Замість Зводу пам’яток  –  кримінальна справа

Прокуратура звинувачує бухгалтера у зловживанні службовим становищем на 800 тисяч гривень.


Понад рік триває судовий процес над колишнім бухгалтером Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, пенсіонеркою Лесею Лютою. Їй інкримінують службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки, а також заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем. Як стверджує обвинувачення, головний бухгалтер громадської організації завдала шкоди бюджету Львівської області на суму понад вісімсот тисяч гривень.

Йдеться про те, що протягом 2007-2012 років з обласного бюд­жету було виділено трохи більше одного мільйона гривень на видання першого тому Зводу пам’яток історії та культури, присвяченого Львову, а робота над ним так і не була завершена. Що перешкодило появі енциклопедичного видання? І чи насправді у всьому винна бухгалтер громадської організації? 

«Після початку кримінального розслідування весь колектив звільнився»

Для того, щоб активізувати пам’яткоохоронну роботу, ще задовго до настання незалежності нашої країни було задумано підготувати двадцять вісім томів Зводу пам’яток історії та культури України — по одному про кожну область, Крим, Київ і Севастополь та українські пам’ятки зарубіжжя. Планувалося створити енциклопедичне видання про основні пам’ятки археології, історії, архітектури, монументального мистецтва. Поштовхом до підготовки Зводу та початку фінансування відповідних робіт стали укази президентів України, видані у грудні 2000 р. та у листопаді 2007 р. 

Було створено Головну редакційну колегію, сформовано авторські колективи в областях. «До мене звернулася обласна адміністрація, оскільки Звід на той час вже вийшов у Києві, з проханням, чи не міг би я допомогти у його підготовці у Львові, — розповідає академік НАН України професор Степан Павлюк. — Я погодився. В Інституті народознавства НАН України є мистецтвознавчий відділ, який знається на пам’ятках. Зібрав своїх працівників, підключив інститут «Укрзахідпроектреставрація», політехнічний інститут, академію мистецтв, аби продемонструвати, що є потужна наукова база. Вирішили спочатку охопити Львів, а потім область».

За його словами, до створення енциклопедичного видання вже на початках вдалося залучити провідних вчених Львова. Зокрема академіків — історика Ярослава Ісаєвича та географа Олега Шаблія, професорів — мистецтвознавця Володимира Овсійчука та літературознавця, фольклориста Романа Кирчіва.

«Почали ми з того, що організували «гасла», заголовки для Зводу. Тоді треба було підготувати енциклопедичну інформацію, знайти в архівах потрібні дані, описати будинки, зробити фотоілюстрації. Це титанічна праця! — переконує академік. — Перелік пам’яток і «гасел» зробили протягом чотирьох-п’яти місяців. Далі зібрали колектив, і кожен вибрав, про що буде писати. А до кінця 2012 року вже мали готовий до остаточного редагування та подальшого макетування том Зводу».

За словами пана Павлюка, дехто з науковців подавав свої статті до Зводу, не очікуючи жодної оплати та не будучи працевлаштованим для виконання відповідних робіт. Люди прагнули долучитися до цього видання, хто чим зможе. Якщо би не прокуратура, яка почала розслідування, вилучила всі матеріали, внаслідок чого припинилося фінансування, на думку академіка, вже би мали два томи енциклопедичного видання. Та після початку кримінального розслідування весь колектив, працевлаштований здебільшого за сумісництвом у Львівській обласній організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, через яку здійснювалося фінансування Зводу у 2007-2012 роках, звільнився.

«Я сказав керівникові розслідування від прокуратури: від сьогодні ви виконуєте всі дії з підготовки Зводу. Я припиняю свою місію як науковий керівник», — пояснює академік.

«Ганебно, коли раз, другий, третій викликають вчених до слідчого, в районну прокуратуру, обласну, міліцію, — обурюється пан Павлюк. — Насправді, робота з підготовки Зводу мала би коштувати вдвічі більше, ніж було виділено на ту кількість людей, які працювали!».

«Я виявилась крайньою!»

Окрім головного бухгалтера Лесі Лютої, обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень під час підготовки Зводу заступник голови Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Григорій Катаран. Та кримінальне провадження у його справі було закрите у вересні 2015 року у зв’язку зі смертю обвинуваченого. 

