Передплатити Підтримати

«Правлінню злодіїв у Молдові настав кінець»

Президентка Мая Санду заявила це після блискучої перемоги, яку здобула на виборах проєвропейська партія «Дія і Справедливість»

Фото AFP

На дострокових парламентських виборах у Молдові, що відбулися минулої неділі, за прозахідну партію «Дія і Справедливість» (PAS) проголосували понад 52% виборців, які прийшли на дільниці! Партія, пов’язана з президенткою Маєю Санду, матиме у 101-місному парламенті Молдови 63 мандати. Це абсолютна більшість, тож створити уряд PAS зможе сам, без коаліційних партнерів. Молдова — парламентська республіка, повноваження президента там вужчі, ніж, наприклад, у парламентсько-президентських Україні чи Польщі. Без «своєї» більшості у парламенті Мая Санду не мала реальної можливості реформувати Молдову. Тепер така більшість у президентки з’явилася.

У листопаді 2020 року прозахідна Мая Санду перемогла у Молдові на президентських виборах, здолавши свого попередника, проросійського Іго­ря Додона. З того часу президентка на­магалася домогтися перевиборів пар­ламенту, в якому переважали депутати від Соціалістичної партії Додона і Демо­кратичної партії олігарха-втікача Влада Плахотнюка. «Перед прийняттям Санду президентської присяги уряд і прем’єр, пов’язані з Додоном, подали у відставку, і у президентки з’явився шанс розпусти­ти парламент, — нагадує польський огля­дач Ґжеґож Кучинський у виданні tvp.info.pl. Умовою були дві невдалі спроби об­рати нового прем’єр-міністра протягом трьох місяців. Ці умови було виконано, і у квітні Конституційний суд Молдови оголо­сив, що існує відкритий шлях до розпус­ку парламенту. Мая Санду зробила це 28 квітня». На виборах 11 липня основним суперником PAS був проросійський Блок комуністів і соціалістів (BeCS).

Цікаво, що опитування, які проводи­лися напередодні голосування, не обіця­ли партії «Дія і Справедливість» абсолют­ну більшість. Одне з опитувань давало PAS 33,7% голосів, а комуністам-соціалістам — 25,2%, інше ж узагалі прогнозувало прак­тично однакові результати — 37,4% проти 37,1%… Мабуть, частина виборців, осо­бливо у молдовській «глибинці», про всяк випадок соціологів дурила. Тому що ре­альні результати голосування від їхніх про­гнозів значно відрізняються. PAS одержав 52,72% голосів, BeCS — 27,24% (32 манда­ти), партія Ілана Шора — 5,75% (6 манда­тів). Решта політсил виборчого бар’єра не подолали, тож у парламенті їх не буде.

У чому ж причина розгромної перемоги прозахідної партії «Дія і Справедливість»? Чимало потенційних виборців проро­сійського блоку його лідерам уже не ві­рять, вважаючи їх корупціонерами (Додон брав гроші у Плахотнюка, відповідне відео той поширив іще перед президентськи­ми виборами). Явка на виборах станови­ла 48,41%. Очевидно, чимало прихильни­ків проросійського блоку на голосування «забили»… Водночас симпатики проєв­ропейського PAS на вибори прийшли. Зо­крема, за кордоном, де 86% з 212 тисяч молдовських виборців, що взяли участь у голосуванні, підтримали саме PAS.

Частина потенційних виборців кому­ністів-соціалістів підтримала партію Іла­на Шора, який 2019 року втік із Молдови й зараз перебуває в Ізраїлі. Цей бізнес­мен був засуджений до 7,5 року тюрми за співучасть у найбільшій шахрайській обо­рудці в історії незалежної Молдови: виве­денні з банківського сектору мільярда до­ларів (2014 рік). Шор активно «засівав» виборців «гречкою» і таки проліз у парла­мент… Але членом урядової коаліції, як сподівався втікач, його партія не буде.

Нарешті, не всі проросійські виборці зрозуміли раптове примирення двох за­клятих ворогів, соціаліста Ігоря Додона й комуніста, експрезидента Молдови Воло­димира Вороніна. 2011 року Додон поки­нув лави комуністів, згодом його Соцпар­тія забрала більшість їхнього електорату. Воронін постійно називав Додона «зрад­ником», але незадовго до парламент­ських виборів Додон запросив Вороні­на до спільного списку, і той погодився. Можна припустити, це був «геніальний» план «московських товаришів»… Який провалився.

Блок комуністів і соціалістів ішов на вибори з традиційними проросійськими гаслами. Розвиток відносин із РФ (а та­кож із Китаєм), нейтральний статус, тоб­то відмова від вступу до НАТО… На тлі цієї нудоти виборцям краще «зайшла» про­європейська й реформаторська програ­ма партії «Дія і Справедливість». Як зазна­чив Центр східних досліджень (Варшава), у незалежній Молдові вперше повну вла­ду матиме «партія, створена „знизу“, не пов’язана з олігархами, яка не є інстру­ментом, що замість представляти грома­дян захищає політичні та бізнес-інтереси своїх лідерів і спонсорів».

Утім, попри усі недоліки й прорахун­ки лідерів проросійського блоку, головну роль у перемозі PAS відіграла особис­тість Маї Санду. Після президентських ви­борів однією з причин її перемоги назива­ли те, що Санду не пов’язана з корупцією. «Її вороги нічого на неї не мають, — казав один із молдовських експертів. — Єдине, що їй можна закинути, — не має чоловіка й дітей». На посту президента Санду, схо­же, молдован не розчарувала. Так, ре­форми з об’єктивних причин «рухати» не могла, але бодай корупції їй не закинеш. А для виборців Молдови, втомлених де­сятиліттями «правління злодіїв», це, без сумніву, найголовніше.

Читайте також: Молдова. Дострокові парламентські вибори: приклад для України