Ірма Вітовська: «Образ баби Прісі — це прототип України»

26 липня у прокат вийшов містичний трилер українських кінематографістів «Брама»

У цій 88-річній бабусі Ірму Вітовську важко впізнати

У Львівському кінотеатрі «Планета Кіно» (ТЦ «Форум») відбувся допрем’єрний показ містичного триллера «Брама», знятого режиссером Володимиром Тихим на основі найуспішнішої української п’єси Павла Ар’є «На початку і наприкінці часів». До міста Лева свою роботу приїхала презентувати творча група: актори Ірма Вітовська-Ванца, Віталіна Біблів, Ярослав Федорчук та автор сценарію Павло Ар’є.

Фільм знімали у Трипіллі, під Києвом, та у Прип’яті. «Брама» — це художній фільм про Чорнобиль і життя у зоні відчуження. Це фільм, який закликає до роздумів. У «Брамі» — суцільна безнадія і безвихідь, які червоною ниткою проходять крізь усю картину.

За сюжетом картини, котра як п’єса у постановках різних режисерів пройшла на сценах українських і закордонних театрів, головна героїня баба Пріся час від часу вживає рідкісні галюциногенні гриби, спілкується з різними істотами і розповідає, як у молодості за часів війни вбила 12 німців. Спокійне життя не вічне — їй приходить попередження про швидку катастрофу, якій треба запобігти. Чорнобильська атомна уже вибухнула. З Прип’яті і навколишніх сіл народ втік. Залишилася лише баба Пріся з донькою, яку покинув чоловік, і онуком.

Якби я не знала, що роль баби Прісі виконує Ірма Вітовська, нізащо би не впізнала у 88-річній дивакуватій бабулі молоду і красиву актрису. Хіба що голос можна розпізнати серед інших — з характерною хриплинкою. Нові форми, кілька шарів гриму — і Ірма Вітовська зістарілася на сорок років. За словами актриси, цей надскладний грим їй по три години накладали щодня. З гримом не можна було їсти, щоб від жування не пошкодити «обличчя». Могла закропитися водою чи випити чаю, і так аж до глибоко вечора. Після знімального дня майже посеред ночі поверталися до готелю, кілька годин на сон, і знову — на знімальний майданчик. Але радіє, що перші глядачі, які побачили фільм у Чорнобильській зоні, похвалили «бабу Прісю» за «правильну вимову». А воно й не дивно, бо, як каже сама Вітовська, вона — «поліщучка». Її бабуся з Полісся.

«Баба Пріся — я називаю цю свою роль сповіддю. Тому що дуже багато речей тотожних з моїми позиціями, або з моїм розумінням моєї країни. Чому так чи інакше відбувається з нами, відбувалося з нашими батьками. І розуміння, як нам далі бути з цими всіма скелетами, які з шафів вивалюються», — каже Ірма. І додає, що образ баби Прісі — це прототип України. «А зона Чорнобиля — це зона, з якої ми досі не можемо вийти», — сказала актриса.

Віталіна Біблів, яка зіграла у фільмі доньку баби Прісі — Славку, розповіла, що в образ вживатися було не надто складно. Саме вона придумала образ, що жінка хвора на псоріаз, живе у зоні відчуження та має дуже сіру шкіру, бо миється двічі на рік. «Я — актриса, мені все приємно, навіть грати таку роль. Було холодно, ми мало спали, було важко, але цей стан дуже додавав настрою персонажу, який весь час бурчить та кричить», — сказала Віталіна.

У цій картині — лише п’ятеро героїв. Гра акторів (окрім Ірми Вітовської та Віталіни Біблів, у фільмі зіграли Ярослав Федорчук, Дмитро Ярошенко та Дмитро Тубольцев) — високопрофесійна і переконлива.