Соціальні мережі у Польщі повняться ненавистю до українців

Експерти припускають, що такі антиукраїнські випади грають на втримання електорату правиці

Скрін з українофобської сторінки "Українець - не мій брат"

Ще кілька тижнів тому Матеушу Моравецькому діставалося у мережі від крайньої правиці головно за поблажливість до євреїв. Тепер — за «продаж Польщі українцям» чи радше «бандерівцям». «Укри єднаються, щоб зробити чергову Волинь», — читаємо у Facebook. Функціонування політики у мережі аналізує для Gazeta Wyborcza Анна Мержинська, колишня директорка бюро бялостоцького посла до Сейму Роберта Тишкевича.

Просто дивовижно, як сильно відрізняються результати соціологічних опитувань про ставлення поляків до українців з трендами соціальних мереж. Згідно з першими, з травня 2018-го, 56 відсотків опитаних висловилися за прийнятність українських імігрантів, 35 були проти. І це досить стабільний результат.

На інтернет-форумах та Twitter дискусії на цю тему є дуже гострими, але досить врівноважені. Однозначно антиукраїнські середовища знайшла тільки у Facebook. Ці середовища, однак, не є численними — але дуже активними.

Інтерес до українців за останні тижні постійно зростає. Це можна побачити, наприклад, порівнюючи кількість згадок у польській мережі України (та українців), Литви (і литовців) та мусульман.

Про Україну за останній місяць з'явилося 24 792 згадки, з них майже 14 тисяч. в соціальних мережах. Про Литву — трохи більше 6 тисяч згадок, половина з яких у соціальних мережах. Мусульмани мають 7800 згадок, з яких 6 тисяч — в соціальних медіа.

Антиукраїнські теми були присутні на польському Інтернеті принаймні з 2014 року. Після того, як Росія анексувала Крим, Україна у Польщі користувалася і громадянською, і політичною підтримку. Це було небезпечно для Кремля, тому ЗМІ та прокремлівські акаунти запустили антиукраїнський наратив у польські соціальні мережі.

У червні 2017 року набув чинності безвізовий режим між Україна та ЄС. І хоча він стосується туристів, а не трудових мігрантів, прокремлівські медіа, що діють в Польщі, використали його для подальшого посилення антиукраїнської істерії. Ось звідки така приголомшлива кількість згадок у мережі. Ще одним подразником є інформація в ЗМІ про кількість українців у Польщі.

Тепер зрозуміло, що такі «зерна» впали на благодатний грунт. Небажаність українців у Польщі і ненависть до них, висловлені в Інтернеті, починають проявлятися в «реальному світі».

Національне рух (радикальна національна група) в нещодавно оприлюдненій програмі місцевого самоврядування помістила антиукраїнський (а не антимусульманський) постулат. «Зупинити українізацію Польщі» — заявили вони 1 вересня на з'їзді місцевого самоврядування.

У вересні «Національно-радикальний табір» (ОNR) у Вроцлаві вкотре влаштував антиукраїнський пікет. Прийшло заледве кілька десятків, але, спираючись на антиукраїнські настрої, ОNR у Нижній Сілезії рекрутує нових членів. «Наші сім'ї та наші друзі поїхали за кордон, і «економічні експерти» розповідають нам, що українці рятують нашу економіку. Давайте припинимо таку патологію! Скажіть Н І економічній міграції! Бойкот компаніям, що наймають українців! «- пишуть у листівках ONR.

Нещодавно в Нижній Сілезії з'явився приватний рекламний щит біля автостради А4. Він нагадує про «український геноцид, скоєний проти громадян Другої Речі Посполитої членами ОУН-УПА», а літери «Ми пам'ятаємо» є метафорою крові. Ця ідея з'явилася в антиукраїнській групі у Facebook, вона помістила там спочатку віртуальний банер, а відтак і бігборд. Ідея так «сподобалася», що тепер збирають кошти для виготовлення та розміщення ще шести таких бігбордів, що коштуватиме 11,5 тисячі злотих. Не так вже й багато, але наскільки сильними мають бути емоції, що люди вважають за потрібнев витрачати свої гроші на таку справу?

Депутат Марек Якубяк, який кандидує на посаду мера Варшави від партії Kukiz'15, нещодавно говорив про емоції: «Я кажу про своє ставлення до українців. Той факт, що українці вбили своїх сусідів на Волині, є таким, що не прощають. Тепер їм тут теж все належить, вони приїжджають сюди тільки з міркувань комерційного зиску». Ще один депутат від Kukiz'15 Томаш Томашковський заявив у жовтні 2017 року: «Українці роблять, що хочуть, з нами. Ми даємо їм гроші на дороги, а вони будують пам'ятники Бандері».

Схожі заяви можна зустріти у ЗМІ та соціальних мережах. Активні групи та сторінки в Facebook гуртують поляків, які є українофобами. Тут є фансторінки «Українець — не мій брат» (66 тис уподобань), «Стоп українізації Польщі» (3,2 тис. фанів, зростання на 1,2 тис. за останні десять тижнів), «Польський Львів» — (8 тис. шанувальників), «Львів завжди польський» — (11 тис.), «Львів є польським» — (39 тис.), «Пам'ятаю Волинь» (29 тис.), «Справа Кресова — Національна справа» (3,3 тис.).

Є також дуже активна група Genocidium atrox. «Український геноцид у південно-східній прикордонній території Республіки Польща». У ній майже 10 тисяч членів, їх число зросло на 900 осіб за останній місяць.

