Не школа, а хатина на курячих лапках!

Понад сто учнів села Ролева навчаються у старезній будівлі, яка щомиті може впасти

Село Ролів, Дрогобицький район

Потріскані стіни, яким уже жоден ремонт не допомагає, благенькі вікна, холодні кімнати... Коли я вперше побачила школу у Ролеві, кілька разів перепитала, чи це справді школа. Cхожа на старе сільське обійстя.

«Ось ГЛЯНЬТЕ, штукатурка посипалася, ми не встигаємо латати», — говорить директор Ролівської школи Ольга Грущак. На цій посаді вже тридцять років. Каже, що попередник її застерігав: «Ці споруди протримаються років п’ять, потім впадуть». Кількадесят років навчальний заклад живе у статусі аварійного, селяни чекають на нову школу. Але нічого, крім фундаменту (і то не повністю), за цей час ніхто не збудував.

Навчальний заклад величенький — понад сто учнів, «живе» у чотирьох хатках. Одна з них — дім колишнього місцевого «куркуля», зведений ще на зорі минулого століття. Інші три будиночки новіші, але не у кращому стані. Кажуть, під теперішнім кабінетом директора колись була криївка. Її заливали бетоном, але все одно земля просідає.

Заходимо у клас. Йде урок, всі дітки у верхньому одязі та шапках. «Тут, якщо посидіти трохи, холодно стає», — кажуть школярі. У кутку гуде газова піч, але що з того, коли все тепло вивітрюється через допотопні вікна. «Подивіться сюди, ось куди тепло виходить, — Ольга Михайлівна відчиняє двері у закуток, де зберігають навчальні матеріали. У стіні наскрізні дірки, можна навіть руку просунути. — Ми щороку це латаємо, але стіна продовжує руйнуватися». Каналізації немає, туалет на вулиці, у класах сякі-такі умивальнички.

Найтепліше у приміщеннях для молодших школярів. Вчителі намагаються створити затишок, як можуть, прикривають старі стіни.

«Щороку робимо у класах косметичний ремонт, — продов-жує директор. — Інколи буває, що штукатурка із половини стелі обсипається, тільки-но її торкнутись. Я щодня молю Бога, щоб біди не трапилося, щоб нічого не впало, не травмувало дітей».

На ремонт школи не виділяють нічого. Причина — приміщення аварійне, планують побудувати нове, чого гроші на вітер викидати? Тим часом вже змінили два проекти будівництва закладу. «Перший проект був дуже скромний, на дев’ять класів, двоповерховий, нам не треба величезної школи. Що там у другому проекті, не знаю, мені цей документ не показують, — говорить Ольга Грущак. — Вся справа в грошах, знаю, вже навіть тендер провели на підрядника».

Роботи все ніяк не починаються. Кілька років біля залитого ще після Помаранчевої революції фундаменту поставили ліхтарі. Їх тут без сміху не згадують. «Приїхали хлопці 31 грудня, — кажуть педагоги, — поставили вагончик, холодно, аж шкода їх. Кажуть: будемо ставити паркан та ліхтарі. Питаємо: а навіщо паркан, коли будівництво ще не почалося?». Передноворічний переполох місцеві пояснюють так: потрібно було терміново освоїти кошти, аби не повернулися у казну. Від паркану будівельників відмовили, а тридцять ліхтарів довкола фундаменту стоять. На їх встановлення, за документами, використали 200 тисяч гривень. З тими ліхтарями школа має чимало клопотів. Адже частина з них височіє біля спортивного майданчика, де дітлахи грають у футбол...

Щоб прикрасити стару школу новими ліхтарями, спиляли сто п’ятдесят дерев. «Такий гарний парк був, просто рай», — зітхають ролівці.

Щороку регулярно штрафує санстанція, бо немає умов для нормального навчання дітей. Остаточно закрити школу планують у 2015 році, якщо до цього часу не побудують нову, дітлахам доведеться їздити на навчання у сусідні села (за 10-11 кілометрів). А дороги у районі — одна назва... Тим часом сім мільйонів гривень, які потрібні на будову, все ніяк не можуть знайти.

Коментарі для «ВЗ»

Мирослава БУГЕРА,сільський голова

З бюджету сільської ради не маємо можливості допомогти школі, наша казна порожня. Минулого року для нас передбачили кошти на проведення каналізації, але їх не встигли освоїти. Залишається сподіватися лише на те, що цього року про нас не забудуть. Ролів — велике село, його протяжність — сім кілометрів. Дітей багато, ми підрахували — кількість учнів у найближчі роки не зменшуватиметься. Окрім школи, маємо чимало інших проблем. У жахливому стані, наприклад, клуб.

Роман ІЛИК, народний депутат України

Сподіваюся, цього року справа зійде з мертвої точки. Я як депутат звернувся з цією проблемою в усі можливі інстанції. Будівництво нової школи повин-ні профінансувати за рахунок коштів державного фонду регіо-нального розвитку у Львівській області. Дивує не тільки те, що протягом стількох років цю проблему не можуть вирішити, але й те, як безгосподарно районна влада використовує і ті невеликі гроші, котрі виділяють на її вирішення. Як приклад маємо ліхтарі біля Ролівської школи. Важливо також те, щоб приміщення навчального закладу побудували не за радянськими типовими планами, а за сучасними технологіями. Із можливістю, у випадку збільшення кількості учнів, добудови нових навчальних приміщень.