А бухгалтер товариства Леся Люта після звільнення не виходить зі судів. «Цей жах триває вже четвертий рік. У мене епілепсія почалася, — працювати ніде не можу. І все на нервовому ґрунті, — бідкається. — Галицький районний суд Львова присудив стягнути з мене на користь Львівської облради майже 800 тис. грн. Триває розгляд в Апеляційному суді. Звідки можу взяти такі гроші? Хіба заберуть квартиру, яку вже арештували». Підсудна живе у помешканні площею 32 кв. м. Разом з нею там туляться донька, зять і трирічна внучка.

«Я нічим не керувала. Виконувала бухгалтерську роботу. Керівництво розраховувало, скільки людей працевлаштувати, кого саме, яку зарплату щомісячно нараховувати. Людей для підготовки Зводу не наймала. Якість їхньої роботи не перевіряла, бо я не вчений, не редактор. І виявилася крайньою», — пояснює.

Пані Люту звинувачують у тому, що привласнила собі свою ж зарплату як «чуже майно» шляхом зловживання службовим становищем. За її словами, з позиції прокурора, мала працювати і адмініструвати бюджетні кошти шість років безплатно, бо інших коштів для виплати зарплати не було. Якщо би бухгалтер не нараховувала собі зарплату, то несла б кримінальну відповідальність за її невиплату. 

Головного бухгалтера звинувачують і у службовій недбалості. Зокрема за те, що нараховувала заробітну плату людям, прийнятим на роботу для підготовки Зводу, але статті яких відсутні у підготовленому варіанті. А також через те, що з отриманих бюджетних коштів було проведено оплату комунальних послуг з утримання приміщення товариства на вул. Коперника, 40-а, у Львові, яке для виконання робіт з підготовки тому Зводу нібито не використовувалось.

«І облрада, і ЛОДА, і управління казначейства вважали, що кошти за проектом могли виплачувати не лише авторам статей, а й редакторам, коректорам, бухгалтеру, касиру. А також — на комунальні послуги. Які вони могли писати статті, якщо виконували інші функції? Для виконання цих функцій кошти було закладено у плани видатків товариства на відповідні роки. В іншому разі ті кошти ніхто би шість років не виділяв, — пояснює пані Леся. — Всі звіти готувала та здавала вчасно. Бухгалтерію вела вручну, бо не володію навиками роботи за комп’ютером». 

Спочатку йшлося про те, що пані Люта не мала права отримувати за свою працю зарплати. Та суд першої інстанції вирішив, що все ж мала. І, виправдавши її за цим обвинуваченням, засудив нібито за допущену службову недбалість до трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій терміном на 1 рік.

Адвокат Дмитро Гудима:

«На думку прокурора, науковцю, щоби написати статтю, не треба витрачати час на те, аби знайти літературу, її прочитати, обдумати прочитане. Історику не треба ходити в архіви, не треба оглядати історичні будівлі перед тим, як про них писати… Вчений повинен сидіти у приміщенні своєї установи й отримувати зарплату лише за написані у кріслі саме в цій установі рядки тексту, вартість яких має бути розрахована відповідно до фактично затрачених годин. Абсурд!». 

Начальник відділу процесуального керівництва у провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Львівської області Остап Сидор:

«З обласного бюджету виділено понад мільйон гривень для виконання робіт з підготовки Зводу пам’яток. Кошти були освоєні у 2007-2012 роках. Написано тільки 1072 сторінки. Повністю Звід не було зроблено. Кримінальне провадження ведеться за статтями 191 і 367 Кримінального кодексу України.

З чого ви взяли, що бухгалтер нічого не вирішувала? Були відповідальні особи, які безпосередньо відповідали за освоєння цих коштів, які мали право першого підпису. Керівник і бухгалтер оцінювали виконані роботи, розподіляли кошти за виконані роботи, виплачували кошти, були їх розпорядниками. На цю громадську організацію перераховувалися кошти. І вона організовувала виконання робіт.

Була проведена експертиза, якою є вартість того «чорновика» макета Зводу пам’яток. Експерт оцінив її у приблизно 200 тис. гривень. А освоєно було понад мільйон. Кожен автор оцінює на власний розсуд свої творчі здобутки. Павлюк вважає, що воно коштує більше, експерт — значно менше.

Порахуйте: творчий колектив — 25 осіб. З 2007-го по 2012 р. освоєно понад мільйон гривень. Виконано 1072 сторінки формату А4. Поділіть на кількість днів, років. Скільки робила одна людина за один день. Технічно рахували: 5-6 рядків тексту на день. Аналогічні енциклопедичні видання видавалися у різних видавництвах, час підготовки — від півроку до року».