Узаконюють амністію для корупціонерів?

І щуку кинули у річку… Пригадуєте цю фразу зі знаменитої байки Леоніда Глібова про спійману розбійницю, яке «такеє виробляла, що у ставу ніхто життя не мав»? І яку, за порадою хитрої лисички (якій від підсудної діставалися по ночах «лини гарненькі»), начебто «щоб більше їй жаху завдать і щоб усяк боявся так робити» — вирішили, замість повісити… утопити. Тобто замість суворо покарати — зробили їй добре, не гірше, ніж раніше.

Казка українського класика стала реалією життя нинішнього українсько­го парламенту. Там, замість того, щоб передбачити невідворотність, суворість покарання сучасних «щук», по суті, пропи­сали їм вільне-привільне плавання…

Можна буде відкупитися…

Саме так, а не інакше можна розціни­ти появу і схвалення у першому читан­ні розробленого урядом законопроєкту № 11 340, в якому йдеться про «підви­щення ефективності укладення угод про визнання винуватості». Якщо простіше, Верховна Рада хоче дозволити корупці­онерам офіційно домовлятися з проку­рорами. Перші після висунутих звинува­чень визнають свою провину у вчиненні злочинних діянь, відшкодовують завда­ні збитки, додатково сплачують штраф (залежно від ступеня важкості злочину — від 204 тис грн до 240 млн грн). А в обмін за це, за згодою прокурорів і за рішен­ням суду, отримують умовне, символіч­не покарання. За ґратами не сидять, тю­ремну баланду не їдять, від в’язничних блощиць не страждають. А спокійнень­ко живуть собі на волі. Бо «відкупилися».

А потім, як свідчить практика, знову беруться за старе. Навряд чи пережитий стрес від оголошеної підозри допоможе їм стати на шлях виправлення. Збагаче­ні «досвідом» корупціонери, як правило, швидко оговтуються, надалі стають більш обачними — старих помилок не повторю­ють, їхні нові злочинні оборудки стають більш віртуозними, більш витонченими. І більш масштабними. Якраз у цьому кри­ється небезпека їхнього прощення, за­планованого «кидання щук у річку».

Про гіркі наслідки запропонованих но­вовведень заявив парламентський ко­мітет із антикорупційної політики. Зо­крема, в його оприлюдненому висновку йдеться, що у проєкті закону «виявлено окреме положення, що містить корупціо­генний фактор».

За антикорупційні норми голосували… корупціонери

За поблажливі щодо корупціоне­рів зміни до Кримінального кодексу про­голосувала на першому етапі критично мала кількість народних депутатів — 231 (за мінімально потрібних 226 «за»). Зеле­ні кнопки на пультах натиснули 180 пред­ставників фракції «Слуги народу» (і це при тому, що їхній фактичний лідер, пре­зидент Зеленський, рік тому пропонував прирівняти у воєнний час час корупцію до зради). Допомогли «слугам» дев’ять чле­нів «Батьківщини», підсобили близькі до влади 15 посланців із депутатської групи «Відновлення України», 14 — із «Довіри», четверо із «За майбутнє». І ще — п’ятеро колишніх «ОПЗЖистів», які «перевзулися» і тепер заглядають у рота Банковій. Пред­ставники «Європейської Солідарності» й «Голосу» за цей, сумнівної якості доку­мент, голосів не дали, гостро розкритику­вали його як такий, що є відступом від рі­шучої боротьби із корупцією.

Найцікавіше, що «модернізацію» ан­тикорупційних статей кримінального за­конодавства підтримали особи, яких НАБУ, САП уже підозрюють у скоєнні ко­рупційних правопорушень. Скажімо, ко­лишній гуморист, одіозний «слуга» Ми­кола Задорожний, який у Верховній Раді відповідає за будівництво фортифіка­цій та закупівлю дронів для армії. Цього «відповідального» НАБУ і САП звинувати­ли в отриманні 10-відсоткових «відкатів» за… неперешкоджання тендеру з ремон­ту водогону на Сумщині. 17 липня суд як запобіжний захід постановив внести За­дорожному грошову заставу у розмірі 3 млн 28 тис. грн, а 18 липня цей нардеп проголосував у першому читанні за зако­нопроєкт, який дозволив би корупціоне­рам «відмазуватися» від тюрми…

Підтримували згаданий документ інші «засвічені» у корупційних діяннях парла­ментарії. Для прикладу, тепер уже ко­лишні «слуги» — Анатолій Гунько (брав ха­барі за землю), Андрій Одарченко (сам пропонував хабаря — криптовалютою).

Думаючи про безпроблемне майбут­нє, підтримували «антикорупційний» за­конопроєкт і підозрюваний в отриманні неправомірної вигоди «ексслуга» Олек­сандр Юрченко, а також «слуга» Терно­поля Людмила Марченко (за «бакси» до­помагала ухилянтам виїхати за кордон).

