Чи умиротворять Путіна «голубі каски»?

Введення на Донбас миротворчого контингенту заморозить конфлікт, але не розв’яже його, кажуть експерти

Ще на початку лютого президент Петро Порошенко переконував, що підстав для введення в Україну миротворців немає. Про це розповідав в інтерв’ю західним ЗМІ. Це ж повторював і на Мюнхенській конференції з питань безпеки, яка передувала черговому раунду мінських переговорів. А вже 18 лютого з подачі Порошенка Раднацбез затвердила рішення звернутися до ООН і Євросоюзу з проханням про «розгортання на території України операцій з підтримки миру і безпеки». Чим же продиктований такий різкий поворот у справі присутності миротворців на Донбасі? І чи допоможуть «голубі каски» приборкати кровожерливість Путіна?

«Благими намірами можна й у пекло дорогу вистелити», — такий аргумент висловлювали противники миротворчої місії в Україні. Росія, мовляв, обов’язково скористається ініціативою, щоб узаконити свою «ввічливу» присутність на Донбасі. І хитромудрих формул для цього не знадобиться. Достатньо буде наполягти у Радбезі ООН (шантажуючи, наприклад, своїм правом вето) на включенні до миротворчого контингенту і російських «голубих касок». Здогадайтеся з трьох разів, на кого ці каски одягнули б. Правильно: на російських військових, котрі, за версією кремлівських рупорів, у відпустку на Донбас махнули. Ось вам і вся путінська миротворчість — перефарбувати «зелених чоловічків» на голубих. Точно як з «Кам­АЗами» для так званих російських гумконвоїв: побілили військові вантажівки і під виглядом гуманітарної допомоги завозять в Україну зброю та живу підмогу для бойовиків.

Щоб оцінити наочні наслідки російської миротворчості, далеко ходити не треба. Достатньо згадати Придністров’я чи Південну Осетію з Абхазією. Тут путінська гвардія почувається як у себе вдома. Те ж було б і з Донбасом: заморожений конфлікт і контроль Росії за окупованими територіями. Не дивно, що і так звані ватажки Лугандонії, і Кремль ще не так давно хором закликали миротворчий контингент на Донбас.

Ось тільки тепер, коли голос «за» пролунав від офіційного Києва, Білокам’яна і її маріонетки на Донбасі раптом передумали щодо миротворців. В унісон верещать: Україна зі своєю ініціативою замахнулася, мовляв, на мінські домовленості (чи я б корова мукала). Чому? Варіантів — кілька. Перший: Росія вже не так упевнена, що її шантаж у Радбезі ООН спрацює і їй вдасться прилаштувати у миротворчий контингент свої «голубі каски» (легалізувавши тим самим російську військову присутність на Донбасі). Можливість обійти російське вето є. Ще 1950 року Ген­асамблея ООН прописала її своїм рішенням, передбачивши, що механізм може бути задіяний у разі конфлікту постійних членів Радбезу (Росія — один із цих членів). Чи готові зірвати «стоп-кран» у Радбезі? Не факт. Але Путін чим далі, то дужче наривається. Так що всяке може бути.

Очевидно, змусила Путіна чухати потилицю й озвучена Порошенком заява про те, що найкращим миротворчим форматом для України виглядає поліцейська місія Євросоюзу. Тут у Росії ще менше шансів диктувати свої умови. Хоча є і свої «але». Як, наприклад, проросійська позиція окремих країн ЄС. Чи не вставлятимуть вони палиці? Та й, як зауважив експерт Володимир Горбач, не факт, що Євросоюз наважиться підставляти свої «голубі каски» під російські «Гради».

Зрештою, рішення про введення в Україну міжнародного миротворчого контингенту — питання не лише великої політики, а й тривалого часу. ООНівська процедура, наприклад, може зайняти від півроку до року (стільки триває узгодження технічних моментів — від планування місії до її організації). Так що найближчі кілька місяців план «Антипутін» доведеться розробляти без прицілу на присутність в Україні миротворчого контингенту.

