Передплатити Підтримати

Друге пришестя Саакашвілі. Чи... нашестя?

З його приходом в уряд будуть скандали, а не реформи, вважають експерти

Проблеми з кадрами в уряді, який упродовж року просіюють по третьому колу, змушують президента Володимира Зеленського «перебирати стару білизну у гардеробі». Цього разу він витягнув звідти підзабутого Михаїла Саакашвілі — і запропонував експрезиденту Грузії, ексголові Одеської ОДА посаду віцепрем’єра з питань реформ. Призначення може відбутися у п’ятницю, 24 квітня, на позачерговому засіданні парламенту.

Саакашвілі вважає ве­ликою честю пропозицію президента. Каже, що за­вжди підтримував його і почу­вається в обов’язку підставити йому плече у нинішній складний час. Уже встиг поспілкуватися з прем’єром Шмигалем, означи­ти напрями своєї майбутньої роботи. Каже, що представить народним депутатам програму невідкладних змін з конкретни­ми напрацюваннями, які сфор­мувалися у нього як поза межа­ми України, так і під час роботи у ній, «ґрунтуючись як на по­зитивному, так і на негативно­му досвіді». Напередодні сво­го представлення у Верховній Раді Саакашвілі заявив: «Разом з командою президента я гото­вий працювати з усіма патріо­тичними силами у парламенті та з іншими політичними сила­ми у суспільстві, для того, щоб Україна з найменшими втрата­ми пережила поточну світову економічну кризу і впоралася з усіма викликами. Сподіваюся бути надійним членом команди і стати у пригоді народу Укра­їни, зробивши щось корисне для людей».

Без п’яти хвилин віце-прем'єр, вочевидь, займе міс­це, на яке раніше претендували інші «вчорашні», — Сергій Тігіп­ко, Валерій Хорошковський.

До Саакашвілі в Україні дво­яке ставлення. Його сприйма­ли як успішного реформатора в Грузії, який виводив цю кра­їну з кризи і з-під російського впливу. Як людину, що підтри­мувала обидва Майдани. Зре­штою, як іноземця, який з пова­ги до України вивчив її державну мову.

Здавалося, після політич­них проблем на своїй батьків­щині зірка Саакашвілі вдруге засяє у Києві. У розпал війни п’ятий президент України По­рошенко запропонував Міхо очолити Одеську облдержадмі­ністрацію. Та з його появою за­мість поступу у цьому проблем­ному регіоні тут ставало все більше проблем. Імпульсивний Саакашвілі робив багато популістських заяв на телекаме­ри, заколисував земляків фан­тастичними проєктами. Коли справи йшли кепсько, вину пе­рекладав на центр, зокрема на уряд Яценюка. Зрештою, свою критику переадресував на По­рошенка.

А потім було звільнення Міхо. Його загадкова історія з укра­їнським громадянством, якого Саакашвілі позбавили за при­ховування даних. А ще був його брутальний перетин кордо­ну, затримання, погоня по київ­ських дахах. І врешті — депорта­ція…

Президент Зеленський по­вернув Саакашвілі український паспорт. І тепер, коли з усіх боків Зе! команду оточують пробле­ми — політичні, соціально-еко­номічні, корупційні, пандемійні — звернувся до «реформатора Міхо» як до рятівної палички.

Аналітики кажуть, що з при­значенням Саакашвілі прези­дент візьме на свою голову ще один менінгіт. Що замість діло­витості, досягнутих результатів будуть лише балачки, переве­дення стрілок, скандали на по­рожньому місці. Нові міжусоби­ці у президентській команді. Всі пам’ятають, як у часи Порошен­ка на засіданні РНБОУ спалах­нула груба перепалка між Саа­кашвілі і Аваковим, й останній хлюпнув у Міхо склянку води.

Публіцист Євген Кузьменко прогнозує: «Якщо Саакашвілі таки призначать віцепрем’єром, у нас скоро закінчиться попкорн — стільки різножанрового кіно закрутить­ся на всіх напрямах». Публіцист сипле кпинами у бік президен­та: «Ризикована людина Воло­димир Олександрович, якщо зважиться на цю операцію. У всіх відношеннях ризикований. Ну, ось, для прикладу, цікаво, скільки часу мине, перш ніж ви­буховий Міхо почне обкладати нинішнього президента… тим, чим він обкладав Порошенка?».Що ж, попередження прозвуча­ло…

Коментарі для «ВЗ»
Денис Богуш, політолог

Що чекає Україну після того, як в уряді з’явиться Саакашвілі? Користі з нього не буде жодної. Хоча б з однієї тієї простої причини, що немає ніякої програми реформ. Країна у вели­кій кризі. З величезною діркою у бюджеті, тільки МВФ її врятує, і то — частково. Країні треба ви­жити: платити пенсії, якось підтримувати малий і середній бізнес.

У нас зараз обрано стратегію виживання. А віцепрем’єр з реформ — без функціоналу.

У нього не буде стратегії реформ, не буде підтримки… Саакашвілі — майданчик для ток-шоу. Міхо просуває Ахметов.

Зараз у нього торги з президентом. Згадай­те, свого часу на каналах Ахметова ні слова не було про корупційний скандал довкола гла­ви Офісу президента Єрмака і плівок Лероса. В обмін за це Ахметов попросив збільшити та­рифи на електроенергію від свого ДТЕКу. За­раз ідуть ще якісь перемовини — знову прези­дент про щось просить Ахметова. А той йому рекомендує призначити в уряд Саакашвілі… У Зеленського немає виходу. Вперше за істо­рію нашої Незалежності люди відмовляються від посад у Кабміні — хоча зарплати там по 200−400 тис. грн. Ніхто не хоче йти в уряд Зеленсько­го, бо розуміє, що це — порохова бочка.

Для Саакашвілі теж немає іншого виходу: йому наказали — він іде…

Для Зеленського Саакашвілі такий же вирок, як і свого часу для Порошенка. Міхо — дуже пу­блічний політик. Будь-який його вихід на ах­метівську «Свободу слова» — це обнулення публічних потуг багатьох політиків. Тож для Зе­ленського Міхо несе небезпеку. Як і для Авако­ва. Саакашвілі — майстер розхитати ситуацію.

Олексій Гарань, професор політології Києво-Могилянської академії

Мене пропозиція Зеленського для Саа­кашвілі здивувала. Ексголова Одеської ОДА запам’ятався нашим співвітчизникам не рефор­мами, на що у народу були величезні сподіван­ня, а публічними перепалками з Аваковим, по­рушенням корпоративної етики (постійні наїзди на прем’єра Яценюка), незаконним перетином державного кордону, пропагандистськими вояжами по країні, скандальними заявами під час телешоу. А згадайте його безглузду затію з на­метовим містечком у Києві! Все це Кремль вико­ристовував для компрометації України.

Та й на Заході Саакашвілі розгубив колишню (часів свого президентства у Грузії) репутацію реформатора.

Саакашвілі — авантюрна, конфліктна, вибу­хова особа, яка більше піариться, ніж працює. Надії на його реформаторство не справдилися під час першого пришестя в українську політи­ку. Боюся, що не справдяться і тепер. Його при­значення вдарить і по президенту, і по прем’єру, і загалом по державі.