Не тільки про святе читали підлеглі митрополита Онуфрія…

У «темниках» УПЦ Московського патріархату СБУ побачила ознаки релігійної нетерпимості і ворожнечі

Допитані священики УПЦ Московського патріархату виходять з приміщення управління СБУ у Рівненській області. Фото прес-служби СБУ

В Українській православній церкві Московського патріархату розпалювали релігійну та міжконфесійну ворожнечу. Докази цього мають співробітники СБУ, які за санкцією суду, у рамках відкритого кримінального провадження, в адміністративних та приватних приміщеннях УПЦ МП вилучили чимало друкованої продукції такого змісту.

Священикам УПЦ МП інкримінують державну зраду

Спецслужби проводили обшуки на те­риторії храмів, офісів і господарських бу­дівель представників цієї конфесії, до­питали десятки священнослужителів. Під час обшуків вилучили 75 примірни­ків брошури «УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВ­НА ЦЕРКВА: Відносини із державою. Ставлення до АТО та церковного розко­лу. ПИТАННЯ І ВІДПОВІДІ». Автори цьо­го, по суті, ідеологічного «темника», роз­рахованого на вірян, поливають брудом представників іншої конфесії, принижу­ють її ієрарха. Як йдеться у висновку фа­хівців Українського науково-дослідного інституту технічної та судової експерти­зи, ці видання «містять пропаганду ре­лігійної нетерпимості… ображають по­чуття громадян, розпалюють релігійну міжконфесійну ворожнечу та ненависть».

Навіть з побіжного перегляду цьо­го видання видно, що УПЦ МП також ви­правдовує свою страусову позицію щодо російсько-української війни (відомо, що у митрополита Онуфрія жодного разу не осудили агресію Кремля). Зокрема, у ви­лучених брошурах зазначено, що «у кон­флікті на Сході» ця церква «не стає на жодну з сторін», що «війна на Україні (тут і далі стилістику збережено. — І. Ф.) но­сить братовбивчий характер». Маніпулю­ючи фактами, повторюючи тези Крем­ля, автори цього видання пишуть про те, що «єдинство має досягатися виключ­но демократичним шляхом — через мир­ні переговори, через вислуховування аргументів свого опонента. Автомат чи „Град“ не може бути аргументом»…

СБУ допитала священиків УПЦ МПМП зокрема, з Рівненської та Сарненської єпархій, яких підозрюють у тому, що роз­повсюджували російську агітаційну літе­ратуру. Статті обвинувачення — «держав­на зрада» та «порушення рівноправності громадян залежно від їхньої расової, на­ціональної належності чи ставлення до релігії». Після допиту священики «дали задню». Сказали, що не поширювали цю агітаційну продукцію і не давали інтерв’ю російським ЗМІ.

Чи є кримінал у діях представників промосковської церкви в Україні, має встановити слідство і суд.

Пристрасті за предстоятелем

А тим часом в Україні з нетерпінням чекають на Об’єднавчий собор право­славних церков, який має відбутися у су­боту, 15 грудня, у недавно відновлено­му Софійському соборі Києва. Відомо, що засідання цього історичного зібран­ня за дорученням Вселенського Патріар­ха вестиме очільник православних Фран­ції — митрополит Галльський Еммануїл. Під час Собору, на який Варфоломій І за­просив ієрархів УПЦ КП, УАПЦ, УПЦ МП, оголосять про створення помісної пра­вославної церкви в Україні, затвердять її статут і оберуть предстоятеля.

В Українській православній автоке­фальній церкві уже повідомили, що не пропонуватимуть свого кандидата, — таку заяву зробив архієпископ Чернівець­кий та Хотинський УАПЦ Герман. Водно­час з уст речника голови Верховної Ради Андрія Ковальова, який є релігієзнав­цем, поширено інформацію про те, що на пост глави нової церкви не претендува­тиме і очільник УПЦ Київського патріар­хату Філарет. Мовляв, у Константинополі вважають, що у нову церковну структуру потрібна «молода кров», а Філарету вже виповнилося 89. І начебто глава УПЦ КП, проявляючи мудрість, погодився з тим, що до керма нової української церкви має прийти представник молодшого поколін­ня. Експерти кажуть, що ним буде малові­домий, хоча й авторитетний єпископ УПЦ КП. Утім, прес-служба УПЦ КП спростува­ла інформацію про відмову Філарета ба­лотуватися — бо це і не передбачено ста­тутом церкви. У Київському патріархаті запевнили: якщо під час Об’єднавчого собору і висуватимуть Філарета на пост глави нової церкви, то їхній предстоятель озвучить свою позицію. Очевидно, вона прозвучить ще на Архієрейському соборі УПЦ КП, який Священний синод цієї церк­ви скликав на 13 грудня.

Щодо «кадрового питання» Об’єднавчого собору Патріарх Філарет сам зробив заяву ще 19 листопада. У ній, зокрема, йшлося: «…У мене є сформо­ване бачення того, як далі треба діяти, і про нього через наше особисте спіл­кування знають наші партнери з діа­логу, що триває. Запевняю, що в рам­ках цього діалогу ми дотримувалися і будемо дотримуватися взятих на себе зобов"язань так само, як і його інші учас­ники. Якою буде моя відповідь на згада­ну вище пропозицію про обрання, якщо вона буде оголошена офіційно на Собо­рі — я також офіційно повідомлю Собору, обґрунтувавши перед ним своє бачення і рішення та очікуючи від нього підтрим­ки моєї позиції. Підставою для відповіді буде виключно розуміння блага Церкви і відповідальність перед Господом за на­лежне виконання дорученого мені Ним служіння на Київському престолі, яке я, з милості Божої, несу вже понад 52 роки… Маючи відповідальність як Патрі­арх Київський і всієї Руси-України, я ро­бив і робитиму все необхідне для того, щоби об’єднавчий процес був успішно довершений, щоби єдина Помісна УПЦ була утверджена, а потім визнана інши­ми Помісними Церквами».