Чи зважиться путін на нову війну?

Віктор Швець

Може, це декого протверезить. Адже, якщо Україна не стримає подальшу агресію путіна, все те, що відбулося з частиною української території і українського народу, може повторитись у будь-якій європейській країні або і по усій Європі. Подивіться, як тисячі дітей, одягнутих у військову форму, марширують російськими містами, а їх старші брати, тисячами голосів екзальтовано вигукують «Можем повторить!».

Така сьогодні росія.

Якщо є щось, що я зрозумів за більш ніж три десятиліття спостережень та репортажів про конфлікти, то це те, що навіть коли всі тривожні ознаки очевидні, майже ніхто не вірить, що війна станеться, доки вона не починається, пише Юліус Штраус, британський журналіст, колишній керівник московського бюро Daily Telegraph.

У Києві напередодні вторгнення я говорив з багатьма українцями, які запевняли, що росія ніколи не нападе. Вони вірили, що путін просто блефує. І річ не лише у звичайних людях. Я бачив, як війна знову і знову застає зненацька політиків, армії та особливо коментаторів. Чи то вроджений людський оптимізм, чи небажання стикатися з неприємними фактами, чи просто логіка, яка тут не працює — «навіщо їм це робити? Це ж не в їхніх інтересах» — ми знову і знову помиляємось, завершив автор.

У цьому і є головна проблема, яку європейці ніяк не можуть усвідомити, не можуть збагнути усю небезпеку, яка з кожним днем наближається — Європа напередодні останнього мирного літа.

Можна навіть не сумніватися, що путін вже прийняв рішення розпочати нову війну, ще більш масштабну і ще більш небезпечну для світу. Вже розроблені і затверджені усі стратегічні карти нападу, опрацьована логістика і підготовлена потужна пропагандистка компанія, єдина мета якої - максимально мобілізувати російське населення на війну з НАТО і західним світом, який готовий в будь-яку мить напасти на росію.

Що стримує путіна від нового удару і нової війни.

На мій погляд — Дональд Трамп. Стів Віткофф переконав путіна, що з Трампом можна вирішити усі геополітичні і бізнесові питання. Тобто путін повірив у те, що він може домовитися про поділ світу між ним і Трампом. Заради цього, путін готовий був і особисто, і через своїх довірених осіб вести багатогодинні перемовини з представниками Трампа про можливе зупинення війни в Україні, яка заважає приступити до головної мети усієї політичної кар'єри путіна — розділити світ і відновити російську імперію від Атлантичного до Тихого океанів. Заради цього і маніпулюючи щирими бажаннями Трампа припинити війну в Україні, в результаті якої гинуть щоденно тисячі молодих солдатів. Саме тому путін не відкинув остаточно усі пропозиції про перемир’я, від кого б вони не виходили, а пішов шляхом запровадження короткочасних зупинок бойових дій, щоб у Трампа складалося враження, що путін усвідомив необхідність зупинення війни.

путін нічого не усвідомив і не збирається закінчувати війну в Україні. Короткочасні зупинення війни, це не підготовка до масштабного перемир’я чи зупинення усіх бойових дій по усій лінії фронту, а лише хитрий тактичний крок путіна, щоб в черговий раз обдурити Трампа, який продовжує вірити у «казочки», які йому нашіптує путін телефоном, коли відбуваються переговори, і його бізнес-партнер і друг Стів Віткофф.

У путіна не було і немає жодних інших варіантів подальших дій, як продовження війни в Україні. Війна для путіна — єдина можливість збереження не тільки свого панування над росією, але і свого життя.

