені завжди подобалися об'єми. А це — скульптура. Є така метафора: «Скульптура — це важка артилерія у мистецтві». А це значить, що це — трудомісткий процес у створенні однієї роботи. І я цим живу.