Передплатити Підтримати

Вчорашніми булочками торгувати не можна!

Черствий хліб повертають виробникам хіба що супермаркети. Дрібні точки допродують все до крихти

Мабуть, у кожного були ситуації, коли купуєш “свіжий” хліб, а уже вдома виявляється, що ніж у нього не лізе. Не рідко продавці чесно зізнаються, що хліб — вчорашній, хочете беріть, хочете ні. Але при цьому ціна на нього така ж, як і на свіжий. Щоправда, останнім часом все більше торгових точок (особливо мережевих) після шостої вечора роблять 20-30% знижки на хлібобулочні вироби. Саме тому чимало пенсіонерів ходять туди за хлібом під кінець дня. Як-не-як, а можна зекономити. Утім, роблять такі знижки не через турботу про бідних, а тому що знають — уже наступного дня чимало хліба, що залишився, не можна буде продавати.

Звичайно, вдома ми нерідко доїдаємо і черствий хліб кількаденної давності. Та за законодавством, хліб належить до продуктів, що мають малий термін придатності. Так, для чорного хліба термін зберігання — 36 годин, для білого — 24 години, а для дрібних виробів, як-от булочки, рогалики — 16 годин. А продавати продукт, у якого закінчився термін придатності, не можна. Утім, деякі продавці роблять вигляд, що про такий мізерний термін придатності хліба ні сном ні духом.

“Ми не замовляємо багато хліба, щоб по кілька днів стояв, тому майже нема що списувати. Буває, до вечора не лишається ні шматка хліба, а буває, вранці допродуємо. За один день йому нічого не станеться. Хліб — не той продукт, щоб ним хтось отруївся. Ви ж вдома за день буханець хліба не з’їдаєте? Тим більше, що, наприклад, з гастритом взагалі свіжий хліб не можна їсти, тільки черствий”, — каже продавець магазину, яка торгує і хлібом, і бакалією, і навіть побутовою хімією. На те, що термін придатності хлібобулочних виробів рахують навіть не за днями, а за годинами, каже — нісенітниця. “Я знаю, коли привезли в магазин. Але як я можу знати, коли його спекли?”, - каже жінка. Утім, пані явно лукавить, адже у кожній накладній вказано час виходу хліба з печі. Звичайно, якщо замовляти товар у виробників, які працюють офіційно, а не печуть його напівпідпільно, без дотримання норм і стандартів. Офіційні виробники, як правило, забирають залишки товару. І от тут найцікавіше. А куди ж йде хліб, що не продався? Подейкують, що білий хліб висушують, подрібнюють і продають як панірувальні сухарі. Принаймні нам один раз «пощастило» купити у супермаркеті сухарі (щоправда, їхнього фасування, а не фабричного), явно зроблені зі старих булочок. Вони були солодкі, з крупинками засохлого варення. Ще кілька років тому по селах їздили машини, які возили висушений черствий хліб. Тоді його продавали по 1,5 гривні за кілограм. Люди брали на корм худобі, адже ще з радянських часів знають, як добре росте сало на свині, яку годували білим хлібом. Та й сухий хліб багато не важить — на десятку можна було придбати великий мішок. Продавали черствий хліб і безпосередньо з хлібзаводів — купували переважно власники домашніх тварин та селяни, які тримали худобу. У багатьох містах такі магазини при заводах досі є.

“Ситуація з черствою продукцією суттєво змінилась з переходом від планової економіки до ринкової. Порівняйте хоча б обсяги ринку хліба: у 90-х він становив 6,7 млн. тонн на рік, у 2015-му, за експертними даними, включаючи невраховане виробництво,  — 3,7 млн тонн, —  каже генеральний директор  ПАТ «Концерн Хлібпром» Владислав Аверченко. —  Такі темпи скорочення не можна пов’язати з демографічними змінами. Це відбулось через ощадливіше споживання і коректніше планування виробництва. А значить — скоротилась продукція, яка могла використовуватись як кормова база для худоби. І це нормальна тенденція. В усьому світі це — дорогий продукт, адже він проходить чималий шлях від поля до споживача Тому ціль кожного відповідального хлібопекаря — мінімізувати його некондиційні залишки. Сьогодні повернення генерують в основному супермаркети. Так відбувається через те, що цей формат працює за принципом надання споживачу широкого вибору практично у будь-який час. Як наслідок — частина продукції залишається нереалізованою. Але це не більше 2%. При цьому не можна сказати, що якогось виду хліба залишається більше, якогось менше. Якого більше відвантажили, того більше й повертається”.

За словами Владислава Аверченка, після повернення на підприємство черствий хліб відвантажують у спеціальне приміщення і ріжуть. Далі цей хліб йде на корм худобі, от тільки продають його тепер лише гуртом. Окрім підприємств, які займаються вирощуванням худоби, черствяк купують також соціальні установи, які мають власні фермерські господарства. Наприклад, геріатричний пансіонат.