путін зараз в складній ситуації. Він на четвертому році війни усвідомив, що перемогти Україну тими ресурсами і тими можливостями, які він застосував, не зможе. Йому потрібна загальна мобілізація в росії, оскільки та часткова мобілізація, яка відбувається, не може забезпечити стратегічний прорив в Україні, а лише відновлює ті втрати, які щоденно армія несе в Україні. Більше того, ця часткова мобілізація, за деякими оцінками експертів на даний час навіть не покриває повністю щоденних втрат. Скільки б він не підвищував розмір оплати мобілізованим, скільки б вдови і матері убитих в України російських загарбників, не дякували публічно «дорогому владіміру влалиміровічу за моего сина (мужа), которий погиб виповняя свій долг в «СВО», часткова мобілізація не забезпечує потреби армії. Єдиний ресурс, який путін може задіяти у необмеженій кількості - це російські призовники. Те що вони тисячами гинуть щодня, путіна і російське населення не переймає, на то і війна.

Але оголосити священну війну і запровадити в росії загальну мобілізацію путін не зможе проти України, його ніхто не зрозуміє. Невже заради перемоги над Україною, росія повинна оголошувати загальну мобілізацію, яку путін обіцяв захопити за три дні. Навіть путін на це не може зважиться. Йому потрібна якесь нове ідеологічне обґрунтування такого кроку — усю країну поставити під зброю, а економіку перевести виключно на військові потреби. Це непросте для путіна рішення. Тому потрібно задіяти усі пропагандистські можливості державної політики, щоб переконати російське населення в необхідності такого кроку. Не можна виключати, що вже скоро він звернеться до свого населення, яке зневажає, «щирими словами- Братья и Сестры». Кульмінацією його «побєдобєсія» буде військовий парад 9 травня. В цей день він повинен буде сказати своєму населенню щось таке, що назавжди змінить їх життя. Не випадково і парад має відбутися за іншою логікою, як раніше — показати свою могутність і нагнати на світ максимально страху, а зовсім по іншому, як передають деякі ЗМІ, які бачили тренування — це буде парад штурмових батальйонів, які готові хоч зразу з параду йти в бій.

путін не має наміру йти на компроміси у мирних переговорах щодо територій, миротворців та нейтралітету України. Про це пише Bloomberg із посиланням на представників західних спецслужб. Така позиція кремля ускладнює спроби президента США Дональда Трампа досягти реалістичного закінчення війни.

путін пред’являє свідомо «максималістські» вимоги перед мирними переговорами, усвідомлюючи, що вони будуть неприйнятними для України та європейських країн, кажуть співрозмовники видання.

Серед ключових умов росії - міжнародне визнання захопленої москвою української території, зобов’язання України до нейтралітету та відмова від європейських миротворців.

Представники спецслужб зазначають, що російський лідер готовий продовжувати бойові дії, якщо його цілі не досягнуть мети.

путін у війні проти України, можливо, переключив свою увагу на більш короткострокові цілі - зміцнення контролю над захопленими українськими територіями та стимулювання економіки рф, яка через колосальні вливання перебуває у «скрутному становищі». Про це повідомив у п’ятницю, 2 травня, американський канал CNN з посиланням на дані західної розвідки та кількох людей, знайомих із ситуацією.

«Це є еволюцією нещодавніх оцінок розвідки США та країн Заходу, які припускають, що путін вважав, що стан війни йому вигідний і що у нього є імпульс і людські ресурси, щоб вести більш тривалу боротьбу з Україною, що ослабла, і захопити всю країну», — йдеться в повідомленні каналу.