Думки експертів

Дмитро ТИМЧУК, народний депутат, військовий експерт

Щодо Об’єднаних Націй, то у Радбезі ООН чвари почнуться вже на стадії ухвалення резолюції про створення миротворчої місії. Росія наполягатиме на введенні своїх «миротворців», намагаючись легалізувати окупантів, які воюють на Донбасі. Тому для України бажана саме місія Євросоюзу, без участі представників країни-агресора. «Плюс» такого рішення — надія на фіксацію лінії розмежування сторін і припинення вогню. Європейської місії Кремль боїться більше, як вогню. Бо тоді робота м’ясорубки «made in Russia» на Донбасі ускладниться... «Мінус» від можливої миротворчої місії — гарантоване заморожування конфлікту. Тобто для України — прощавай, Донбас, на невизначений термін. Але в умовах, коли український Генштаб так і не навчився воювати, коли ніхто з українських генералів ні за що не несе відповідальності і не робить ніяких висновків з помилок, це, схоже, не найгірше рішення.

Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ, політолог

Ключова проблема з появою «голубих касок» полягає у тому, що це завжди означає нездатність держави забезпечити державний суверенітет на своїй території. Значення має також, хто видає мандат на перебування миротворців. Вето Росії на рішення Радбезу ООН прогнозоване. Схоже, єдиний реалістичний варіант для України пов’язаний з поліцейською місією ЄС. Але ключове питання: чи погодиться на це сам ЄС? Тут вже — справа честі Ангели Меркель і Франсуа Олланда, об чию репутацію старанно витер ноги Володимир Путін.

Юрій БУТУСОВ, главред «Цензор.НЕТ»

Гарнізони миротворців можуть обороняти себе, ловити бандитів, супроводжувати конвої. Але вони не будуть тримати сотні кілометрів фронту і вести за нас війну. Росія продовжуватиме підтримку війни проти нас, зберігатиме вогнище напруги. Тому що це єдиний засіб для Путіна змусити нас визнати окупацію нашої землі у Криму та на Донбасі і зняти з себе санкції. Навіть якщо миротворці і будуть, через півтора місяця на полях Донбасу з’явиться зелень, і знову почнеться війна малих груп, рейди бронетехніки й артилерійські нальоти. Зупинити ворога може тільки сила. Щоб створити державність, треба кувати свій меч. Лише тоді, коли ворог почне остерігатися нашої сили, мирні ініціативи принесуть результат.

Петро ШУКЛІКОВ, військовий журналіст

Позиція Києва: поліцейська місія ЄС має бути на окупованій частині російсько-українського кордону і вздовж лінії розмежування. Ймовірна позиція Москви: якщо введете миро­творців без згоди Радбезу ООН, ми теж введемо миротворців. При цьому РФ ніяких миротворців на Донбасі не хоче. Бо тоді треба припиняти війну, брати окуповані райони на утримання, а потім якось пояснювати громадянам РФ колапс економіки. Та й до Берліна ж обіцяли дійти...

Після появи в Україні миротворців ЄС Росія зможе зробити лише одне — оголосити свої окупаційні війська «миротворцями» і закінчити агресію, заморозивши війну в окупованих районах. Швидше за все, тоді ми втратимо ці райони надовго. Дуже важке рішення. Але якщо приймемо його, позбудемося необхідності серйозно займатися мінськими домовленостями. Оголосимо території окупованими Москвою. Будемо готувати армію. Займемося реформами. Будемо рухатися в ЄС і НАТО. А проблема окупованих районів стане проблемою Москви. Вона буде змушена взяти ці території на утримання і припинити війну. При цьому залишаються мінські домовленості. Пункт перший, другий... Скільки їх там? Будемо виконувати роками, поки санкції не доконають агресора. Потім заберемо все, що у нас відібрали, без зброї і загибелі наших солдатів. Не впевнений, що дуже переживатиму, якщо війна закінчиться саме так. Швидше, навпаки. Але саме тому, що бачу у цьому сценарії так багато оптимізму для України, менше за все вірю, що Москва допустить такий сценарій.