“Вигадана країна”, яка захистила Європу від російської навали

Пані Меркель відмовилася відвідувати Бучу і продовжує наполягати, що Україну не слід брати до НАТО. Вона вважає і тепер, що вчинила правильно у 2008 році, коли стояла насмерть, щоби двері для України залишалися зачиненими. Тоді вона казала, що Україна та Грузія не принесуть жодної користі НАТО.

Їй вдалося запобігти прийняттю України, а наступного дня прилетів до Бухаресту путін і оголосив, що Україна - це “вигадана країна”. З цього моменту росія почала цілеспрямовано готуватися до агресії проти України. Ця агресія розпочалася у 2014 році, а кульмінацією став повномасштабний напад 24 лютого 2022 року.

Збройні сили України показово довели, що російські збройні сили можуть досягати певних успіхів у Чечні, Грузії та Сирії, але здолати більшу армію, яка є вмотивованою на всіх рівнях від солдатів до вищого командування, їй не по зубах. Особливо, якщо США та Велика Британія допомагають зброєю та грішми.

Якби США ще погодилися продати Україні 64 літаки F-35, так само як минулого року погодилися продати їх Фінляндії, то не Україна мала би приєднуватися до НАТО, а країни НАТО мали би вишикуватися у чергу, щоби приєднатися до України. І пані Меркель мала би прибігти першою. Бо користь для країн НАТО від приєднання до України наразі є очевидною. У тому сенсі, що Україна здатна краще захищати європейські країни НАТО, ніж вони Україну. Попри всі жертви та руйнування, Україна може пишатися тим, що встановила новий порядок у Європі, де ялтинські та потсдамські домовленості Другої світової війни між державами-переможцями назавжди відправлені до підручників історії. Серед іншого, ялтинська конференція встановила право “вето” для постійних членів ООН. І цей пункт ялтинських домовленостей стає анахронізмом через військові злочини росії у Бучі та багатьох інших місцях. 

У Потсдамі у 1945 році домовилися про переселення 14 мільйонів європейців з метою створення мовно “чистих” держав. Це не сприяло тривалому миру, а лише збільшувало страждання мільйонів людей. Інша домовленість ділила Європу на демократичну та тоталітарну, і це було початком “холодної” війни. Вона скінчилася через 45 років поразкою тоталітарного радянського союзу.

Надії на демократизацію росії не справдилися, і виникла ще одна тоталітарна держава з амбіціями відтворити радянський союз. Україні випала нелегка доля протистояти цим амбіціям. Навіть якщо росія і не стане демократичною державою, вона змушена буде погодитися з новими реаліями у Європі і відмовитися від реваншу. Бо силу вона розуміє. Через нове співвідношення військових сил вона не здатна диктувати свою волю сусідам.

Основним елементом нового розподілу військових сил у Європі буде міць українських збройних сил. Озброєння української армії, авіації і протиракетної оборони будуть модернізовані та збільшені. А на Чорному морі український флот не поступатиметься іншим. Такою бачать Україну у Великій Британії, а згодом на це пристануть і США.

Якщо Україна зможе покладатися на свої Збройні сили, то питання вступу до НАТО можна відкласти до тих часів, коли пані Меркель запропонує Україні свої послуги у ролі лобіста цього проєкту. Дві трьохсоттисячні вмотивовані армії: Фінляндії на північному заході та України на південному заході росії, будуть достатніми силами стримування російської вояччини. Особливо, якщо ці дві армії домовляться між собою про надання допомоги одна одній у разі російського нападу на одну з них.

Це надасть змогу ядерним державам - США та росії - не входити у безпосередній контакт, щоби унеможливити ядерну війну.

Єдине, що потребуватимуть без'ядерні Фінляндія та Україна, це гарантію того, що жодна країна не застосує проти них ядерної зброї. Ядерні держави: США, росія, Китай, Франція та Велика Британія мають укласти між собою таку угоду.

Це і буде новою архітектурою європейського миру, який унеможливить застосування збройних сил у Європі, як конвенційних, так і ядерних.

Якщо іще білорусь оголосить про заборону перебування іноземних військ на своїй території, то мир на європейському континенті стане ще міцнішим та тривалішим. Тоді росія отримає ще один шанс відмовитися від тоталітаризму і приєднатися до співтовариства вільних та цивілізованих країн. І тільки за умови демонтажу тоталітаризму, тобто відновлення свободи слова та зборів у росії, Європа може не боятися купувати російський газ. Саме за таких обставин, доходи від продажу російського газу до Європи слугуватимуть зростанню добробуту російських громадян на довготривалій основі. Рано чи пізно вони це зрозуміють.

Наразі росія продовжує знищувати резервуари з паливом на всій території України за допомогою ракет. У хід йдуть і крилаті ракети, і балістичні Х-101, Х-555. І навіть ракета, перероблена для повітряного базування, на прізвисько “Кінжал”. І все це не заради того, щоби виграти війну, бо стратегічно росія вже війну програла. Це робиться заради того, щоби збільшити світові ціни на паливо або хоча б утримати їх на рівні 100 доларів за барель нафти. У цьому сенсі росія нічим не відрізняється від терористів з Гази. Ті щораз починали запускати ракети у бік Ізраїлю, як ціни на нафту починали падати. Бо їхні багаті на нафту спонсори вважали це надзвичайно вигідним бізнесом, адже подорожчання бареля тільки на 1 долар збільшувало дохід такої країни, як Саудівська Аравія, на 10 мільйонів доларів щодня. Бо сауди експортують 10 мільйонів барелів на день. росія наразі тільки 5 мільйонів. Тому бомбардуваннями українських нафтобаз вона захищає навіть не свої нафтові інтереси, а інтереси усіх світових експортерів нафти.

Так само, як Ізраїль створив протиракетну систему “Купол”, щоби перехоплювати примітивні ракети з територій, які контролюються військовими угрупованнями Хамас та Хезболла, Україна створить протиракетну систему для перехоплення значно більш досконалих російських ракет дальністю до 5500 км. Або закупить таку систему у США. Оскільки Україна буде дотримуватися без'ядерного статусу, то потужна система протиракетної оборони не створюватиме загрози ядерним державам. Це буде новим елементом безпеки у Європі і ще одним стримуючим фактором у запобіганні війни.

Також і Фінляндії бажано розгорнути таку ж систему протиракетної оборони, як додаток до протиповітряної оборони, що вже є.

Сильна військово Україна є запорукою швидкого відновлення всього, що зруйновано війною, а також і основою для значних західних інвестицій, що призведуть до швидкого зростання добробуту.

Читайте також: І постане нова українська «Мрія»