За словами двох джерел CNN, актуальні відомості, що свідчать про можливу зміну мислення путіна, вплинули і на впевненість президента США Дональда Трампа та його команди в тому, що російський президент нібито може бути готовим до розгляду мирної угоди з Україною. Але це все гра путіна на створення певних ілюзій в американської сторони. путіну важливо не втратити можливість діалогу з Трампом, а тому він вимушений продовжувати «водити його за носа». Але рано чи пізно Трамп це зрозуміє, і путін постане перед необхідністю прийняття найбільш важливого у його житті рішення — розпочати нову війну в Європі. Яка це буде війна, поки не відомо, але є певні ознаки, що вона вже розпочалася, достатньо згадати блекаут в Іспанії, Португалії і частини Франції. Є багато і інших ознак гібридної війни в Європі. Багато хто вказує на значну активізацію путінської агентури у різних європейських країнах. А активність проросійських політичних сил, які то в одній, то іншій європейській країні створюють загрозу приходу до влади пропутінських сил. Зараз це відбувається в Румунії. Результати цих виборів можуть бути небезпечні, як для України, так і в цілому для Європи. При цьому путін продовжує ядерну риторику залякування. В інтерв'ю фільму «росія. кремль. путін. 25 років», який вийде в ефір увечері 4 травня, путін заявив «Нас хотіли спровокувати, хотіли добитися того, щоб ми зробили помилки. Ну, і не було потреби застосовувати [ядерну] зброю, про яку ви зараз сказали — і, сподіваюся, і не буде потрібно. У нас достатньо сил і засобів для того, щоб довести розпочате у 2022 році до логічного завершення з потрібним для росії результатом».

Ієн Бонд, заступник директора Центру європейських реформ, вважає, що якщо в Україні зрештою буде досягнуто довгострокового перемир’я, путін навряд чи зупиниться на цьому.

«Ніхто при здоровому глузді не хотів би думати, що нова війна в Європі не за горами. Але реальність така, що все більше європейських представників розвідки говорять нам про це… Чи то через три роки, п’ять років чи десять років — вони кажуть, що уявлення про те, що світ у Європі триватиме вічно, тепер залишилося в минулому».

російська економіка стала на військові рейки. Приблизно 40% федерального бюджету витрачається на оборону та внутрішню безпеку, дедалі більшу частину економіки займає військове виробництво.

«Ми бачимо, на що перебудовується російська економіка, — підкреслює Бонд, — і це явно не на мир.

Чи здатна Європа протистояти путіну. Давайте коротко з’ясуємо.

Загальна чисельність армій країн Європейського союзу велика — за даними Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CTS), до 2 млн осіб.

З поправкою на розмитість формулювань (у деяких країнах військовослужбовцями можуть вважатися, наприклад, ополченці тощо) деякі джерела наводять іншу цифру: 1,5 млн. А якщо рахувати країнами Європи — членами НАТО, то до цієї цифри потрібно додати 463 тис. турецьких військових та 185 тис. англійських.

Чисто арифметично така сила може стримувати армію росії, яка налічує 1,5 млн військовослужбовців.

Але проблема в тому, що єдиної «армії Європи» не існує: кожна з 27 європейських країн має свої збройні сили, свій план озброєнь, свій генштаб і своє міністерство оборони. Це дуже послаблює сукупну «європейську армію».

Європейські політики розуміють, що зміни назріли.

«Архітектура безпеки, на яку ми покладалися, більше не може сприйматися як щось зрозуміле. Європа готова взяти на себе велику відповідальність. Ми повинні інвестувати в оборону, зміцнювати наші можливості та застосовувати проактивний підхід до безпеки», — сказала глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн, представляючи європейський план розвитку військової промисловості.

Насправді різноманітних військових планів у Європи одразу кілька. Однак всі вони розроблені Єврокомісією, а не НАТО, і це важлива обставина.

З одного боку, добре, що плани розроблені не НАТО. Адже серед членів ЄС є такі європейські країни, які не входять до Північноатлантичного альянсу — Австрія, Ірландія, Кіпр і Мальта.

З іншого боку, це погано, тому що такі плани виводять за дужки країни-члени НАТО, які не є членами ЄС: Албанії, Ісландії та Північної Македонії, а також стратегічно важливих Норвегії, Туреччини та Великобританії.

Це серйозна проблема, тому що наявність на одному континенті двох блоків, один із яких військово-політичний, а інший — політико-економічний, та ще й тих, що не збігаються за складом, одразу робить координацію на порядок складнішою.

