Передплатити Підтримати

Держрегулювання цін на пальне: чому це стало проблемою для всіх

На початку року після хвилі «тарифних майданів» влада вирішила заморозити ціни на газ для населення — попри те, що в Україні з літа запрацював ринок газу. Тепер же черга дійшла до бензину та дизельного палива

Фото з відкритих джерел

Уряд звинуватив АЗС у «необґрунтованому зростанні цін» і на період карантину обмежив націнки на паливо. Бізнес у відповідь звинуватив державу у порушенні принципів ринкової економіки.

Чому уряд хоче контролювати ціни на пальне, до яких наслідків це може призвести, яку роль у цьому грає нелегальний ринок пального та скільки ж, зрештою, тепер коштуватиме бензин, розповідає hromadske.

Що сталося?

Уряд ухвалив постанову, яка забороняє підвищувати ціни на бензин і дизпаливо вище за певну межу. Як запевнили в Мінекономіки, держрегулювання цін — «вимушений і тимчасовий захід на період карантину».

Граничну ціну на паливо визначатимуть за спеціальною формулою: середня ціна пального (за даними міжнародного інформагентства Platts CIF NWE за попередню декаду) плюс акциз та податок на додану вартість (ПДВ).

До цієї ціни українські мережі зможуть додавати націнку: не більш як 7 гривень за літр дизпалива і не більше, ніж 5 гривень за літр бензину. За такою формулою ціна дизелю в травні не може перевищувати 27,89 грн/л, бензину — 30,22 грн/л.

Бізнес від такого рішення уряду, м’яко кажучи, не в захваті. Проти держрегулювання цін виступили Нафтогазова асоціація, «Європейська Бізнес Асоціація», Консалтингова група «А-95».

Наприклад, в ЄБА говорять, що, крім передбачених формулою, компанії мають й інші витрати: на транспортування в Україні та за її межами, на перевалку, зберігання, сертифікацію, змінність курсу валют, контроль якості тощо.

Yа початку квітня Мінекономіки та Нафтогазова асоціація домовилися про співпрацю й навіть підписали меморандум. Його суть у тому, що легальні АЗС зобов’язуються і надалі платити податки «по-білому» та суттєво не підвищувати ціни, натомість держава буде серйозно боротись із нелегальним ринком пального та ухиленням від сплати податків.

Але щось пішло не так і, як ведеться в Україні, кожен звинувачує у нечесній грі іншого.

Що це за нелегальний ринок пального та як він впливає на ціни?

По-перше, у нас є до 30 нелегальних «нафтопереробних мінізаводів», які закупають нафту і виробляють низькоякісну продукцію, яку нелегально продають АЗС. Прибуток вони отримують через те, що не сплачують акцизи.

Паливо з таких міні-НПЗ — низької якості та не відповідає нормативним вимогам. Але АЗС, які співпрацюють із ними, змішують цей продукт із якісним паливом та продають українцям. Змішування з якісним паливом дозволяє АЗС зекономити та виставити нижчу ціну, але, як можна здогадатись, якісь продукту суттєво погіршується.

Ще один популярний вид шахрайства з боку мереж — купівля октанопідвищувальних компонентів, які в Україну завозять як розчинники, і вони не обкладаються акцизом.

За словами голови фінансового і податкового комітету Ради Данила Гетманцева, тільки в січні-березні 2021 року в Україну було імпортовано 27 тисяч тонн розчинників, що на 85% більше за показник роком раніше.

Також процвітає й найбільш класичний спосіб ухилення від сплати податків — торгівля «повз касу».

За даними Консалтингової групи «А-95», в «тіні» перебуває близько 20% ринку пального, у зв’язку з чим за рік бюджет недоодержує понад 22 мільярди гривень. І через те, що нелегальні гравці не платять акциз, вони можуть тримати ціни нижчими, ніж собівартість палива у «білих» заправок.

І тут ще діє принцип: що більше людей купують у тіньового бізнесу, то важче легальному стримувати ціни, адже клієнтів у нього стає менше.

Хто винний?

Упродовж місяця після домовленості з Мінекономіки мережі суттєво не підвищували цін. Але вже в травні, коли нафта ще більше подорожчала, а березневі запаси вичерпалися, АЗС підняли ціни на паливо, і подекуди вони перевищили 30 гривень за літр.

Як розповідає директор групи «А-95» Сергій Куюн, під час підписання згаданого меморандуму влада просила не підіймати ціни вище за 30 гривень. Коли це сталося, «дружбі» уряду і мереж АЗС настав кінець.

У Мінекономіки кажуть, що порушили угоду гравці ринку, тому влада й змушена ввести держрегулювання цін.

«Це відповідь на необґрунтоване зростання цін на пальне в роздрібних мережах. Уряд за здорову і прозору конкуренцію на ринку пального», — наголосив міністр економіки Ігор Петрашко.

Водночас мережі АЗС вказують на те, що влада не виконала своєї обіцянки — нелегальні міні-НПЗ продовжують працювати, як і інші схеми з ухилення від сплати податків.

Що цікаво, наприкінці квітня вже загаданий Гетманцев розповів про засідання його комітету, на якому депутати вказали правоохоронцям на незадовільну роботу з протидії тіньовому ринку.

«Комітет надавав компетентним органам список нелегальних міні-НПЗ (24 адреси), більшість НПЗ досі успішно продовжують свою роботу», — писав тоді він.

Проте 14 травня, коли уряд ввів держрегулювання цін на паливо, Гетманцев підтримав це рішення, також заявивши, що воно «вимушене і тимчасове».

До чого все це призведе?

У «Європейській Бізнес Асоціації» наголошують, що рішення уряду спотворює саму суть ринку і значно звужує конкуренцію. Тепер мережі працюватимуть в єдиному «ціновому коридорі», і це може призвести до різних наслідків. Зокрема, до дефіциту або закриття заправок. Закриття АЗС також означає втрату робочих місць.

«Ручне регулювання цін може знищити механізми формування цін, які використовував прозорий бізнес роками, створити кризу з нафтопродуктами, зупинити роботу прозорих автозаправних станцій тощо», — кажуть в ЄБА.

У Нафтогазовій асоціації також заявили, що рішення Кабміну знищує конкуренцію та дискримінує учасників ринку. Там говорять, що встановлені обмеження можуть призвести до збитковості легального бізнесу, у зв’язку з чим він буде змушений або значно скоротити продажі, або перейти в тінь.

Сергій Куюн із групи А-95 зазначає, що на сьогодні під цінові вимоги влади підпадають 86% українських АЗС. На тих самих 14%, де ціни вищі, діють різні програми лояльності, завдяки яким більшість клієнтів купують паливо за цінами, які «влаштовують» владу.

«Гірше буде для держбюджету. Будь-які обмеження стимулюють зростання тіньового ринку, будь це тютюн, алкоголь чи паливо», — каже він.

Про таку загрозу заявляють і в «Європейській Бізнес Асоціації», і в Нафтогазовій асоціації.

«Регулювання цін призведе до збитків для бізнесу і, відповідно, відбиватиметься на податкових надходженнях до державного бюджету. Тобто програють усі сторони. Єдиний, хто переможе, — тіньовий бізнес із сумнівною якістю пального», — підкреслили в ЄБА.

Крім цього, бізнес наголошує, що державне регулювання ціни є порушенням євроінтеграційних зобов’язань України та призведе до зниження інвестиційної привабливості країни.