Краківський «рецепт» допомоги для дрогобичан

Гості з Дрогобича мали зустріч із першим віцепрезидентом польського міста Станіславом Мазуром та Генеральним консулом України в Кракові В’ячеславом Войнаровським. Головною ж метою поїздки стало ознайомлення із досягненнями Краківського водоканалу в отриманні електроенергії із альтернативних джерел.

Не лише досконало очищена, придатна для пиття вода

Наші польські побратими, побудувавши сучасний водоканал, перетворили його у правдивий інноваційний холдинг. Тут, працюючи без збоїв, не тільки із найменшими витратами навчились «видобувати» та централізовано подавати воду споживачам, а й досягли наразі недосяжної для українських водоканалів якості своєї послуги. У Кракові подану централізовано воду споживачі використовують не лише для господарських потреб. Жителі міста п’ють її безпосередньо з крана. Це, звісно ж, багато про що свідчить. До речі, так не лише в Кракові роблять. Це, можна вважати, загальноприйнятий європейський стандарт. Але досконало очищена, придатна для пиття вода — не єдине досягнення водоканалу із сусідньої країни.

Побудувавши сучасне, високотехнологічне водопостачальне підприємство, краківчани примудряються працювати без відходів. Усе «супутнє», що залишається після подачі споживачам води та очистки стоків, знаходить своє застосування. На Краківському водоканалі давно вже працюють за правилами безвідходних технологій.

Якщо в них це виходить, приносить підприємству зиск, чому й нам під час війни, коли енергетична система країни дає збої, не навчитись отримувати електроенергію з джерел, які є у нашому розпорядженні?

Фахівці Краківського водоканалу запропонували дрогобицькій делегації три альтернативні джерела отримання електроенергії. Те, що донедавна головним болем було, як, наприклад, намул, який після прийому стоків на очисних спорудах осідає, за допомогою новітніх технологій джерелом отримання електроенергії стає. Два інші альтернативні джерела — це експлуатація генераторів, які на основі природного газу працюють, та монтаж сонячних електростанцій.

Перша домовленість

Для КП «Дрогобичводоканал», як зазначив у розмові з нами Роман Шагала, найбільш реалістичним та перспективним виглядає спосіб отримання електроенергії з намулу. Обов’язково потрібно спробувати: намулу накопичилось багато. Все нібито добре, але є тут один маленький «нюанс».

Річ у тому, що це альтернативне джерело забагато піску містить. Чому? Бо на збудованих у сімдесятих роках минулого століття очисних спорудах водоканалу відділення піску від мулового осаду здійснюється недостатньо добре. Щоб подивитись, що з цього вийде, звісно ж, можна спробувати. Але ризик — не завжди благородна справа. Розрахунки показують, що осад з великим вмістом піску — це не та сировина, яка належної якості біогаз дозволяє виробляти. Не вартує у такому випадку шкурка вичинки. Тому почекати доведеться.

Першим кроком у реалізації гарного задуму, як наголошують у Дрогобичі, має стати реконструкція початкових елементів у технології очистки на спорудах КП «Дрогобичводоканал». Не про такий вже великий обсяг робіт йдеться. Достатньо буде прийомну чашу та «пісколовки» удосконалити. Тоді можна буде говорити про повну ефективність запровадження цієї технології на очисних спорудах.

Першим кроком тут має стати створення належної проектно-кошторисної документації. Нібито все просто, нічого складного. Але в Україні, як стверджують у Дрогобичі, недостатньо профільних інституцій для підготовки такого проекту. Існує інший, простіший для досягнення мети шлях. Його підказали польські побратими. Вони запросили інженерну групу з Дрогобицького водоканалу приїхати до Кракова, щоб самим на власні очі все побачити та краще вивчити технологію «виокремлення» піску з намулового осаду на очисних спорудах.

Зі свого боку, проектна група Краківського водоканалу надасть усі необхідні для підготовки потрібної проектно-кошторисної документації розрахунки та графічні матеріали.

Інноваційний спосіб польських колег

Друга за наслідками поїздки досягнута домовленість — це готовність краківчан із напрацюваннями своєї геоінформаційної системи поділитись. Над цим доробком у Кракові двадцять років працювали. Досягнення польських спеціалістів — це інноваційний спосіб сканування грунту у конкретній локації. Він дозволяє отримати повну електронну інформацію про стан мереж. Так здобувається інформація про місцерозташування труби, ії діаметр та тиск води, а також глибину залягання. Нова «підземна розвідка» дозволяє й інші комунікації виявляти. Дає їхню повну технічну «картинку». У результаті цього локалізація аварійної ситуації триває 2−3 години. Відпадає потреба у залученні цілих бригад для локалізації, виявлення місць пориву комунікацій. Адміністрація Краківського водоканалу заявила про готовність прийняти фахівців КП «Дрогобичводокнал» для ознайомлення з ключовими елементами геоінформаційної системи. Відтак дрогобичани зможуть напрацювати технічні завдання про інфраструктуру КП «Дрогобичводоканал». Тоді на основі технічних описів елементів цієї системи можна розпочати розробку відповідного програмного забезпечення.

Пройдений Краківським водоканалом шлях модернізації - це неабияка мотивація для дрогобичан. У КП «Дрогобичводоканал» чудово розуміють, що давно прийшов час, щоб, звільнившись від технологічної спадщини минулого століття, перейти до нових виробничих можливостей. Здобувши підтримку Краківського водоканалу, знають «що» й «як» слід зробити, аби свого добитися.

Одного лише не вистачає - фінансування своїх нових проектів. Де кошти можна знайти? Як стверджують експерти, найбільш реалістичний варіант фінансування доброї справи — це пошук грантів міжнародних агенцій.