Передплатити Підтримати

Карантин оголошуватимуть кожної зими?

Експерти роблять песимістичні прогнози: коронавірус із нами надовго

Фото Philanthropy University

Всі пандемії — від «Афінської моровиці» 431−427 рр. до н.е. (пошесті, яка фактично знищила грецьку цивілізацію) до гарячки Ебола, про закінчення якої ВООЗ відзвітувала 9 червня 2016 року і яка не переросла у реальну пандемію тільки тому, що вірус убиває хворих настільки швидко, що ті не встигають масово заражати інших, — закінчувалися трьома способами: або вчені розробляли вакцину, або слабшав збудник, який викликав хворобу, або людство «підписувало мирову» з вірусом і намагалося адаптуватися до життя у нових реаліях. Швидше за все, закінчення пандемії Covid-19 відбуватиметься за останнім, третім сценарієм.

Сьогодні провідні фармкомпанії світу активно працюють над ство­ренням 70 різних вакцин від нового коронавірусу. Проте навіть за найопти­містичнішими прогнозами, першу рятів­ну вакцину людство отримає не раніше, ніж через рік-півтора. Не так вже й дов­го залишилося чекати, якщо згадати, що, наприклад, на вакцину від натуральної ві­спи людство чекало три тисячі років (від перших згадок про смертоносну хворо­бу, яка лише у ХХ столітті вбила 300 млн людей, до повної її ліквідації, чого вдало­ся досягнути завдяки своєчасній ізоляції хворих та масовій імунізації населення).

Проте слід бути готовим, що вакци­ну від SARS-CoV-2, можливо, ніколи не вдасться створити. Наприклад, вірус іму­нодефіциту людини вчені ідентифікували у 1984 році і пообіцяли, що за два роки винайдуть вакцину, але не винайшли й досі. Не вдалося розробити вакцину і від гарячки денге (другої за поширеніс­тю тропічної хвороби після малярії), а та­кож від менш небезпечних, але таких, що завдають мільйонних збитків економікам різних країн світу, рино- та аденовірусів — збудників ГРВІ.

Без вакцини люди продовжуватимуть хворіти, тож урядам доведеться лама­ти голову над тим, як сповільнити темпи поширення нового коронавірусу, не за­нуривши економіку їхніх країн у глибоку кризу. Зокрема якщо вдасться підібра­ти ефективну схему лікування «ковіду», це дозволить скоротити терміни пере­бування пацієнтів у відділеннях інтенсив­ної терапії, буде виживати більше важких хворих, а медичні заклади — не будуть перевантажені. Це важливо, якщо взя­ти до уваги, що, за розрахунками МОЗу, на Covid-19 в Україні перехворіє понад 33 тисячі медиків. «Однак не варто поклада­ти всі надії лише на ліки», — кажуть вчені.

У коментарі CNN професор глобаль­ного здоров’я Імперського коледжу Лондона доктор Девід Набарро зая­вив, що поки не буде створено вакци­ни, країнам доведеться запроваджува­ти «соціальний договір». Карантин не може тривати вічно. Але й життя вже не може бути таким, як до пандемії. За поя­ви симптомів коронавірусної інфекції або після контакту із хворим люди й надалі зобов’язані перебувати на самоізоляції протягом 14 днів. За можливості профе­сор рекомендує працювати з дому — ке­рівникам компаній уже слід подбати про те, щоб їхні офіси не були переповнені.

Медикам потрібно ретельно від­стежувати контакти хворих осіб. Тестування повинні стати масо­вими. А самі люди мусять строго дотри­муватися правил соціального дистанцію­вання. Час від часу, коли захворюваність зростатиме, уряди змушені будуть по­новлювати строгі карантинні обмеження. За припущенням декана Національної школи тропічної медицини Медично­го коледжу Бейлора у Х’юстоні (США) Пітера Хотеса, це відбуватиметься… кожної зими, з чого випливає, що новий коронавірус із нами надовго.

Але чи дотримуватимуться «соціаль­ного договору» українці, які вже, схоже, втратили пильність, масово не дотриму­ються соціальних дистанцій і демонстра­тивно не носять масок (або носять їх на підборідді — часто навіть у громадському транспорті, де маска є обов’язковою)? «Може скластися хибне враження, що українці втомилися від пандемії і всіх тих обмежень, які з нею пов’язані. Насправ­ді люди відчувають втому від перенаси­чення інформацією про коронавірус (за підрахунками аналітиків, 27% всіх мате­ріалів в українських ЗМІ за останній час стосувалися Covid-19, з них 9,5% виріз­нялися надмірною емоційністю. — Авт.), — припускає психолог, психотерапевт Віктор Кудрявцев. — Вам може подо­батися якась пісня, але коли радіостанції „крутять“ її цілодобово, швидко набрид­не. Втрата пильності — адаптивна реак­ція, закладена у нас еволюційно. Наш „внутрішній вартовий“ не може стерегти свого „господаря“ безперестанку. Коли з’являється нова загроза, реагує тим, що вступає з нею у двобій, рятується втечею або ховається. Це забирає багато ресур­сів — не лише енергетичних, а й, як бачи­мо, і фінансових. Якщо загроза постійна, відчуття небезпеки притуплюється, і тоді ми можемо приймати немудрі рішення, у тому числі ігнорувати заходи безпеки. Українцям важливо припинити сприй­мати пандемію як катастрофу, а почати розглядати її як проблему. Не скуповува­ти панічно гречку, а грамотно планувати свої витрати. Не робити вигляду, що ко­ронавірусу не існує, а спокійно сприйма­ти деякі обмеження та незручності і мо­дифікувати свій спосіб життя відповідно до реалій».

