Країна фальсифікацій і репресій

Був випадок, коли в росії затримали і оштрафували людину, яка на одиночному пікеті тримала над головою чистий листок, без напису. В росії і це заборонено.

Днями з росії «РИА Новости» повідомили новину: штраф до 150 тис. рублів доведеться заплатити громадянам за неправильно вивішені прапори на травневі свята. За новою постановою, якщо триколор та прапор суб'єкта федерації, міста федерального значення розміщуються одночасно, то державний прапор росії має бути ліворуч. Якщо одночасно розміщуються три, п’ять прапорів, тобто непарна кількість, то прапор росії має бути в центрі. І жоден прапор не повинен перевищувати за розміром триколор і не може бути піднятий вище нього.

Репресії росіян вийшли за межі Криму і все більше вражають жителів інших окупованих регіонів. Масові штрафи за протести проти повномасштабного вторгнення рф в Україну виносять підконтрольні Москві кримські суди мешканцям окупованої частини Херсонської області, повідомляє сайт Крим. Реалії (проєкт Радіо свобода). В адмінпротоколах силовиків «правопорушеннями» значаться і антивоєнні вірші, і висловлювання проти повномасштабного вторгнення рф в Україну.

Антивоєнні протести на окупованих росією теренах з’явилися з перших днів війни. За висловлювання проти війни чи підтримку України в рф переслідують за статтею про так звану «дискредитацію» збройних сил рф. За даними Представництва президента України в АРК, з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну до підконтрольних москві кримських судів надійшло 1,2 тисячі адміністративних матеріалів за цією статтею. Вони мають ознаки політично вмотивованого переслідування за висловлювання думки, заявляють правозахисники проєкту «Кримський процес».

Так, підконтрольний росії Армянський міський суд у березні розглядав адмінпротокол, складений російськими силовиками щодо громадянки з Херсона. Судова справа базується на протоколі, складеному під час «моніторингу» її мобільного телефону. Жінку судили за те, що в ньому знайшли антивоєнний вірш.

В протоколі сказано: «В Інтернеті вона розмістила публікацію, смислова тематика якої спрямована на дискредитацію Збройних сил росії та містить такі вирази, як: «Написано в одному із підвалів Харкова… Чи хочуть русскіє війни? Скажіть «братський» наш народ, навіщо по Харкову він б'є? Навіщо Чернігів він бомбардує, І Київ наш за що горить? У чому Маріуполь винен? Ну, не мовчи, дай нам відповідь, брате… росія, де ж твої сини? Тіла їх у полі лежать. Ти забери дітей назад… Ідіть росіяни… додому», — сказано у рішенні суду. Суддя Венера Ісроїлова визнала її винною за статтею та оштрафувала на 30 тисяч рублів.

У Криму також за останній рік силовики рф посилили переслідування жінок, — заявляє Кримська правозахисна група, — які беруть участь в акціях проти російської окупації півострова. Про це сказала голова правління КПГ Ольга Скрипник під час заходу «Громадянське суспільство у російському полоні».

«ФСБ фабрикує проти них кримінальні справи, застосовує насильство та психологічний тиск, вони не отримують необхідної медичної допомоги. Окремим методом тиску на жінок є погрози вилучити їхніх дітей та відвезти їх до дитячих будинків у росії». У своєму виступі Ольга Скрипник згадала справу 69-річної активістки із Севастополя Галини Довгополої, а також громадянську журналістку та медсестру Ірину Данилович. Скрипник звернула увагу, що лише за осінь минулого року у Севастополі затримали трьох жінок — учасниць проукраїнських протестів. Одна з них, 58-річна мовознавець Оксана Сенеджук, ще одна — 35-річна активістка, яку у березні 2025 року засудили до 10 років колонії.

«Після початку повномасштабного вторгнення у Криму також утримуються жінки, викрадені з Херсонської та Запорізької областей. Кримський досвід переслідування активістів активно поширюється на території, окуповані після 2022 року. Наприклад, Ірина Горобцова, тестувальник ІТ-компаній та громадська активістка. Під час російської окупації Херсона вона допомагала місцевій лікарні, надавала гуманітарну допомогу. У травні 2022 року її викрали та перевезли до Сімферополя. У серпні 2024 року її засудили до 10 років та 6 місяців ув’язнення у виправній колонії загального режиму за «шпигунство», — розповіла Скрипник.

Скрипник також повідомила, що до 2022 року у списках ув’язнених активісток було лише 3−5 жінок. Наразі задокументовано щонайменше 20 українок, які утримуються в місцях несвободи в Криму та рф.

Переслідування у Криму посилюються завдяки доносам проросійських активістів. Кримський блогер Олександр Таліпов регулярно публікує у своєму телеграм-каналі персональні дані місцевих мешканців, які дотримуються проукраїнської позиції. Після таких публікацій кримчан затримують та притягають до відповідальності.

За даними правозахисної організації «КримSOS», у 2024 році не менше 56 кримчан зазнали переслідувань з боку російської влади. Приводами для кримінальних справ стали звинувачення у нібито зв’язках із забороненими в рф організаціями, державній зраді, шпигунстві, публічних висловлюваннях, організації диверсій чи закликах до насильства.

Правозахисники прогнозують, що кількість справ за статтями про держзраду, співпрацю та шпигунство, порушену силовиками рф, зростатиме, ймовірно, у кілька разів. Зараз ФСБ порушує подібні справи практично щодня, тоді як до 2014 року їх було не більше ніж 10 на рік. Після повномасштабного вторгнення в Україну стаття про держзраду фактично перетворилася на рф на одну з найпопулярніших.

Станом на 5 травня на території анексованого Криму зафіксовано 223 випадки незаконного позбавлення волі, з яких 133 стосуються представників кримськотатарського народу, повідомляє представництво президента України в АРК.

Крім того, на півострові зафіксовано 1325 випадків складання адміністративних матеріалів за статтею «дискредитація» ЗС рф. У 1190 випадках винесено рішення про накладення штрафів чи об'єднання справ із сукупними рішеннями. У 34 випадках слідство ще продовжується. Загалом 49% винесених постанов (582) стосуються жінок, 51% (607) — чоловіків. Раніше Кримський ресурсний центр повідомляв, що за час анексії Криму правозахисники зафіксували 399 ув’язнених, які переслідуються за політичними звинуваченнями, 241 з них — кримські татари. росія систематично використовує практику політично вмотивованих репресій проти проукраїнськи налаштованого населення півострова, особливо представників кримськотатарського народу. Міжнародні правозахисні організації неодноразово вказували на порушення норм міжнародного гуманітарного права, у тому числі на незаконні арешти, винесення обвинувальних вироків у сфабрикованих справах, насильницькі зникнення та тортури.