Передплатити Підтримати

Держзамовлення для ВНЗ збільшили: не та кількість, яка переходить у якість...

Пріоритетом будуть користуватися ті вищі навчальні заклади, куди підуть випускники із високими балами ЗНО.

Обсяги державного замовлення на підготовку фахівців керівництво вищих навчальних закладів чекає з таким же нетерпінням, як випускники шкіл результатів ЗНО. Згідно із “старою-доброю” традицією, уряд і Міністерство освіти “спускають” держзамовлення в останній момент... Цього року держзамовлення для ВНЗ збільшено на 12,3%. Зрозуміло, що воно значною мірою (враховуючи ринкові умови економіки) взято “зі стелі”. Принагідно зауважимо, що державне замовлення аж ніяк не гарантує випускникові ВНЗ місце праці...

ІТ-шників «замовили» більше, правників і економістів — менше

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич наголосила, що основне зростання держзамовлення пішло по тих спеціальностях і закладах, які належать до юрисдикції Міністерства оборони. Натомість для вищих навчальних закладів, якими опікується Міністерство освіти і науки, держзамовлення зменшилося на 6%. Але МОН пропонує відчутне збільшення держзамовлення на спеціалістів у сфері ІТ та інші технічні спеціальності, аграріїв і скорочення на економістів та правників. «Для нас дуже важливо відреагувати на потреби ринку праці, - заявила Лілія Гриневич на прес-конференції. - Зокрема, у сфері ІТ ми пропонуємо додатково понад тисячу місць держзамовлення».

А голова департаменту вищої освіти Міністерства освіти та науки Олег Шаров, виступаючи на форумі «Європейські освітні ініціативи», повідомив, що з IT-спеціальностей та деяких інших спеціальностей держзамовлення на сьогодні перевищує кількість абітурієнтів, що вступають за контрактом. «Обсяг держзамовлення на IT-спеціальності два роки поспіль був 9,5 тисячі, а обсяг контракт­них студентів скоротився з 4,5 тисячі до 3,5 тисячі, - наголосив Шаров. - Це пряма ознака насиченості обсягів держзамовлення в цій галузі».

Місце «йде» за абітурієнтом

Змінилася також концепція розподілу держзамовлення. За словами Лілії Гриневич, якщо раніше місця держзамовлення переважно розподілялися “вручну” між університетами, то зараз місце держзамовлення “іде” за абітурієнтом з високими балами ЗНО. Тобто пріоритетом будуть користуватися ті вищі навчальні заклади, куди підуть випускники із найвищими балами ЗНО. Але при цьому на кожну спеціальність є визначений обсяг місць держзамовлення.

«У цій вступній кампанії ми визначаємо мінімальний і максимальний поріг державного замовлення для ВНЗ, -  уточнила міністр. - Наприклад, якщо наші абітурієнти з високими балами ЗНО будуть обирати якийсь певний вищий навчальний заклад, він отримає можливість трохи збільшити своє державне  замовлення. Але ця кількість місць також буде обмежуватися -  не більше 25% від того порогу держзамовлення, який був попередньо визначений». 

Отже, університети боротимуться за держзамовлення — воно розподілятиметься між навчальними закладами на  конкурсній основі. Як пояснив Олег Шаров, таким чином в повному обсязі реалізується стаття закону «Про вищу освіту». Тобто по кожній спеціальності формуватиметься певний обсяг держзамовлення у національному масштабі. А потім ці місця будуть розподілятися між ВНЗ - відповідно до того, яким навчальним закладам нададуть пріоритет найкращі вступники. 

«Вступна кампанія фактично розпочалася без держзамовлення»

Експерти пригадують, у радянські часи 70% випускників шкіл вступали до ПТУ і технікумів, а лише 30% - у вузи. Зараз навпаки — більшість вчорашніх школярів (а передусім — їхні батьки) будь-якою ціною хочуть мати диплом вишу. З кожним роком усе більше аналітиків схиляється до думки, що така армія дипломників країні не потрібна. Адже лише близько 30% випускників ВНЗ працюють за спеціальністю. Навіть у Міністерстві освіти починають говорити про те, що треба дбати про ефективність освіти, а не “штампувати” випускників із «корочками» вищої освіти.