Але проблема навіть не в спроможності європейських країн стримати агресію путіна. Проблема більш серйозна, у їх згуртованості і спільних діях.

З приходом Дональда Трампа в Білий дім ситуація щодо безпеки Європи значно змінилася. Адміністрація Трампа надіслала Європі безпомилковий сигнал: ви самі по собі, пишуть Роб Пічета та Лу Робінсон, CNN.

За три запаморочливих місяці Білий дім перевернув десятиліття американської зовнішньої політики, пообіцяв скоротити свою присутність на континенті та підштовхнув до завершення війни росії в Україні, навіть якщо це може означати передачу української землі москві.

Нова реальність — це та, до якої Європа ще адаптується. Але минуло 80 років після того, як американські та європейські союзники змусили капітулювати нацистську Німеччину, майбутнє, в якому континент залишиться самотужки захищатися від російської загрози, більше не є гіпотетичним.

«Європа 80 років жила в ситуації, коли мир був само собою зрозумілим. І, очевидно, мир був запропонований безкоштовно», — сказав CNN Роберто Чінголані, колишній міністр італійського уряду, який нині є виконавчим директором європейського оборонного гіганта Leonardo, під час нещодавнього візиту до штаб-квартири компанії на півночі Італії.

Згідно зі звітом Конгресу, США розмістили війська в Європі після закінчення холодної війни, і їх кількість зросла після повномасштабного вторгнення росії, причому минулого року на континенті їх було близько 80 000. Але розгортання все ще набагато менше, ніж у розпал холодної війни, коли майже півмільйона американських військ були розміщені в Європі.

Протягом десятиліть американська зовнішня політика наголошувала на важливості цих розгортань не лише для європейської безпеки, а й для її власної. Війська на континенті забезпечують передову оборону, допомагають навчати війська союзників і керують ядерними боєголовками.

Тепер майбутнє цих розгортань неясно. Європейські лідери публічно закликали Вашингтон не зменшувати чисельність, але Трамп, Хегсет і віцепрезидент Дж. Д. Венс чітко заявили про свій намір посилити військову позицію США в Південно-Китайському морі.
CNN наголошує, що найважливішим стримуючим фактором, який має Європа, є її ядерні боєголовки. Однак ядерне стримування — це сфера, в якій Європа значною мірою залежить від США. Велика Британія та Франція — дві європейські країни з ядерною зброєю — мають лише близько десятої частини російського арсеналу. Але американська ядерна війна приблизно відповідає російській, і десятки цих американських боєголовок розташовані в Європі.

Ні для кого не секрет, що путін вже давно повністю підкорив собі Білорусію. Він будь-який момент може не тільки «де-факто"анексувати Білорусію: але й «де-юре». Але йому це не потрібно. Формально Білорусь залишається суверенною державою, а насправді управляється виключно з Москви, яка і розставила свої кадри на ключові посади в Білорусії.

Білорусь займає надзвичайно вигідне географічне положення на сході Європи, яке путін може використати для нападу на європейські країни.

росія та Білорусь у вересні 2025 року збираються провести на території Білорусі спільні військові навчання «Захід-2025». У НАТО і особливо в країнах Балтії (Білорусь межує з Литвою та Латвією) пильно і з великим побоюванням за ними стежать, вважаючи, що саме Білорусь може стати плацдармом для російського нападу на країни Балтії та Польщу.

Побоювань у зв’язку із маневрами кілька. По-перше, вже є інформація, що в навчаннях візьмуть участь близько 100 тисяч військових, у 8 разів більше ніж спочатку, на початку 2025 року заявляли в уряді Білорусі.

По-друге, сценарій та масштаб «Заходу-2025» фактично повторює ті навчання, під приводом яких Росія взимку 2022 року накопичувала військових та техніку поблизу кордону з Україною, готуючи повномасштабне вторгнення. А це означає, що росія може знову використати Білорусь як майданчик для подальшого наступу — цього разу на країни Балтії та Польщу.

