"У провальній мобілізації винні... ЗМІ"

17 серпня в Україні закінчується шоста хвиля мобілізації. Завдання — замінити військових з третьої хвилі. Призиватися під час шостого раунду в рівних долях мають ті, хто раніше проходив військову службу, також і ті, хто раніше не служив. Про це повідомив заступник начальника департаменту мобілізації та планування Генштабу Збройних сил України Володимир Талалай. Та, на жаль, Західна Україна і, зокрема, Львівська область пасе задніх у виконанні мобілізаційних планів. План шостої хвилі мобілізації виконано на 50%. Через зрив мобілізації військові, які відслужили рік, тепер не можуть повернутися додому.

Військова прокуратура Західного регіону відкрила сім кримінальних проваджень через самоусунення органів місцевої влади від мобілізації. Через бездіяльність посадовців до військкоматів не потрапили понад тисяча військовозобов’язаних. Як зазначив під час брифінгу заступник військового прокурора Львівського гарнізону Максим Пандяк, Хітарська сільська рада, що у Сколівському районі Львівщини, не відправила до військкомату жодного військовозобов’язаного. І це за усі шість хвиль мобілізації... За фактом відкрили кримінальне провадження за ст. 114-1 (перешкоджання законній діяльності Збройних сил України). Якщо вину сільського голови буде доведено в суді, йому загрожує до восьми років позбавлення волі.

Посадовці Боб’ятинської, Домашівської, Карівської, Лучицької, Задільської та Хітарської сільрад належним чином не оповіщували військовозобов’язаних. Повістки роздавали тим, хто під мобілізацію не підпадає, зокрема, багатодітним батькам, хворим. “Придатним до військової служби чоловікам повістки не давали, — пояснив Максим Пандяк. — Посадові особи сільрад письмово пояснювали військовим комісарам, що ці особи відсутні за місцем проживання або перебувають за кордоном”. Часто чоловіки, які мали би захищати Україну від окупанта, їдуть у Росію на заробітки. І голови сільрад це знають. Жоден з голів сільрад не відповів за зрив плану мобілізації.

Ситуація з мобілізацією критична у майже усіх західноукраїнських регіонах. До 70% чоловіків ухиляються від призову, посилаючись на проблеми зі здоров’ям. У центральних та східних регіонах трохи краща ситуація із бажаючими воювати в зоні АТО. Це дає підстави жителям сходу критикувати псевдопатріотизм галичан. Мовляв, вони патріоти тоді, коли треба одягати вишиванки. Якщо треба брати до рук зброю — їхня патріотичність кудись зникає...

Журналіст “ВЗ” звернулася за коментарем до заступника голови Львівської ОДА Андрія Корната, якого призначили на цю посаду для того, щоб сконцентрував свої зусилля на мобілізації в регіоні. Минуло кілька місяців, але, як бачимо, результати його роботи залишають бажати кращого. Та, на думку Андрія Корната, кепські справи у мобілізації на Львівщині виникли не через роботу профільних чиновників, а... через ЗМІ.

“Головна причина зриву мобілізації на Львівщині — пропаганда ЗМІ, які показують жахливі картинки побуту військових та те, що в зоні АТО терористи постійно піднімають вогонь, — наголосив посадовець. — Сформований стійкий страх йти в ЗСУ. Ця фобія робить невдячну справу — люди, яких мобілізовують, згодом починають тікати. Вважаю, така інформаційна політика зроблена свідомо. Це вже психологічна війна. Друга причина — законодавче поле, яке регламентує процес мобілізації, не витримує критики. Немає механізмів, щоб жорстко, як у радянський час, “затиснути” усіх і зобов’язати піти у ЗСУ. Законодавче поле дає багато можливостей для втечі. Немає жорсткого обліку людей, які не хочуть служити”.

Отже, у пана Корната класичне чиновницьке пояснення за принципом — з хворої голови на здорову. Може, він запропонує цензуру запровадити? До речі, пан Корнат для того і сидить у чиновницькому кріслі, аби формувати “правильну” продержавницьку громадську думку.

- А що ви, як профільний заступник губернатора Львівщини, робите для вирішення проблем мобілізації?

- П’яту хвилю мобілізації на Львівщині ми завершили із результатом 65%. Шосту хвилю оголосили тому, що треба було доукомплектувати п’яту хвилю. Якщо порахувати дві останні хвилі, то ми перевиконали мобілізаційний план.

Ще одна важлива річ. Мін­оборони дало можливість особам, які ухиляються від мобілізації, уникнути кримінальної відповідальності — запропонувало підписати контракт на роботу у військові частини. Служба за контрактом передбачає високу платню. Звичайний солдат заробляє від 2,5 тисячі гривень, офіцер — від 4 тисяч. Разова матеріальна винагорода за підписання контракту — 10-12 тисяч. Передбачене триразове харчування, вільний режим праці, натомість немає армійського режиму. На Львівщині у військові частини за контрактом пішли працювати переважно жінки — 45%. Служба за контрактом не несе небезпеки, вирішує питання зайнятості населення.

Натомість голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль серед причин зриву мобілізації не називає ЗМІ. Закарпатська область виконала план шостої хвилі лише на 27%. Це передостанній показник по Україні. Нижче тільки Івано-Франківська область — 25%. “Перша причина зриву — безвладдя в районах, друга — наближення місцевих виборів, через які сільські, селищні та міські голови не хочуть займатися мобілізацією, щоб не налаштувати проти себе електорат, — наголошує Геннадій Москаль. — Особисто зустрічатимуся з сільськими головами і нагадаю їм: вибори виборами, але за саботаж мобілізації передбачена відповідальність”.

А тим часом...

За зрив мобілізації судитимуть голів сільрад

Військова прокуратура Рівненського гарнізону Західного регіону України відкрила кримінальні провадження щодо голів Вирівської сільської ради Сарненського та Княгининської сільради Дубенського районів. Посадовцям приписують службове недбальство.

Як повідомляють у прес-службі оперативного командування «Захід», керманич Вирівської сільради не оповістив понад 100 військовозобов’язаних та не забезпечив їх доставку до військ­к­омату. Внаслідок чого, кажуть у структурі, завдав немайнової шкоди, яка проявилася у підриві обороноздатності України на порядку комплектування ЗСУ та інших військових формувань. Натомість керманич Княгининської сільської ради не подав у розшук та не вжив заходів щодо прибуття на медичну комісію до військкомату близько 150 військовозобов’язаних, які підлягали обстеженню лікарською комісією та призову за мобілізацією.