«Свідок чітко сказав, що бачив, як донька летіла через машину…»

Торік у селі Ваньовичах сталася смертельна ДТП. Справа досі не дійшла до суду. Зі слів батька, поліція робить все, аби її закрили

Оля мріяла бути художником-модельєром

Ця смертельна ДТП сталася у червні минулого року у селі Ваньовичах Самбірського району, що у Львівській області. 22-річна Ольга Шуптар поверталася у рідне село електричкою. Дівчина навчалася у Львові в Академії мистецтв (на факультеті моделювання одягу). Захистила диплом. За двісті метрів від дому її збив 26-річний водій автомобіля Ford-Fusion. На той час він працював прикордонником. Через добу дівчина померла…

До редакції «ВЗ» звер­нувся батько загиблої ді­вчини, Микола Шуптар. Чоловік розповів, що слідство у цій справі не лише не зруши­ло з мертвої точки, — слідчий робить все, аби справу закри­ли. Більше того, тисне на свід­ків та перекручує факти.

«Донька, коли під’їжджала до Самбора, подзвонила мамі, що все добре, скоро буде вдо­ма, — розповідає пан Микола. — Я біля хати косив траву. Рап­том прибігли сусідські дівча­та з криком: „Біжіть, там ваша Оля…“. Я подумав, їй стало зле. Вибіг на дорогу, дочка ле­жить метрів за 200 від нашої хати. Я кричу: „Де той, що її збив?“. Навколо уже зібрали­ся люди. Її босоніжки відлетіли метрів за 15−20 від неї».

У той момент батько водія не бачив. Думав, як врятувати доньку. Пізніше люди розпові­ли, боялися, що вчинить само­суд над водієм… ДТП бачили працівники кафе, які вибігли на дорогу. Зі слів свідків, дівчина йшла по узбіччю. Водій зупи­нився метрів за двадцять від місця аварії. Під час наїзду на дівчину навіть не гальмував… Один зі свідків, пан Віктор, під­біг до водія і витягнув його з машини. Трагедія сталася на його очах. Водій весь час ко­мусь телефонував…

У матеріалах справи напи­сано: «Згідно з даними при­ладу „Алконт“, у водія — 0,00 проміле». Батько каже, водій донедавна продовжував пра­цювати. Але родина домогла­ся, аби його звільнили зі служ­би. «Я запитую слідчого: «Чому суду немає?» — веде далі бать­ко. — А він: «Чекайте!». А потім з поліції приходить лист, що кримінальне провадження за­крито. Йду до нього, питаю, на підставі чого справу закри­ли. Відповідає: «Я його прови­ни не знайшов». «Чому ви того водія захищаєте?» — питаю. А слідчий каже: «Йдіть і забийте його» (?!. — Авт.).

Батько каже, водій не нама­гався рятувати його доньку. Не дзвонив у «швидку». Це зро­били свідки. «Лише у реаніма­ції він підійшов і каже: „Я вашу доньку дзеркалом зачепив. За рюкзачок…“. Я відповів: „Роз­беремося“. Але свідок, з яким я спілкувався, чітко сказав, що бачив, як донька летіла через машину…».

Батько шукає правди.

Коли батьки поховали Олю, вирішили з’ясувати, чому во­дій збрехав у лікарні. Пан Ми­кола зателефонував батькові водія. Кажуть, ця родина дово­лі заможна. «Твою мать, — по­чув у слухавці. — Будеш йому нерви тріпати. Вони у нього і так зрушені…». «Після аварії слідчий мене покликав, від­дав босоніжки доньки. Я роз­писався, — батько не стримує сліз. — У селі говорили, ніби моя донька йшла по дорозі і розмовляла по телефону. Була у навушниках. Де ті навушни­ки? Вона ніколи не одягала на­вушників. Мій 18-річний син був на місці ДТП, він все зняв на телефон. Син вийняв теле­фон доньки з рюкзака».

Один зі свідків, Володимир Харко, каже: «Я їхав позаду. Коли під’їхав, вона вже лежа­ла. Моменту удару я не бачив. Водій, який вчинив ДТП, теж підбіг. І дочка моя була. Ця дівчина така маленька, худень­ка. Я одразу не зрозумів, що сталося. Став на коліна, поба­чив, що у неї йшла кров з вух… Мого рідного брата недале­ко від того місця теж маши­на збила на смерть. Там вок­зал. Дві зупинки. Люди йдуть з електрички на зупинку…».

Коментар для «ВЗ»
Ярослав Слутий, старший слідчий Голов­ного управління Нацполіції у Львівській області

— Батько розповів, що справу закрито. На якій підставі?

— Розслідування у цій справі триває. Було ухва­лено рішення, воно скасо­ване військовою прокура­турою (Тобто поліція хотіла справу закрити, але вій­ськова прокуратура не до­зволила. — Авт.).

— Ви казали, що вина цього водія не доведе­на…

— Це таємниця досу­дового розслідування, не маю права розголошу­вати даних. Розслідуван­ня проводжу об’єктивно. У мене прохання: нехай зго­лосяться свідки у цій спра­ві, жителі села Ваньович і навколишніх сіл, люди, які могли бачити цю ДТП. Якби було достатньо доказів, справа була б уже у суді. Потрібно довести вину во­дія в законний спосіб (Ди­вує той факт, що група слідчих досі не встанови­ла очевидців смертельної аварії. — Авт.).