Невмотивований «вал» абітурієнтів призводить до перекосів у навчальному процесі. Викладачі ВНЗ, із якими довелося спілкуватися “ВЗ”, не на диктофон кажуть, що у вищій освіті продовжує панувати “совкова система”: кількість викладачів прив’язують до кількості студентів. Чим більше вступників, тим більше навантаження на кожного викладача. Від цього страждає якість освіти, адже, наприклад, надскладні технологічні науки вимагають малої кількості студентів у групі.

Як же сприйняли нинішнє збільшення держзамовлення керівники вищих навчальних закладів? Дехто з директорів технічних інститутів обурюється новій системі, спущеній “згори”. “Вступна кампанія фактично розпочалася без держзамовлення, - розповів співрозмовник «ВЗ», який просив не називати свого прізвища. - Щороку у грудні усі вузи подають  свої пропозиції щодо держзамовлення у Міністерство. Подавали їх і ми: після того, як аналізували, порівнювали їх із торішнім держзамовленням. Але рішення щодо держзамовлення, прийняте урядом, не має жодного відношення до нашої пропозиції. Це факт недобрий. Адже питання стосується мільйонів людей — і вступників, і працівників вузів. Мене, як адміністратора, цікавить, які будуть мої можливості у вступній кампанії, що я маю сказати нашим потенційним вступникам. Ми цілий рік активно проводили профорієнтаційну роботу - у засобах масової інформації, спілкувалися у соцмережах, на вебінарах, прес-конференціях тощо. А тепер чекаємо, коли будуть розставлені крапки над “і”. Конкретних цифр держзамовлення з Міносвіти ми ще не отримали. Тому говорити про це зараз некоректно. Отримаємо цифри - зможемо аналізувати, наскільки вони відповідають нашим пропозиціям”.

“Рішення щодо збільшення держзамовлення на технічні спеціальності - позитивне, - розповів “ВЗ” декан механіко-математичного факультету ЛНУ ім. І. Франка Михайло Зарічний. -  Тому що нам треба зберігати на належній кількості наші спеціальності. Адже сподіватися лише на “голий ринок” ще не можна. Наразі ринок не працює настільки добре, щоб він міг регулювати кількість вступників на ті чи інші спеціальності. Потрібне “ручне керування”. Нам уже повідомили деякі цифри з Міністерства освіти. Фактично усі наші цифри пропозицій щодо держзамовлення, які ми подавали до Міністерства, взяті до уваги. Це, наприклад,  “Математика” - 65 місць, “Статистика” - 25. У нас є така новація, що “Механіка”, яка була раніше, тепер стане спеціалізацією у “Прикладній математиці”. Тож ми об’єднуємося із сусіднім факультетом, відповідно сумуються цифри,  які хотіли вони і які хотіли ми: 25+40=65.  Зауважу, зараз немає такого чіткого поняття, як “державне замовлення”, зараз зовсім інша концепція. Фіксоване держзамовлення є лише на деякі спеціальності, наприклад, на педагогічну освіту. Для нас, на математику, є поняття “максимальне можливе замовлення”, а насправді все буде залежати від того, куди піде абітурієнт. Тобто державне місце буде не прописане університетові, а буде йти разом із абітурієнтом. Тож тепер ми чекаємо на абітурієнтів”.

На всі університети студентів не вистачить

Щороку в Україні зменшується кількість випускників шкіл і, відповідно, менше молоді  вступає до ВНЗ. «Вісім років тому студентів в Україні було 2 мільйони 800 тисяч, нині - близько мільйона 600 тисяч, - зазначив голова департаменту вищої освіти МОН Олег Шаров. - На ту кількість ВНЗ, факультетів та кафедр, які були в 2008 році, їх уже не вистачає. На жаль, ще кілька років студентів буде все менше. Лише у 2024 році кількість випускників шкіл дорівнюватиме показникам 2012 року, і далі не буде збільшуватися. Тому ВНЗ вже тепер мають подбати про те, щоб зацікавити майбутніх абітурієнтів, зокрема, розробляти нові навчальні програми, підвищувати кваліфікацію викладачів”.

Малюнок автора