Імбир: вогняний корінь чи універсальні ліки?

Для багатьох українців імбир дуже дивна рослина — пекуча і пахуча, додає стравам пікантності. Ця пряність дуже популярна в країнах Середньої Азії та Індії. На Сході імбир називають «вогняним коренем», а в Індії — «універсальними ліками».

Імбир не росте у ди­кій природі. Вирощу­ють його в основному в Китаї, Індії, Індонезії, Австралії, на Ямайці, Барбадосі, у Західній Африці та країнах Се­редньої Азії.

Корінь імбиру — до­сить сильний антиок­сидант, який має чудо­вий тонізуючий ефект. Він допоможе швид­ше стати на ноги після тривалої застуди. Ім­бир за своєю дією схо­жий на часник, але не має неприємного запа­ху, а навпаки — чудовий аромат. Якщо регуляр­но до свого улюбле­ного чаю додавати не­великий шматочок ароматного кореня, можна забути про про­студу і грип.

Імбир сприяє кра­щому травленню, по­ліпшує секрецію шлун­ка, знімає наслідки гострих отруєнь, змен­шує болі у шлунку.

Вітаміни, які є в ко­рені імбиру, позбавля­ють депресивних ста­нів, зміцнюють нервову систему. З імбиру мож­на зробити ласощі, які підніматимуть настрій нарівні із шоколадом — корінь очистити, нарі­зати і варити, поки не стане м’яким, посипа­ти цукром або полити медом і підсушити.

Імбир очищає ор­ганізм від шкідливих шлаків і токсинів, зні­має симптоми нирко­вих і жовчних кольок, зменшує кількість хо­лестерину у крові, зни­жує артеріальний тиск, підвищує потенцію, по­збавляє безпліддя, за­хищає організм від па­разитів.

Корінь імбиру по­кращує обмін речовин, нормалізує травлення, посилює кровообіг, ви­водить шлаки і токси­ни. Але щоб ефект був помітний, слід пити чай з імбиром упродовж мі­сяця, і не менш ніж три­чі на день.

Людям із виразко­вою хворобою шлунка, колітами, серйозними серцево-судинними захворюваннями, жін­кам на пізніх термінах вагітності варто об­межити вживання цих прянощів. Також не варто вживати корінь імбиру за високої тем­ператури тіла, захво­рювань печінки, іше­мічної хвороби серця.

Якщо купуєте свіжий імбир, не варто бра­ти великий корінь, бо він швидко зіпсується. Можна замочити не­надовго корінь у чис­тій воді, щоб позбути­ся шкідливих речовин з його поверхні.

Імбир можна ви­ростити на підвікон­ні у горщику для квітів, найкраще висаджува­ти взимку і ранньою весною. Потрібно ви­брати свіжий корінь з помітними бруньками або очками, як у кар­топлі. Покласти його у теплу воду на 2−3 год, висадити, присипав­ши 3 см ґрунту. Гор­щик має бути широ­кий, бо зростає корінь імбиру горизонталь­но. Розташувати його в прохолодному сухо­му місці за температу­ри не більше ніж 17 °C, поливати теплою во­дою. Перші паростки з’являться вже через 4 тижні. Влітку росли­ну можна обережно, разом з грудкою зем­лі, пересадити в сад. Восени корінь викопу­ють, імбир у нас не зи­мує.

У кондитерські ви­роби, солодкі страви і напої імбир додають повсюдно — і в Азії, і в Європі та Америці, де він дуже популярний серед кулінарів. З ім­биру роблять імбир­ні пряники, гарячі і хо­лодні напої (лимонади і чаї), лікери та пиво. Використовують ім­бир у соусах і марина­дах до м’яса, як при­праву для супів і каш, яким він надає тонко­го смаку і вишуканого аромату. Імбир дода­ють також у ковбаси, паштети, рагу, сири, грибні страви, фар­ширують ним овочі та фрукти…

Імбирний окіст з арахісом

1 шматок свинячого окос­ту вагою 2−2,5 кг, 50 г меле­ного арахісу, 5 см свіжого кореня імбиру, 2 лайми, 1 ч. ложка духмяного перцю го­рошком, 1 ч. ложка папри­ки, 1 ст. ложка імбирного по­рошку, сіль, чорний мелений перець.

Свіжий імбир очистити і дріб­но посікти. З лаймів дрібною терткою зняти цедру. Вичавити сік. Духмяний перець потовкти у ступці разом з паприкою і сіл­лю. Половину цедри і весь сік змішати з посіченим імбиром та арахісом. Додати половину су­міші зі ступки.

Імбирний порошок змішати з рештою суміші зі ступки і це­дрою, що залишилася. Додати чорний перець.

Нашпигувати окіст сумішшю з арахісу та імбиру: встромля­ти ніж з тонким лезом на гли­бину 5−7 см і, не виймаючи, повернути його на 90°. В утво­рений поруч з ножем отвір вкласти імбирну масу, вийня­ти ніж і закрити отвір, пригла­джуючи поверхню пальцями. Натерти окіст зверху і з боків сумішшю імбирного порошку. Покласти окіст на встановле­ну на деку решітку. Поставити деко в розігріту до 240 °C ду­ховку (якщо в духовці є режим грилю, увімкнути його). Запіка­ти 15 хв.

Зменшити температуру в ду­ховці до 160 °C, влити на деко 2 склянки води. Запікати окіст з розрахунку 20 хв на кожні 500 г; шматок шинки вагою 2,5 кг запі­катиметься 1 год 40 хв.

Вийняти окіст з духовки, не­щільно накрити шматком фоль­ги, дати постояти 20 хв і пода­вати. Або остудити і подавати холодним.

Куряча печінка з овочами у китайському стилі

1 морквина, 1 зубчик час­нику, 1 см кореня імбиру, 1 солодкий перець, 1 перець чилі, 5 гілочок кінзи, 250 г ку­рячої печінки, 2 ст. ложки ку­курудзяного крохмалю, олія, 2 ст. ложки соєвого соусу, 2 ч. ложки меду.

Очистити моркву, часник та імбир. Солодкий і гострий пе­рець очистити від насіння. На­різати солодкий перець і морк­ву тонкою соломкою, чилі — тонкими півкільцями. Посік­ти часник та імбир. Дрібно на­різати кінзу.

Нарізати печінку шматочка­ми завширшки 1,5 см. Поклас­ти у миску, посипати крохмалем і ретельно перемішати. Розі­гріти 2 ст. ложки олії в пательні і швидко обсмажити печінку на сильному вогні до золотистого кольору. Перекласти шумівкою на тарілку. Додати ще 1 лож­ку олії і підсмажити часник, чилі та імбир, 1 хв, помішуючи, до­дати моркву і готувати 2 хв. До­дати солодкий перець і смажи­ти ще 1 хв. Влити соєвий соус та мед, розмішати і додати печінку. Прогріти все разом 1 хв і відра­зу ж подавати, посипавши стра­ву кінзою.