Болгарський перець ще той «фрукт»!

Болгарський перець надає особливого гастрономічно­го шарму осіннім стравам. Жовтий, зелений, червоний, помаранчевий — яскраві, соковиті, ароматні плоди не лише доповнюють меню, а й поповнюють організм важ­ливими мікроелементами та вітамінами.

У Західній Європі його ве­личають солодким перцем, або перцем овочевим. По­пулярну назву «болгарський» він отримав завдяки селекціонерам з цієї південної країни, які виве­ли солодкі і великоплідні сорти. Батьківщиною перцю є Америка. До речі, у Мексиці та інших краї­нах Центральної Америки солод­кий перець дотепер трапляється у дикому вигляді. З Америки пе­рець, як і чимало інших не відомих європейцям рослин, потрапив в Іспанію і Португалію й поширився Європою. У XIX ст. перець потра­пив до України. Солодкий перець — це родич баклажанів, картоплі, помідорів і тютюну.

Солодкий перець за вмістом вітаміну С обігнав лимони! Ас­корбінова кислота у поєднанні з вітаміном Р сприяє зміцненню кровоносних судин і зниженню проникності їх стінок і ламкос­ті. Перець стимулює апетит, але також прискорює обмін речовин і допомагає спалювати більше калорій, а ще запобігає нетрав­ленню шлунка. Також корисний солодкий перець людям із цу­кровим діабетом. Перець розрі­джує кров та знижує артеріаль­ний тиск, він просто необхідний за анемії, а також для зміцнення імунітету. Солодкий перець міс­тить сполуки, які не дозволяють канцерогенам проникати в клі­тини. Це є, деякою мірою, за­хистом від розвитку раку.

Високий вміст бета-каротину допомагає очам впоратися з по­всякденною втомою.

Корисний перець і для нерво­вої системи — ви забудете про вто­му, роздратованість і безсоння.

Болгарський перець пози­тивно впливає на пам’ять, під­силює концентрацію уваги, а ще його рекомендують вживати тим, хто живе у районах з підви­щеною радіацією.

Солодкий перець можна смі­ливо назвати овочем краси. Сік зі солодкого перцю поліпшить стан шкіри, стимулює ріст нігтів і волосся. А чоловікам допоможе від облисіння.

Вживати солодкий перець не варто людям зі зниженим тиском, за виразки шлунка, порушення серцевого рит­му, за підвищеної кислотнос­ті, захворюваннях нирок і пе­чінки.

Звичайно ж, найкраще їсти свіжий солодкий перець, до­давати в овочеві салати. Його також маринують і запікають, фарширують, додають у супи і овочеві рагу. З нього готують соуси. Якщо очистити перчини, скласти пірамідкою і заморози­ти, а взимку нафарширувати, домівка наповниться чудовим ароматом літа.

Перець, маринований з медом

Перець промити, очисти­ти від насіннєвих коробок і на­різати смужками. Простерилі­зувати півлітрові банки, кришки прокип’ятити. У підготовлені бан­ки розкласти спеції. У каструлі, в якій варитимете перець, з’єднати всі складові маринаду: воду, сіль, цукор, мед, оцет, олію. Довести до кипіння і варити 2 хв. У кипля­чий маринад вкласти смужки пер­цю і варити 7−10 хв. Він має бути недовареним, бо дійде в бан­ках. Не переварити! Дуже щіль­но вкласти перець у банки, аку­ратно утрамбовуючи. Маринад повторно закип’ятити і залити перець. Стежити, щоб залиша­лося якомога менше бульбашок повітря. Закрити металевими кришками. Банки перевернути, накрити до охолодження. Для зберігання перенести банки в льох або поставити в інше темне і прохолодне місце.

Смажений перець на зиму

На 1-літрову банку: 12 невеликих солодких перців, 1 ч. ложка з гіркою солі, 40 г цукру, 50 мл оцту 9%, 2 зубчики часнику, 1,5 ст. ложки олії, близько 1 склянки води.

У банку вміщається 12−13 не­великих перців (найкраще чер­воний або жовтий, але не зеле­ний, бо може гірчити). Перець помити, хвостики обрізати, але не повністю. Чистити не потріб­но. Розкласти перець на чистий рушник, нехай обсохне. Пропа­рити банки і прокип’ятити криш­ки. На пательню влити трохи олії без запаху. Викласти перець. Накрити кришкою і поставити на невеликий вогонь. Обсмажи­ти з усіх боків. Обов’язково на­кривати кришкою. Смажаться вони досить швидко, тому по­трібно стежити, щоб не згоріли. У банку вкласти смажений пе­рець — можна проколювати його виделкою, щоб вийшло повітря і потім туди зміг проникнути ма­ринад. У наповнену до половини банку додати 1 зубчик посічено­го часнику. Наповнити банку по вінця, знову посипати посіченим часником. Всипати сіль і цукор, влити оцет. Залити вміст бан­ки окропом з чайника. Щоб по­вітря виходило, можна акуратно трусити банку або допомага­ти виделкою. Вода має доходи­ти до верху горлечка. Закрити банку. Потім злегка потрусити в повітрі, щоб крупинки солі і цу­кру розчинилися. Переверну­ти банку догори дном, накрити ковдрою і залишити до повного охолодження. Зберігати у сухо­му і холодному місці. Подавати до м’яса.

Лечо з томатним соком

Томатний сік для лечо краще приготувати власноруч з м’яких пом’ятих помідорів. Овочі вими­ти і витерти. Перець очистити від м’яких внутрішніх перегоро­док і насіння, нарізати коротки­ми брусками, тонкою соломкою, кубиками або широкими плас­тинами. Залити окропом і за­лишити на 5 хв. Потім відцідити на друшляк. На чистих томатах зробити хрестоподібні надрізи. Також опустити в окріп на 5−7 хв, очистити від шкірки, розрі­зати на четвертинки. У кастру­лю вкласти пропарений перець, очищені томатні часточки, влити томатний сік, оцет, всипати цу­кор і сіль. Для аромату і гостро­ти додати грубо нарізаний час­ник і пекучий перець. Довести лечо до кипіння, зменшити на­грівання і тримати на вогні ки­плячу суміш 5 хв. Гаряче лечо з томатним соком розкласти у стерильні банки, герметично за­крити кришками. Охолодити, не накриваючи, за кімнатної тем­ператури.