На Львівщині американські військовослужбовці провели змагання «SPUR RIDE»


Продемонструвати знання історії своєї військової частини, готовність до тривалих фізичних навантажень, піднести вище планку власних бойових можливостей та, зрештою, відчути себе частиною братерства: саме таку мету ставлять перед собою наші колеги та союзники з 278-го бронекавалерійського полку Національної гвардії США, виборюючи першість у щорічних чотириденних змаганнях під назвою «SPUR RIDE». Дослівно — змагання на здобуття привілею носити шпори.

Попри те, що особовий склад американських нацгвардійців зараз далеко від свого пункту постійної дислокації у місті Ноксвіль штату Тенессі, власних традицій вони не переривають. Змагання відбулись на Львівщині, у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, де військові США беруть участь у військово-тренувальній місії JMTG-U та проводять вишкіл наших піхотинців із окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.

Не важливо, де саме відбувається «SPUR RIDE», — пояснює прес-офіцер американського контингенту перший лейтенант армії США Кейлі Моріарті. — Є відмінності лише у відзнаках, які отримують бійці, що доходять до фіналу випробування. Змагання за шпори може бути організовано навіть в районі бойових дій. Але тоді, фіналісти отримують право на носіння золотих шпор разом із парадним мундиром. Оскільки їх зусилля набагато більше пов’язані із ризиком. У закордонному відрядженні, як, до прикладу, в Україні, учасники змагань нагороджуються срібними шпорами.

І дійсно, виготовлений із блискучого мельхіорового сплаву комплект кавалерійських шпор є аксесуаром для парадного однострою сучасних солдат-американців цього з’єднання. Разом із широкополим капелюхом-«стетсоном» відомим за фільмами-вестернами. Попри те, що тактика кінноти та використання холодної зброї у далекому минулому, наші колеги залишили певні архаїчні елементи зовнішнього вигляду для підкреслення понад столітньої історії та бойових традицій свого полку.

Традиційно, змагання тривають чотири дні. За цей час учасники мають пройти цілу низку випробувань, щоби підкреслити свою обізнаність у теорії та продемонструвати високий клас у практичних вправах. Зокрема, це орієнтування на місцевості, марш-кидок на 8 кілометрів та кросс на 6 кілометрів. У класі проходить лише перевірка знань з історії американської кавалерії та полку, який виводить родовід з формування тенессійських добровольців середини 19 сторіччя. Медичні знання та стрілецькі навички перевіряють вже на полігоні.

Слід додати, що участь у цьому чотириденному змаганні — добровільна. І рекрут, і ветеран полку можуть заявити про свою участь. Ба більше, цього разу американські військові навіть запросили до участі у змаганнях колег-інструкторів з Об'єднаної багатонаціональної тренувальної групи — Україна. Відтак, у «SPUR RIDE» брали участь двоє представників З С Литви та декілька українських перекладачів, які працюють із американським військовим контингентом. Але, далеко не усі, хто зголосився на участь, доходять до фіналу. Цього разу лише тридцять учасників з понад 200 американських військових отримали право на носіння срібних шпор.

Попри те, що моя армійська кар’єра триває вже 26 років, свій перший комплект шпор я отримав лише в 2009 році, — розповів сержант-майор Джессі Ювер. — Отримати таку відзнаку — велика честь. І, насамперед, ти зростаєш у власних очах. Оскільки випробування зміцнюють тебе. Ти додаєш впевненості, що в бою твої друзі можуть на тебе розраховувати.

Найбільш видовищними з випробувань є, звичайно практичні стрільби та тактична медицина. Претенденти на шпори по черзі мають вразити мішені з кулемету Browning M2 50 калібру (12,7×99 мм), єдиного кулемету М240 (7.62×51 мм), ручного кулемету M249 light machine gun калібру 5.56×45 мм та штурмової гвинтівки М4. Зробити це вони мають у максимально незручних і стресових умовах: горизонт стрільби майже постійно затягнутий маскуючим кольоровим димом. Ящик імітаційних димових гранат у інструктора на стрільбищі завжди під рукою.

Медичний іспит — фактично жива ілюстрація бойової ситуації. Є важкопоранений, навколо рвуться міни. Четвірка бійців мусить надати першу домедичну допомогу, прикриваючи своїми тілами винести пораненого з-під обстрілу, здійснити умовний радіозв’язок, викликати вертоліт «MEDEVAC» та передати за допомогою кодової таблиці кількість поранених та охарактеризувати їхні травми. Згодом, означити місце приземлення евакуаційного вертольоту димовим сигналом. Водночас, медик-інструктор, який спостерігає за виконанням вправи, забезпечує й реалізм. Окрім вибухів піротехніки, медичний манекен, який має буди доставлено в безпечне місце, досить реалістично стікає кров’ю. І кожна згаяна секунда — втрачений шанс на життя для «пораненого».

Вручення шпор — церемонія позбавлена помпезності. Суддівська колегія, що оцінює результати, це військовослужбовці, що вже мають аналогічну відзнаку і брали участь у декількох подібних змаганнях. Саме вони обирають тих, хто показав найкращі результати і здобув найвищий бал. А потім — пара шпор дається бійцю в користування, як атрибут історичної гордості його підрозділу та демонстрації власних бойових спроможностей. Все просто, але, водночас, дуже пам’ятно!

Після чотирьох напружених днів судді, зрештою, визначились із кандидатами, які вибороли право носити шпори. 17 комплектів цієї відзнаки отримали бійці-американці. Срібними шпорами відзначені двоє військовослужбовців З С Литви. Серед них — командир литовського підрозділу майор Шарунас Байоріс. Серед відзначених і троє перекладачів-українців: Лев Муринець, Богдан Яценко та Сергій Паславський.