Європа перебуває у передвоєнному стані — це слова прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска.

«Війна вже не в минулому, я не перебільшую. Це реально і можливий будь-який сценарій. Потрібно готуватися до захисту. Ми живемо в критичний момент після закінчення Другої світової війни і все вирішать наступні два роки», — каже Дональд Туск.

Зараз важко сказати як розпочнеться нова війна путіна. Не можна виключати що головний удар буде нанесений на захоплення Сувалкського коридору, про що постійно попереджають військові експерти, оскільки у разі захоплення цього коридору який за розмірами близько 100 км, російський агресор може повністю відрізати Балтійські країни від решти Європи і з'єднати росію (Білорусію) з Калінінградською областю. Хто пам’ятає з історії Гітлер розпочав Другу світову війну в тому числі і для захоплення Данцинсткого коридору, а тепер путін може захопити Сувалкський коридор, чим це для нього закінчиться не знає ніхто.

Але не тільки Сувалкський коридор може бути причиною першого удару путіна у новій війні, але і невелике естонське місто Нарва.
Нарву від Івангорода, що на російській стороні, відокремлює однойменна річка. На її берегах стоять середньовічні фортеці: одна під російським прапором, інша під естонським. Між ними — міст, один із останніх все ще відкритих пішохідних переходів між Європою та росією. Ще в молоді роки переїжджав цей міст, і вже тоді було видно, яка колосальна відмінність в житті людей на різних берегах однієї і тієї ж річки.

Марно сподіватися, що росія надішле через цей міст танкові колони. Їй це не потрібно. Навіть невелика група російських солдатів може серйозно дестабілізувати ситуацію.

Приблизно 96% мешканців Нарви — носії російської мови. Багато хто має два громадянства, Естонії та росії.

Естонія побоюється, що путін може використати велику кількість російськомовних у Нарві як привід для вторгнення. Він уже робив так у Грузії та Україні.

Ймовірно, російський президент спочатку замислиться над тим, наскільки велика ймовірність того, що союзники НАТО дадуть відсіч його діям.

Чи ризикнули б США чи навіть Франція, Італія чи Великобританія розпочати війну з ядерною Росією через Нарву — невелике місто в крихітній Естонії на східній околиці НАТО?

А що, якщо ми побачимо повторення подій, що відбулися на Донбасі у 2014 році, коли проросійські сили, залучені до конфлікту, не ідентифікували себе як російські солдати?

Це дало б можливість путіну правдоподібно заперечувати свою причетність.

Польща нещодавно оголосила, що кожен дорослий чоловік у країні має бути готовим до бою, а нова програма військової підготовки набуде чинності до кінця року. Прем'єр-міністр Дональд Туск висловив зацікавленість у пропозиції Франції до європейських союзників спільно використовувати її «ядерну парасольку», якщо США відмовиться від свого «ядерного щита» для Європи.

Жителям країн Балтії не потрібно пояснювати, чому більшість державних коштів має йти на оборону.

Через суперечливі сигнали з Вашингтона Естонія все більше покладається на підтримку європейських союзників. Тут ключову роль відіграє Великобританія. В Естонії розміщено 900 британських військовослужбовців, і це найбільша постійна закордонна дислокація британських військ.

Естонія ретельно вивчає уроки, які дала війна в Україні — долю якої вона дуже сподівається не розділити. (Використані матеріали європейського редактора Бі-бі-сі Каті Адлер).

Хочеться сподіватися, що і Європа ретельно вивчить уроки, які дала війна в Україні.

Ще можна зберегти мир в Європі, поки Україна тримає оборону на східних кордонах, але часу залишилось дуже мало. путін може вдарити будь-де. Зупинити його може тільки сила. Головне що повинні засвоїти європейці - без України зберегти мир неможливо.