Риба шукає, де глибше, абітурієнт – де легше...

Попри додаткові конкурсні бали і підвищену стипендію, абітурієнти вперто не хочуть вступати на природничо-інженерні спеціальності.

За даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, у 2017 році два найвідоміші виші Львова увійшли до трійки найпопулярніших серед абітурієнтів за кількістю поданих заяв в Україні. Львівський національний університет ім. Івана Франка з 48 878 заявами посів другу сходинку, а Національний університет «Львівська політехніка» з 47 348 заявами — третю.

Однак навіть попри таку популярність цих ВНЗ, є спеціальності, які мало  приваблюють вступників. вчорашні випускники шкіл не вважають престижними такі галузі знань, які вимагають математичних і технічних здібностей. Як повідомляє Інформаційна система «Конкурс», у Франків виш на статистику подано 52 заяви, а до наказу на зарахування включено лише чотирьох майбутніх студентів. Не має популярності і механіко-математичний факультет: сюди подано 88 заяв, а оригінали документів принесли тільки 14 осіб. На спеціальність «Прикладна фізика та наноматеріали» зарахували 20 студентів, хоча заяв було 104.

Та якщо Львівський національний університет імені Івана Франка вважається насамперед гуманітарним навчальним закладом, дивує те, що у Львівській політехніці також критично малий попит на окремі технічні галузі освіти. Наприклад, на спеціальність «Технології захисту навколишнього середовища» подано 31 заяву, на бюджет зараховано лише 5 вступників. На авіоніку, здавалося б, доволі перспективну галузь (йдеться про радіоелектронне обладнання для сучасних літаків; у Львові є потужний авіаремонтний завод, де можуть бути працевлаштовані спеціалісти з авіоніки)  подано 42 заяви, принесли оригінали тільки троє абітурієнтів. Також вступники не палають бажанням навчатися на біомедичній інженерії: з 73 поданих заяв зараховано чотирьох новоспечених студентів.

Незатребуваною спеціальністю у Львівській політехніці виявилася пожежна безпека. Сюди подали 20 заяв (зарахували трьох осіб). Але це можна пояснити тим, що у Львові є спеціалізований виш — у Львівський державний університет безпеки життєдіяльності на спеціальність «Пожежна безпека» зараховано 57 вступників.

На інженерні і природничі спеціальності абітурієнтів не заманює навіть галузевий коефіцієнт, який дорівнює 1,03 і множиться на бал вступника, якщо той визначає складну і непопулярну технічну галузь першим пріоритетом. Скажімо, якщо абітурієнт має середній бал з трьох предметів ЗНО і середнього бала атестата 180 балів, то галузевий коефіцієнт додасть 5,4 бала. Це суттєва підтримка абітурієнта. Не став додатковим стимулом і затверджений цього року новий розмір стипендії. 1400 гривень можуть отримувати студенти таких інженерних і природничих спеціальностей,  як-от математика, біологія, фізика, хімія, інформатика, науки про Землю, фізика і астрономія, прикладна фізика і наноматеріали, прикладна механіка, матеріалознавство, галузеве машинобудування, авіаційна та ракетно-космічна техніка, суднобудування, металургія, електроенергетика, електротехніка та електромеханіка, енергетичне машинобудування, атомна енергетика, теплоенергетика, гідроенергетика, гірнича справа, нафтогазова інженерія та технології. Розмір підвищеної стипендії  студентам  цих спеціальностей становить аж 2037 гривень.

Попри це, за даними Міністерства освіти і науки України, у 2017 році вступники традиційно обирали економіку, міжнародні відносини, право, туризм,  комп’ютерні науки, програмну інженерію. Не зупиняли абітурієнтів ні складнощі у майбутньому працевлаштуванні, ні шалений конкурс. Наприклад, на юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка на одне бюджетне місце припадало 13,49 особи. Хоча ліцензований обсяг (максимальна кількість студентів, яку здатний «переварити» факультет) на цю спеціальність доволі великий.

У Львівській політехніці жоден абітурієнт не визнав високопріоритетними (перші три)  матеріалознавство  та гідротехнічне будівництво, водну інженерію та водні технології. Електронна база не видала на ці спеціальності жодного місця державного замовлення. «Я цим засмучений, бо ці спеціальності ведуть кафедри із солідним науковим потенціалом, — каже кореспонденту «ВЗ» ректор Львівської політехніки Юрій Бобало. — Ми розробляємо стратегію розвитку університету на найближчі роки і віддалену перспективу. Не виключено, що будемо скорочувати кількість кафедр і відмовлятися від тих спеціальностей, на які немає попиту абітурієнтів та ринку праці».