Передплатити Підтримати

Касові апарати для спрощенців і драконівські штрафи за помилки

Дрібний бізнес шокований податковими нововведеннями нової влади

Страшний сон дрібного підприємця — касовий апарат — уже за рік має з’явитись у кожному дрібному магазинчику. Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкт, який зобов’язує підприємців, що належать до 2−4 груп спрощеної системи оподаткування, використовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО). Невеликим ФОП з річним оборотом до мільйона гривень дають рік відтермінування (до 1 січня 2021 року) — аби придбати обладнання, зареєструвати його у податковій і навчитись ним користуватись. Без РРО зможуть працювати лише спрощенці першої групи — з річним оборотом до 300 тис. грн та без найманих працівників.

Паралельно з вимогою застосову­вати РРО для спрощенців у зако­нодавстві також з’явилась норма про так званий кешбек. Якщо покупце­ві видали чек, не зареєстрований у по­датковій (переважно на них вказано — нефіскальний чек), або не видали його взагалі, можна звернутись зі скаргою до податкової служби. Якщо скарга під­твердиться, покупцю відшкодують вар­тість покупки, а підприємцю загрожує штраф. Суму штрафів за порушення ка­сової дисципліни, до речі, теж пропо­нують збільшити. Якщо раніше з ФОПу за першу помилку могли стягнути сим­волічний штраф 1 гривню, то тепер до­ведеться заплатити 150% вартості ре­алізованого товару. За другу помилку — 250%. За ненадруковану контрольну стрічку збільшать штраф з 10 до 50 нео­податковуваних мінімумів.

Зате ФОПам дозволять зекономити на придбанні касового апарата (коштує від 4000 грн) і встановити спеціальне програмне забезпечення, яке дозволить використовувати як РРО навіть мобіль­ний телефон чи планшет і видавати елек­тронні чеки.

«Легко говорити, що касовий апарат може замінити будь-який ґаджет. Але при цьому забувають вказати, що для нормальної робити такого РРО потрібен безперебійний доступ до Інтернету. А якщо йдеться про якесь сільпо? Ви зна­єте, який Інтернет у селах? Як власник сільського магазину може забезпечити достатню швидкість мобільного Інтерне­ту? — каже голова Асоціації малого та середнього бізнесу Руслан Соболь. — Проблема в тому, що з бізнесом ніхто не говорить. Можна пояснити, що ми хоче­мо відділити малий бізнес від великого, тому вимагаємо касові апарати. Не се­крет, що чимало великого бізнесу мас­кується під ФОПи, аби мінімізувати по­датки. Це десь 10−30% від усіх ФОПів. І з цим треба навести лад. Але прийня­ті нововведення вдарять по справді ма­лому бізнесу! Суть спрощеної системи не в тому, щоб платити менше подат­ків, а в тому, що вона має бути настіль­ки простою, аби будь-яка людина могла в ній розібратись і забезпечити себе робо­тою. А разом з РРО з’являється додатко­ва звітність. Для адміністрування цього РРО треба або наймати бухгалтера, або самому присвячувати цьому кілька годин на день. І будь-яка помилка коштуватиме дорого».

«Насправді те, що зараз прийняла Верховна Рада, не є чимось новим, — каже голова Союзу захисту підпри­ємців Сергій Доротич. — Ці ідеї ви­никли ще за часів Азарова, але тоді підприємницький Майдан не дав їх вті­лити у життя. 2015 року, за Порошенка, теж намагалися прийняти схожі норми, але ми якось відбились. А зараз усе це намагаються прийняти, причому в жор­сткішому варіанті… До влади прийшов президент, якого підтримував малий та середній бізнес. Так би мовити, свій хло­пець. І підприємці поки що не усвідоми­ли, що відбувається. На протести зараз готові вийти одиниці. Але якщо ці змі­ни до законів пройдуть у такому вигля­ді друге читання і з 1 січня їх почнуть за­стосовувати, тоді вже підприємці будуть шоковані. Річ же не у ціні тих касових апаратів чи РРО, а у їх адмініструванні, обслуговуванні. Що більше адміністру­вання, то більша ймовірність помилки. Отже, штрафів. А штрафи теж пропону­ють збільшити. Кажуть, не обов’язково купувати касовий апарат — його може замінити спеціальне програмне забез­печення навіть на смартфоні. Але при цьому приймають норму, яка зобов’язує друкувати чеки. Тобто ти маєш купити принтер і друкувати ті чеки на аркушах А4. А не видаси чек, клієнт на тебе по­скаржиться. Уявіть, ви продаєте суве­нірне горнятко за 500 гривень. Прихо­дить покупець, торгується. Ви спускаєте ціну і віддаєте за 300 грн. І в чеку виби­то — 300 грн. А потім він іде у податко­ву і скаржиться, що ви продали горнятко за 500 грн, а оформили як за 300. І по­купець собі повертає вартість покупки, а ви ще й штраф платите».

За словами Сергія Доротича, нова влада обіцяла вести діалог з бізнесом. Натомість навіть на засідання профіль­ного комітету потрапити проблематич­но. «На останньому засіданні комітету з виступів деяких депутатів зрозумів, що ті, хто приймав закони, не мають понят­тя, що в них написано. А ще там наво­дили приклад Зімбабве! От на кого вони рівняються! У мене навіть аудіозапис є», — каже шокований підприємець.