Більшість з них дуже активно дискутують про українців, хоча сторінка «Пам'ятаю Волинь» подає переважно виборчі перипетії у Варшаві-Щеціні. Матеріали там публікує відомий блоггер і колишній співробітник Міністерства юстиції Даріуш Матецький.

Українофобні записи можна також знайти на інших сторінках. Наприклад, на сторінці «Клікни, якщо ти зневажаєш Туска (43 тис шанувальників), «Я пишаюсь, що є поляком» (73 тис.), Kresy. pl (99 тис.), — хоча вони губляться тут серед інших тем.

Спосіб інфікування ненавистю до українців надзвичайно простий. Антиукраїнські фан-сторінки відкриті, і до них має доступ кожен. Користувачі поширюють контент, поданий там. Деякі групи також доступні для всіх.

Кількісний аналіз згадок про Україну в минулому місяці свідчить, що у першій четвірці медій, які найчастіше пишуть про наших сусідів — портали Sputnik News та Kresy.pl. Перший — це відкрито про кремлівський ресурс, і його інформацію копіпастять багато сайтів «правиці».

Kresy.pl також характеризується як прокремлівський портал, принаймні, такі оцінки містяться у звітах програми CEPA STRATCOM, присвячених російській інформаційній війні в Європі (співтворцями програми є Едвард Лукас з «The Ecomomist» та Анджей Почобут, білоруський кореспондент «Gazeta Wyborcza»).

Решта порталів э крайнє-правими. Раніше вони нищівно критикували на мусульман, та останніми місяцями ця тема відійшла на другий план. Тепер найгіршими є українці.

Велике збурення на антиукраїнських платформах Facebook спричинила справа Людмили Козловської з фундації «Відкритий діалог» її образливо називають «ницою», «скурвленою» або просто «бандерівкою». Недавно з’явилася інформація, що її діяльність була наслідком німецько-української змови проти Польщі. На українофобських фан-сторінках Рсія не подається у ролі ворога, радже як «країна-стабілізатор». Путін виринає у коментарях як той, хто може стримати наводнення Польщі українцями. Є дописи, де пропонують польсько-російський поділ України як шлях до найкращого розв’язання ситуації.

Багато емоцій викликають новини про злочини, винуватцями чи виконавцями яких є (чи мали б бути?) українці. До прикладу, напад і стрілянина в Обіщові (бус мав українські реєстраційні номери) чи дві бійки за участю українців Оляві. Інтенсивно коментували також появу першої української газети у Польщі та відео, в якому українець нарікає на важкі умови праці в Польщі.

Українобофські реакції користувачів можна згрубша поділити на дві категорії. По-перше, ненавидимо українців, бо вони причетні до «людобойства» поляків (так називають Волинську трагедію); по-друге, українці «псують» польський ринок праці, оскільки «захоплюють» наш край, при чому це — тільки початок, бо за українцями з’являться мусульмани чи азіати, і змушуватимуть поляків до еміграції.

Обидва наративи є дуже емоційними і дуже посилюють польські страхи втрати праці і батьківщини.

Користувач Маріо, наприклад, пише: «Вплив українців у Польщі величезний. Їхня неймовірна злочинність… Залежно від воєводства, 50−70 відсотків злочинців — це українці. Це ознака того, що Україна — кримінально-фашистська держава, українець є ворогом». Цікаво, що Маріо повідомляє у Facebook, що він живе у Ліоні, отож незрозуміло, звідки він знає, як виглядає ситуація у Польщі.

Серед коментаторів є і закордонні акаунти, рівно ж як і фальшиві профілі, пусті та анонімні. Але твердження, що антиукраїнський наратив творять виключно фейкові користувачі, також є спрощеними.

Значна частина користувачів-українофобів усоціальних мережах — то поляки з «крові і кості»: «ніколи не повинні вибочити тим чортам невимовних мук наших предків»", або ж «українці створюють враження, що їх немає, але „ніхто“ — це вони… Я того не хочу. Потрібна зміна уряду». Покладають вину на уряд і PiS, — на думку багатьох інтернет-коментаторів, саме вони запроваджують українців до Польщі. Знову ж таки, це аж ніяк не означає, що жалкують за РО (Громадянською платформою) — ненависть до неї затаїли у собі давно.

… І Кремль потирає руки. Ситуація у польських соціальних мережах виглядає як втілення заповітної мрії про кремлівських пропагандистів. Не досить того, що обидва наративи — історичний та економічний — збурюють спільноту, то ще й гуртують правий електорат у Польщі.

Можливо, що PiC, який хотів би правого уряду, запровадить обмеження на в’їзд для українців чи почне блокувати політичні контакти з Україною. Москва тільки потиратиме руки, коли Варшава відмовиться підтримувати прозахідні прагнення Києва

Якщо хтось вважає, що українофобська зараза інфікувала небагато поляків, і що немає чим надто перейматися, то мав би проаналізувати, як зростала ненависть до приїжджих-мусульман.

2015 року, згідно з даними CBOS, 72 відсотки поляків декларувало підтримку ідеї прихистку біженців з країн, де вирують воєнні конфлікти. Рік пізніше їх стало тільки 39 відсотків. Звісно, великий вплив мали терористичні акти у різних країнах, але не останню роль відіграло вкрай негативне для прибульців налаштування. Над гризнею поляків з українцями Кремль працює вже давно. І власне тепер бачимо перший реальний ефект цієї пропаганди. Наступний не варто довго чекати…

Gazeta Wyborcza

Переклад з польської