Передплатити Підтримати

«Когось Галин матеріал «вхопив за горло»...

Черговий наступ на свободу слова! Противники чесної журналістики добралися і до кореспондентки «Радіо Свобода» – підпалили їй машину

Спалене серед ночі авто журналістів Терещуків.

Поки у провладних кабінетах вправляються, як з допомогою репресивних законів поставити журналістів у стійку «струнко», над їхнім життям і здоров’ям нависає реальна загроза. Це підтверджує акт свавілля у Львові, коли невідома особа підпалила автомобіль журналістів Галини та Василя Терещуків (Василь веде інформаційний сайт «Третє око», Галина працює власним кореспондентом «Радіо Свобода»). Все вказує на те, що зроблено це навмисно. «Об'єкт» було вибрано невипадково. Медіа-експерт Отар Довженко прямо каже: підпал нахабний і цілеспрямований…

«НП» сталася у ніч із середи на четвер на вулиці Кубійови­ча, де мешкають журналісти. Василь Терещук почув, як за ві­кном спрацювала автомобіль­на сигналізація. Виглянув надвір і побачив, як капот їхнього сі­мейного Mitsubishi Colt охопле­но вогнем, кинувся гасити авто.

Згодом сусід пана Василя, який у той момент не спав, роз­повів, що помітив біля машини Терещуків чоловіка у капюшо­ні, із закритим обличчям. На ло­бове скло, під щітки-«двірники», той поклав якісь пакети, з допо­могою запальнички підпалив їх і кинувся тікати (це видно і на од­ній із камер відеоспостережен­ня). Сусід закричав, мовляв, що ти робиш, чоловіче, хочеш вули­цю спалити? (Поряд було при­парковано багато інших ма­шин). А невідомець на те єхидно відповів: «Ні. Тільки цю маши­ну!».

На місце події оперативно прибули рятувальники і швид­ко погасили вогонь. Як зафік­совано у рапортах Державної служби з надзвичайних ситуа­цій, внаслідок пожежі знищено моторний відсік авто, салон на площі 2 кв. м, лобове скло, пе­редні крила, обидва передні ко­леса. Тож навряд чи така маши­на підлягає ремонту…

До розслідування цього екс­цесу залучено співробітників СБУ і Нацполіції. Відкрито кри­мінальне провадження за ч. 2 ст 347−1 (умисне знищення або пошкодження майна журналіс­та). «Кращі сили» у правоохо­ронних органах проводять роз­слідування. Санкція за такий злочин — позбавлення волі на строк від 6 до 15 років.

Галина Терещук відома своїми публіцистичними, суспільно важ­ливими матеріалами з патріо­тичним акцентом, які викликають значний резонанс. Ці матеріа­ли стосувалися не тільки великої політики, а й місцевих подій, які зачіпали інтереси тисяч рядових громадян. Скажімо, один з її не­давніх блогів був присвячений ситуації довкола Будинку офіце­рів у Львові, який всупереч волі громади чиновники у погонах хо­чуть «загнати». Галина била три­вогу з цього приводу. Можли­во, комусь не сподобалися ось такі міркування журналістки: «Як тільки-но з’явилась інформація про продаж Будинку офіцерів у Львові, почали говорити про те, що у центрі міста може з’явитись ще один готель, і не виключе­но, що його можуть викупити, до прикладу, для проросійських ор­ганізацій».

Ось як оцінює роботу корес­пондента «Радіо Свобода» жур­наліст-розслідувач Віка Ба­лицька:

«Галина Терещук є дуже про­фесійною, крутою, досвідче­ною журналісткою. Гострий ана­літичний розум, безстрашність, в’їдливість щодо пошуку інфор­мації, непідкупність і журналіст­ська чесність — це ті риси Галі, через які завжди нервували вся­кі нечисті на руку і душу чиновни­ки, правоохоронці, політики… Я думаю, що підпал стався через професійну діяльність. Когось Галин матеріал „вхопив за гор­ло“… Однозначно, це посяган­ня на свободу слова. Це публіч­не покарання або залякування».

Сама ж Галина не знає, що могло стати причиною підпа­лу. Не може збагнути, яка мета цього злочину: залякування чи погроза. Але повністю виклю­чає побутові версії, бо ні з ким не конфліктувала…

Сотні журналістів, героїв ма­теріалів Галини та Василя Те­рещуків висловили обурення цим злочином, а заодно солі­дарність із ними. Запропонува­ли допомогу. Люди хочуть пере­слати потерпілим кошти — щоб компенсувати знищене май­но. Підтримку висловило бага­то чинних і колишніх нардепів із Львівщини (щоправда, чомусь тільки ті, які нині представляють опозицію).

Коментарі для «ВЗ»
Василь Терещук, журналіст

Жодних погроз, натяків на це ми з дружиною не отримували. Не було якихось знаків того, що щось комусь у нашій роботі не подобається. Для нас цей підпал став несподіваним. Дуже вдячні людям за підтримку — дзвонять, пишуть у соцмережах, пропонують допомогу…

До Галини дзвонив і заступник міністра вну­трішніх справ Антон Геращенко. Пояснював, чому ЦЕ могло статися. Серед його версій — пу­блікації Галини на тему українсько-польських відносин… Днями Галина була у Польщі, на вша­нуванні жертв трагедії у нацистському таборі Аушвіц. На «Радіо Свобода» вона веде цю тему постійно.

Ми не можемо виключити будь-яких версій, крім версії особистої, побутової помсти чи кон­флікту бізнес-інтересів. Бо ворогів ми не має­мо. Ніякого бізнесу ніколи не вели. А те, що це помста за публікації, попередження нам та ін­шим журналістам — цілком можливо. У мене є особистий блог-сайт «Третє око». На ньому за­раз дуже мало пишемо про місцевих політиків чи бізнесменів — зате там багато критики нашої центральної влади…

Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України

Ми фіксуємо надзвичайно високий рівень агресії щодо українських журналістів. За три останні роки було 250 інцидентів із застосуван­ням сили до них. У цьому переліку — знищення автомобілів журналістів, підпали їхніх редакцій (один із них трапився у Самборі на Львівщині). У 2019 році сталося 75 випадків фізичної агресії проти представників ЗМІ…

Ми засуджуємо застосування сили, заляку­вання вогнем. Закликаємо правоохоронні орга­ни оперативно і ефективно розслідувати підпал журналістського авто у Львові, як й інші атаки проти наших колег. На жаль, досі продуктивних розслідувань такого типу злочинів, а головне — покарання винуватців, немає. Непокаране зло повторюється.

У 2018 році була «мода» на підпали майна журналістів на Дніпропетровщині. Спалили ма­шину головному редактору обласної газети, ке­рівникові ще одного ЗМІ, був і підпал друкарні. Жодного разу ці злочини не розкрили.

Проблеми виникають найперше у «незруч­них» журналістів, у тих, які проводять резонансні розслідування, викривають факти корупції, зло­вживання владою на місцевому рівні чи на за­гальнонаціональному.

Журналістка у Львові каже про відсутність по­бутових конфліктів, які могли би спровокува­ти «НП». Тож, як на мене, пріоритетною версі­єю при розслідуванні має бути «перешкоджання професійній діяльності».

Журналісти в Україні не захищені. І ця неза­хищеність часто призводить до сумних наслід­ків.

Фото із соцмереж