Свій голос доклала і «знана борчиня із беззаконням» — нині позафракційна Мар’яна Безугла.

Зробили полегшення суддям, прокурорам. А державі?

За скандальний законопроєкт спікер Верховної Ради, доктор юридичних наук, академік Національної академії право­вих наук України Руслан Стефанчук про­понував голосувати… без обговорення. Як іронічно висловився з цього приводу громадський активіст Віталій Шабунін, «навіщо „холопам“ чути, як пани відкупо­вуватися за наш грабунок будуть»..

Розхвалював цей документ міністр юс­тиції Денис Малюська. За його слова­ми, запропоновані зміни до законодав­ства потрібні, щоб належно запобігати корупційним проявам, досягти значно­го прогресу у протидії корупції. При цьо­му урядовець посилається на рішення Єв­ропейського суду з прав людини, який вказує на переваги запропонованих угод корупціонерів зі слідством. Мовляв, це прискорює розгляд кримінальних справ, пом’якшує навантаження на прокурорів, адвокатів, суддів. А ще, на думку пана Ма­люськи, а також керівника фракції «Слуга народу» Давида Арахамії, запроваджуючи нові стандарти, Україна виконує прописа­ні нам вимоги Європейського Союзу…

Як на мене, наші високопосадовці у цьому лукавлять, маніпулюють. Так, у ЄС практикують ліберальні превентивні під­ходи до корупціонерів — але за умови, що вони не тільки розкаються у вчиненому, компенсують завдані державі шкоди, а й «здадуть» своїх спільників, вкажуть на організаторів злочину — що має на меті викорінити злочинні схеми. Нічого цьо­го у запропонованих українськими ви­сокопосадовцями змінах до антикоруп­ційного законодавства немає! Навпаки, замість того, щоб, образно кажучи, стяти гідрі-корупції ще одну голову, створюють умови, щоб на місці відрубаних відроди­лися нові щупальця цього зла.

Цікаво, що з цього приводу скажуть наші західні партнери, які вже мають алергію до наших корупційних хвороб? Коли українські нардепи висловлювали свої дивні аргументи і голосували за цей законопроєкт, дипломати з країн ЄС тіль­ки переглядалися між собою…

Думки з приводу

Віталій ШАБУНІН, голова правління Центру протидії корупції

Ти — нардеп чи міністр, і тебе взяли на хабарі. Не проблема! Заплатив штраф, компенсував збитки — і все, гуляй-ве­селись! Ніякої тобі тюрми (навіть кон­фіскація майна буде опцією). Вкрав мі­льярд, взяли на чергових 100 мільйонах хабаря, компенсував їх, заплатив ще 200 мільйонів штрафу — і живи-насолоджуйся на «зароблених» 700 мільйонах.

Саме зараз у руках парламенту дуже потрібний інструмент, який може стати надзвичайно корисним у притягненні до відповідальності за топкорупцію.

Проте зміни, які зараз дуже швидко проштовхують провладні депутати, мо­жуть перетворити його на дуже ризи­кову історію легального відкупу для олі­гархів та топчиновників. Це при тому, що йдеться про парламент, в якому більше десятка нардепів перебувають на лаві підсудних за корупцію і яким точ­но не хочеться нікого викривати…

Поспіх із ухваленням законопроєкту пов’язаний саме з бажанням рятувати народних депутатів, справ щодо коруп­ції яких останнім часом все більшає. Останній приклад — підозра від НАБУ/САП «слузі» Задорожному.

Інша причина дуже швидкого руху законопроєкту — неабиякий інтерес Офісу президента. Адже, узаконив­ши механізм легального відкупу від в’язниці, Офіс зможе вирішити числен­ні проблеми з нардепами…

Дмитро ГУРІН, народний депутат («Слуга народу»)

Я проголосував за законопроєкт № 11 340, який дає можливість корупціонерам «зливатись» із кримінальних справ. Мій голос не був вирішальним, але це геть не важливо. Я тупо помилився! Який сором, уперше таке, пробачте! Це — перше чи­тання законопроєкту, в другому проголосую червоною кнопкою.

Олександра УСТІНОВА, народна депутатка («Голос»)

Якщо вам депутати розказувати­муть, що не знали, за що голосували, коли провели у Верховній Раді амністію для корупціонерів, — то це брехня.

Я пояснювала і просила з трибу­ни не підтримувати цей треш. Коли платиш штраф і виходиш сухим із води, то можеш і далі вимагати хабарі!

Я подавала альтернативний законо­проєкт, який дозволяв укладати угоди, але не з організаторами і ТОПкрадія­ми, який передбачав би здачу «подєль­ників», багато інших важливих речей. На жаль, проголосували за треш…