За довідку про інвалідність — 500 доларів!

СБУ затримала невролога львівської дитячої лікарні. Жінку звинувачують у багаторічному хабарництві

Лікар-невролог вимагала гроші у батьків важко хворих дітей...

Співробітники Управління СБУ у Львівській області затримали на хабарі лікаря-невролога Міської дитячої клінічної лікарні, що на вул. П.Орлика. 61-річна Любов К. вимагала у 30-річної матері з Яворівського району, в якої дитина хвора на ДЦП, 500 доларів за довідку про інвалідність. Документ потрібен для оформлення державної соціальної допомоги для дитини з інвалідністю віком до 18-ти років. Отже, йдеться про важко хвору дитину. Таке повідомлення спричинило ефект «бомби». Співробітники спецслужб розмістили на своєму сайті фото і відео затримання лікарки. Видно, що купюри світяться зеленим кольором. А під інформацією з’явилися сотні коментарів…

За інформацією СБУ у Львівській області, лікарка упродовж трива­лого часу вимагала гроші з батьків дітей з інвалідністю за видачу витягу із медичної картки для подальшого оформ­лення державної соціальної виплати. Свою «допомогу» вона оцінювала при­близно у 500 доларів за документ.

Оперативники спецслужби задоку­ментували одержання першого траншу неправомірної вигоди у сумі шість тисяч гривень від матері дитини, яка хворіє на ДЦП. Відкрито кримінальне проваджен­ня за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України. Слідчі дії тривають. Перевіряють причетність інших медичних працівників установи до протиправної діяльності.

Під час затримання лікарки їй стало зле. Через «раптове» по­гіршення самопочуття вона пе­ребуває на лікуванні у стаціонарі.

На сьогодні лікарка перебуває у лікарні, під охороною. Міру запобіжного заходу наразі не обрали.

Відреагував на затримання підлеглої головний лікар місь­кої дитячої клінічної лікар­ні Дмитро Квіт. «Лікарку затри­мали за дуже дивних обставин, жодних доказів її вини на момент затримання не було, — каже Дмитро Квіт. — Пакет із гріш­ми виявили в ординаторській між столом та диваном, де є по­стійний потік людей. На пакеті з грішми відбитків пальців лікарки не виявили».

Проте дописувачі у соцмере­жах незворушні: дехто пропонує запровадити в Україні смертну кару за корупційні дії, інші вима­гають посадити медика довічно. Є такі, що скептично ставляться до цього затримання, мовляв, ви­крутиться… Багато хто нарікає «на стару медичну систему». «Стара прогнила система, на зміну якої так чекали люди, виходячи на оби­дві Революції, — йдеться в одному з дописів. — На превеликий жаль, зміни не відбулися. Ловлять по­одиноких хабарників, більшість з них через корумповані суди — складову частину системи — по­новлюються на роботі, ще й ком­пенсації за прогул отримують. Але терпіти це вже сил немає…».

«І це зовсім непоодинокий випадок, — пише ще одна до­писувачка. — Вимагають гро­ші за те, що належить дитині за статусом. Це низько! Знайомі розповідали, як у них вимагали гроші, погрожуючи не дати ту саму інвалідність. Сподіваюсь, що справу не замовчать. Таким „лікарям“ не місце у лікарнях».

Лікарку, яку підозрюють у хабарництві, батьки хворих ді­тей добре знають. Кажуть, що без грошей довідку про інва­лідність неможливо отрима­ти. «Стикалася з нею особисто, — розповіла журналісту „ВЗ“ одна мама. — Але після її ліку­вання стан дитини не покра­щився. А з лікарні ми вийшли ще й з запаленням легенів. Тоді я якраз оформляла пенсію, лі­карка сказала, що вирішить все. Сума була чималенька. Більше до неї я не звертала­ся, маю від цього часу відразу до цієї лікарні, хоча там є і хо­роші лікарі».

Буває й так, що у мами хво­рої дитини просто немає мож­ливості возити дитину по лі­карських комісіях. Для цього потрібно, наприклад, виклика­ти таксі. А це додаткові витра­ти. Ось батьки і йдуть на від­чайдушний крок, пропонуючи «винагороду» лікарю за допо­могу (тим самим стимулюють корупцію у медичних закладах).

Мама хворої на ДЦП дитини, пані Світлана, ніколи жодних ха­барів не давала. Документи про інвалідність дитини отримала без проблем. «Знаю, часто цей процес затягується і до двох мі­сяців. Батьки звертаються у по­ліклініку за місцем проживання, і лікар скеровує дитину на ліку­вально-лікарську комісію (ЛЛК). Теоретично, це можна зроби­ти і за тиждень. Але лікарі при­ймають не більше п’ятьох дітей на день. Не перепрацьовуються, — каже мама. — Іноді спеціально затягують цей процес (аби бать­кам увірвався терпець і вони дали гроші. — Авт.). Мама бігає кабінетами, то одного докумен­та немає, то іншого. Батьки му­сять навчитися обстоювати свої права. Наприклад, сказати ліка­рю: «Не вийду з кабінету, поки не оформите документи». Або звертатися зі скаргами до ви­щого керівництва. «Щоб таких випадків не було, необхідно мак­симально комп’ютеризувати усі комісії ЛЛК. Радянська піраміда глибока вкорінена», — упевнені батьки.

Та факт залишається фак­том: реформи у медицині хоч і впроваджуються, але дуже ма­ленькими кроками. У держав­них лікарнях — «чорний нал», яким розраховуються пацієнти за медичні послуги, та коруп­ція.