Передплата 2024 «Добрий господар»

Король Данило похований у Львові?

Наукова сенсація від відомого археолога, професора Миколи Бандрівського

Таким побачили образ короля Данила творці львівського пам’ятника, скульптори Василь Ярич і Роман Романович. Фото з ФБ Миколи Бандрівського
Таким побачили образ короля Данила творці львівського пам’ятника, скульптори Василь Ярич і Роман Романович. Фото з ФБ Миколи Бандрівського

Саркофаг із останками короля Данила Галицького, можливо, слід шукати у Львові. Таку наукову сенсацію оприлюднив відомий український археолог, доктор історичних наук, професор Микола Бандрівський. Про це науковець написав у своєму ФБ.

Із літопису відомо, що 63-річний Король Русі Данило Романович (Га­лицький) 1264 року помер у Холмі (нині Хелм у сусідній Польщі), де й був похований у церкві Успіння Пре­святої Богородиці. Так, захоронили його справді у тій церкві, але тлінні останки нашого короля, схоже, не там… Кілька років тому в Свято­успенській церкві у Холмі спільна українсько-польська експедиція проводила розкопки, але останків короля Данила не виявила. Хоча під час пошуків там дослідили усе, що надавалося до дослідження, зази­рали у найвіддаленіший закапелок кожної підземної крипти-усипальни­ці, але…

А тим часом є конкретне пові­домлення міського голови Львова майже 400-літньої давнини, Барто­ломео Зиморовича, де він уточнює, що в Холмі останки нашого волода­ря спочивали лише три роки — до 1267 року. Після чого їх перевезли до Галича, де вони покоїлися ще п’ятнадцять років. А далі Зиморович пише, що син Данила Лев із королів­ськими й воєнними почестями пе­реніс останки батька свого Данила до Львова. Зробив він це, «бажаючи перепросити тіні своїх предків, що часом його турбували».

Зиморович описує цей пишний траурний обряд: «Було запрошено священнослужителів з усієї Руси, бояр, воєвод, також князьки союз­них татар прибули з власним по­чтом. Процесія розтягнулася — спе­реду йшли жалобні військові загони з прапорцями та схиленою донизу зброєю, потім кілька пар коней, на­критих вишиваними покривалами, тут же несли штандарти та зброю, здобуту у неприятеля. Далі довгою чередою виступали монахи в кло­буках і руські церковники, вбрані в ряси, співаючи хором поховальні піснопіння. Були також плакальниці, найняті для пробудження смутку та розпачу… Перед самими ношами найшляхетніші несли дві митри — князівську та королівську. Поховаль­ний катафалк, подібний до тріум­фальної арки, був повністю закритий знаменами перемог та неприятель­ськими трофеями. Після закінчення жалобної служби, відправленої за руським звичаєм, було влаштовано поминальний обід, чи тризну…».

Однак куди саме у Львові були перенесені останки короля Данила?

У повідомленні «Хроніки Свято­юрського монастиря у Львові» (поч. ХІХ ст.) є важливе уточнення, на яке не звертали особливої уваги. А саме: коли мовиться, що тлінні останки Данила перенесені до Львова, то це мусить означати, що вони пере­несені у львівське середмістя, тобто місто в мурах. У тогочасних євро­пейських державах, зрештою, як і на Русі, тлінні останки вінценосних осіб прийнято було захоронювати у пишно декорованих кам’яних сарко­фагах в одній з каплиць величавого, найчастіше соборного, храму, який нерідко був головним храмом міста.

Таким храмом, на думку вченого, міг бути давньоруський кафедраль­ний собор, який стояв у центрі львів­ського середмістя до XIV століття. Зараз на цьому місці - Латинський катедральний собор, або ж Катедра, розташована на площі Катедральній у Львові. Аргументацію на цю тему з планами, кресленнями і археологіч­ними знахідками з цього місця науко­вець опублікував у своїй монографії, низці статей та у доповідях на міжна­родних наукових конференціях.

Схожі новини