Передплатити Підтримати

Настав час садити… батат

Колишній учасник АТО Іван Павліш вирощує екзотичний коренеплід – «солодку картоплю»

Торік Іван висадив саджанці наприкінці травня, а у вересні – жовтні отримав перший урожай. Фото автора та з архіву Івана Павліша

Другий рік поспіль у селі Луках Самбірського району на Львівщині Іван Павліш висаджує батат — екзотичну культуру, що набуває щораз більшої популярності в Україні.

Юрист, громадський ак­тивіст, учасник АТО/ООС 2015 — 2016 років, засновник ініціативи та проєк­тний менеджер громадської ор­ганізації «Тарілка», Іван займа­ється також фермерством. Він обробляє близько 40 га землі, де сіє пшеницю. Має Іван Пав­ліш і свою «кольорову гордість» — батат, або ж, як його ще нази­вають, «солодку картоплю».

Саме на ційкультурі зупинив свій вибір торік навесні, коли вирішував долю невеличкоїді­лянки у селі.

За текстурою, виглядом, смаком батат ніби схожийна таку звичну для українців карто­плю, але поживніший і корисні­ший.

Кореспондент «Високого Замку» мала нагоду спостеріга­ти, як фермер готує поле до ви­саджування батату. Насампе­ред готують ґрунт, розпушують. Трактор культивує. Далі про­кладають плівку, у яку згодом висаджуватимуть батат. Через цьогорічні погодні умови батат висаджуватимуть у відкритий ґрунт на початку червня — дещо пізніше, ніж торік. Господар пла­нує зібрати до 3 тонн врожаю.

Після повернення з АТО Іван приватизував земельну ділян­ку площею 2 га у селі, де наро­дився, виріс і закінчив школу — в Луках Самбірського району. Під час приватизації випала нагода взяти в оренду ще 20 га, згодом ще. Одного разу, коли спілку­вався з топменеджером одні­єї мережі ресторанів, той роз­повів, що для ресторанів купує на «Шуварі» батат, вирощений у Китаї. Ресторатор запитав, чи не знає Іван, хто може вирощу­вати його тут, на місці. Тоді ж у колишнього воїна і зародилася думка самому вирощувати цю екзотичну культуру. Дізнався, що «солодка картопля» не рос­те з бульбин, а з розсади, із са­джанців. Однак це фермера не злякало. Замовив через Інтер­нет саджанці з Херсонської об­ласті.

Посадив невеличку ділянку — 20 сотих. Щось зійшло, щось не зійшло, десь пропустив якісь процеси. Одне слово, набирав­ся досвіду.

Торік посадив саджанці на­прикінці травня, а у вересні — жовтні отримав перший урожай. Вирощував чотири сорти — Му­расакі (кремовий), LA (пома­ранчевий), Перпл (фіолетовий) та Гоча (білий). «Батату треба 90 сонячних днів, щоб повніс­тю розвинувся. У нас місцевість дозволяє. Він хоче поливу, але у нас середньої вологості ви­стачає, щоб він почувався ком­фортно», — розповідає Іван Пав­ліш.

Ще батат потребує калієвмісних ґрунтів. Щоб визначити ділянку, де можна садити, фер­мер зробив попередній аналіз ґрунту. З’ясувалося, що ця ді­лянка — калієвмісна і не потре­бує додаткових добрив. Фер­мер наголошує, що його батат — органічний, оскільки на рин­ку немає якихось засобів чи до­брив для батату. Культура дає основну бульбину, яка може ва­жити 1 кг, а навколо неї є менші бульбинки. З одного куща зби­рає 1,5 — 2 кг.

Зробив оголошення у Фей­сбуці і за два дні отримав більше замовлень, аніж виростив бата­ту. Доставляв замовлення сам, хотів особисто поспілкуватися з кожним клієнтом. З’ясувалося, що бататом цікавляться молоді батьки, які хочуть, щоб дитина їла корисну їжу. Окрім того, ба­тат буває різнокольоровим, а це дітям цікаво.

Оскільки батат у рази ко­рисніший, ніж звичайна карто­пля, його споживають спортс­мени. Купують вегетаріанці, бо він для них є джерелом вітамі­нів та мікроелементів. Купують і для фешенебельних рестора­нів. У ресторанах, які себе пова­жають, якщо ви замовите стра­ву з пюре, то, швидше за все, це буде пюре з батату, бо кар­топляне пюре — це вже минуле. Так само цей овоч чудово підхо­дить для декорування страв.

Тож до фермера надійшли замовлення майже з усієї Укра­їни. Торік реалізовував корене­плід по 60 грн за 1 кг, цього року ціна дещо зросте.

Цьогорічна посівна: фермер із другом готує ґрунт для висаджування розсади батату. Фото автора та з архіву Івана Павліша

Іван збільшив площу під ба­тат. Частину посадкового мате­ріалу виростив у парнику, який спорудив за грантової підтрим­ки. Щоправда, вирішив дещо перестрахуватися і частину са­джанців дозамовив. Цього року садитиме лише один сорт — по­маранчевий, найбільш популяр­ний у ресторацій.

Звісно ж, під час розмови з фермером не могли оминути запитання, який батат на смак. Іван розповів, що у тестовому режимі випробовував його ра­зом з друзями. Для цього ку­пили різноманітні овочі, взяли кілька видів батату, запекли ра­зом із м’ясом. «Батат розлетівся найшвидше, — каже. — Розібра­ли увесь, усім засмакував».

«Батат — універсальна куль­тура, з якої можна приготува­ти багато різноманітних страв. Крім супів, любимо його запі­кати як звичайну картоплю по-селянськи, додавши приправ. Люди розповідали, що навіть деруни з нього смажили. Хтось готував як картоплю фрі, хтось — як пюре. На смак він солодший і м’якший від картоплі, тане у роті».