«Відбувається цинічна маніпуляція темою мов для нацменшин»

«Під приводом європейської інтеграції уряд вніс до Верховної Ради законопроєкт № 10 288, спрямований буцімто на захист національних нацменшин. Однак поряд із положеннями, що справді захищають права меншин, законопроєкт містить зміни до законів про мову, освіту, медіа, видавничу справу, які звужують застосування української мови і руйнують механізм її захисту. І, що найнебезпечніше, дозволяють після 5-річного перехідного періоду масштабну русифікацію телебачення, радіомовлення, аудіо-й відеореклами, книговидання та інших галузей». Про це на своїй сторінці у Фейсбуці написав співкоординатор руху добровольців «Простір свободи» Тарас Шамайда.

«Відбувається цинічна маніпуля­ція темою мов для нацменшин. За­пропонований урядом законопроєкт № 10 288 несе приховану масштабну русифікацію України, — написала, зокрема, на своїй сторінці у Фейсбу­ці Наталія Піпа. — Ми за євроінтегра­цію, але без русифікації!».

Я зателефонувала до Наталії Піпи, аби розпитати депутатку про загрози, які насуваються на дер­жавну мову.

— Європейський Союз справді від нас цього вимагає, — каже На­талія Піпа. — Усе залежить від того, яку позицію обстоюють наші пере­мовники. ЄС є толерантним до різ­них мов, але Європейський Союз не має такої загрози, яку має Укра­їна, такого ворога під боком. Вони сприймають росіян як нацменшину, а не як людей, які століттями нас нищать. росія багато доклалася до того, щоб русифікувати Україну, зробити так званих російськомов­них українців, яких тепер зі зброєю в руках «звільняє».

Тут вбачаються дві основні по­ступки. Перша — угорцям, які жи­вуть на території Закарпаття і часто навіть не знають української мови. Хоча попередній закон ви­магав переходу з угорської на українську, щоб усі предмети ве­лися українською, і тільки спеціалі­зовані, як-от мова, історія Угорщи­ни, література, — угорською.

Зараз пропонують зворотну модель: щоб всі предмети велися мовою нацменшин, наприклад, угор­ською. Загалом там зачіпаються три основні закони: щодо освіти, медіа та гуманітарний. У Берегово є люди, які українською тільки «до­брий день» знають. Ця норма цей стан речей закріплює.

На сьогодні в Україні навчання у вищих закладах освіти не про­водиться мовою Європейського Союзу. Це вимога угорців. Наш уряд подає цей законопроєкт, але ми бачимо у ньому велику загрозу. У закладах середньої освіти дер­жава платить вчителям зарплати, місцева громада утримує примі­щення. Тобто українські платники податків мають дозволити вчити­ся в Україні іноземною мовою? Не знаю жодної країни світу, де таку можливість мають українці, які в час війни також є нацменшинами у різних країнах.

Щодо сфери медіа та гумані­тарної сфери, там прописано, що через п’ять років після завершен­ня воєнного стану російську по­вертають як мову нацменшини. Це — відновлена русифікація.

— Російської на радіо та на телебаченні побільшає?

— Так. Тому виступаємо проти цього законопроєкту. В Угорщи­ні тільки зараз відкриється перша українська школа, в той час як ми маємо близько сімдесяти угор­ських шкіл.

— За цей законопроєкт про­владна більшість проголосує?

— У першому читанні, ймовірно, проголосують. Шанс, що не про­голосують, є, але дуже невеликий. Важливо, які норми зможемо вне­сти у другому читанні. Будемо на­магатися забрати усі норми щодо русифікації. Ми за євроінтеграцію — без русифікації!