Багато людей уповають на колек­тивний імунітет. Мовляв, більшість із нас рано чи пізно перехворіє на Covid-19, і чим швидше це трапить­ся, тим швидше подолаємо вірус. «Коли пандемія тільки почалася, створення колективного імунітету розглядався як ефективний спосіб боротьби з корона­вірусом. Найбільш активно це питання обговорювалося у Великій Британії, яка через це трохи запізно ввела карантин (сьогодні ця країна — четверта за рівнем захворюваності у світі: майже 289 тисяч підтверджених випадків захворювання і понад 40 тисяч смертей. — Авт.), — каже експерт з питань охорони здоров’я, колишній заступник в.о. міністра охо­рони здоров’я України (2016−2019 рр.) Павло Ковтонюк. — Нещодавно мені потрапила на очі стаття у The New York Times. Видання опублікувало ре­зультати дослідження: населення вели­ких міст світу, які найбільше постражда­ли від Covid-19 (зокрема через високу густоту населення), масово протестува­ли на антитіла. Якщо у людини є антиті­ла, але вона не хворіла, це означає, що раніше контактувала з вірусом, але хво­роба у неї не розвинулася або ж мала безсимптомний перебіг. Виявилося, що найбільше осіб з антитілами до коронаві­русу живе у Нью-Йорку — їх виявили май­же у 20% населення міста, де на „ковід“ захворіло більш ніж 200 тисяч осіб і май­же 22 тисячі — померли».

«У Мадриді, де лікарні були переповне­ні і людей госпіталізували у готелі та ви­ставкові центри, — лише 11,3% контак­тували з вірусом. У Стокгольмі, де пішли іншим шляхом і карантину взагалі не вво­дили (щоб дотримуватися соціальних дистанцій, не потрібно „вимикати“ еконо­міку» — головне, щоб люди були свідомі), антитіла виявили у 7,3% жителів. У Киє­ві зафіксовано 3,4 тисячі випадків захво­рювання. Не треба бути Нострадамусом, щоб зрозуміти: масове тестування киян на антитіла у кращому випадку покаже ре­зультат на рівні статистичної похибки. Для вироблення колективного імунітету до ко­ронавірусу потрібно, аби щонайменше у 60% населення виробилися антитіла. До такої цифри жодна країна сьогодні не на­близилася. Тому масове тестування на антитіла за допомогою ІФА-тестів (прово­дити тестування методом імунофермент­ного аналізу на антитіла до коронавірусу Covid-19 в Україні почали наприкінці трав­ня. — Авт.) викликає питання. Крім тес­тування окремих груп ризику (медиків, поліцейських) або постепідемічних до­сліджень Центру громадського здоров’я, у масовому тестуванні (на виявлення ан­титіл. — Авт.) немає жодного сенсу, крім підтримки вітчизняного виробника цих самих ІФА-тестів. Україні треба відкину­ти всі розмови про колективний імунітет через «усім перехворіти». По-перше, це не працює. А по-друге, якщо намагатися «перехворіти», то можна просто залиши­тися без частини населення і «покласти» свою систему лікарень", — переконаний Павло Ковтонюк.

Ще у середині квітня головний са­нітарний лікар України Віктор Ляшко в інтерв’ю виданню НВ заявляв, що колективний імунітет фор­мується профілактикою: «Колективний імунітет, який формується через хворо­бу, — це середньовічний колективний іму­нітет. Порятунок для нас — винахід вак­цини». «Колективного імунітету не буде стосовно коронавірусу. За даними на­укових статей, імунітет від перенесеної інфекції є нестійким. Особа може через три місяці захворіти повторно. Швидше за все, це буде інфекція, яка циркулюва­тиме щорічно. Буде схожою на звичайний грип, з яким щороку маємо справу, але яка з плином часу зменшуватиме свою вірулентність», — такий прогноз зробив в ефірі програми «Свобода слова Саві­ка Шустера» в.о. генерального дирек­тора Центру здоров’я МОЗ Ігор Кузін.

«Імунітет можна виробити через вак­цинацію. Але це — перспектива щонай­менше 2021 року навіть для Західної Єв­ропи та США. Тож треба бути реалістами, — каже ексзаступник в.о. міністра охо­рони здоров’я України Павло Ковтонюк. — Єдина реальна стратегія боротьби з „ковід“ — контроль спалахів через актив­не тестування, виявлення та ізоляцію, як це роблять у всіх країнах світу. А на рів­ні кожного з нас — дотримання соціаль­ної дистанції і правил гігієни. Це — базові речі, які на практиці буває важко реалізу­вати. Нам треба звикнути, що в умовах пандемії ми будемо жити доволі довго. А нашому уряду треба уже сьогодні готуватися до непростої осені»…