Передплата 2024 ВЗ

«Щоб заразитися, контакт із хворим повинен тривати не менш ніж 15 хвилин»

Анатолій Невзгода про ліки від ковіду та поради, як не захворіти

Весною, коли хворих були одиниці, усі боялись коронавірусу і чемно сиділи по домівках. Тоді було вчасно запроваджено жорсткий карантин, і ситуація здавалась контрольованою. Минуло півроку. Щодня офіційно фіксують вже понад дев’ять тисяч хворих. У деяких селах біля Львова у кожній другій хаті хворі, а у Фейсбуці чи не щодня хтось пише про смерть родича або близького друга від «корони». Тож реальна цифра, припускаю, більша від офіційної. Можемо орієнтуватися на сусідню Польщу — там щодня фіксують близько 30 тисяч нових хворих. Це означає, що друга хвиля, про яку мовчить влада, уже давно накотилася. І це вже не хвиля. Це цунамі.

Що робити, аби не захворіти, а якщо захворіли, то як вижити в умовах, коли влада, по суті, умила руки і пус­тила ситуацію на самоплив? Про це говори­мо з відомим лікарем-пульмонологом, доцентом Львівського медуніверсите­ту, членом-кореспондентом Міжнарод­ної академії наук, інжинірингу і техноло­гій Анатолієм Невзгодою.

— Ви ще не хворіли на ковід?

— Дякувати Богу, ні.

Що треба, щоб не захворіти? Ваш особистий рецепт.

— Насамперед не треба боятися. Найбіль­ше хворіють на ковід ті, хто боїться захворі­ти. Треба розуміти від чого люди, хворі на ко­від, помирають. Просто від вірусу людина не вмирає. Вона помирає, тому що має двобіч­ну пневмонію. Якщо цю пневмонію лікувати добре, все буде гаразд. Американські колеги завжди кажуть: «Перші 24 — золоті години». Треба у перші 24 години, коли поставили ді­агноз, провести лікування. Бояться не само­го ковіду, а наслідків. А які наслідки? Пневмо­нія. А що, ми не вміємо пневмонію лікувати? Вміємо!

— Але ліків від ковіду немає.

— Чому немає? Є. Ми з братом отримали патент на лікування ковіду. Незабаром цей патент буде переоформлено на винахід. Це буде український винахід. І він піде у Європу.

— У чому полягає ваш метод?

— Мій батько був військовим лікарем, ма­йором радянської армії. Я його запитував: «Під час війни, на фронті, було багато хворих на пневмонію. Як ви їх лікували?» Каже: «Бра­ли 33-відсотковий медичний спирт, розчиня­ли у фізрозчині або у воді для ін’єкцій, і капа­ли внутрівенно». Я приїхав у США, там була хвора зі СНІДом, яка мала алергію до антибі­отиків, по суті, до всього мала алергію. Я за­пропонував капати їй спирт. Кажуть: «Якщо ти такий сміливий, то давай». Ми покапали 10 сеансів, і вона залишилась жива.

— Кількість хворих в Україні неухиль­но зростає. Яка причина? Карантину, по суті, немає. Є формальний карантин…

— Так, це формальний карантин, але річ навіть не в тому. Вірус — це система. А проти системи треба воювати системою. Є латин­ська приказка — сила силу силою. Говоримо про протоколи лікування. А має бути насам­перед протокол обстеження. Латиняни ка­зали: хто добре діагностує, той добре лікує. Що, пневмонія якась інакша? Збудник інший.

— Вважається, що ковідна пневмонія якраз інша. Що на комп’ютерному томо­графі видно інші зміни у легенях.

— Зміни інші, але фізіологія та сама. Це є пневмонія — запалення альвеол. Хоча я осо­бисто вважаю, що це гострий васкуліт — ура­ження судин. У такому випадку найбільше допомагають не антибіотики, хоча ми даємо антибіотики. І навіть не противірусні препа­рати, ми їх теж даємо. Найбільше допомага­ють гормони. Дексаметазон. Американці по­чали дуже широко його використовувати.

— За півроку, що триває пандемія, який висновок зробили як лікар-пульмонолог?

— Зараз іде війна. Справжня війна між лю­диною і вірусом. На цій війні гинуть люди… Але маємо стільки лікарів, що ще дві епіде­мії можемо пережити. Просто досвідчених лікарів тупо викидають на пенсію. Але вони є, і за необхідності можна набрати ще цілу ар­мію лікарів, які зараз нічого не роблять. У нас страждає логістика. Хто ставить діагноз кові­ду? Самі хворі. Хворий каже: «У мене висока температура, у мене змінився нюх». Що, лі­кар ходить по вулиці і запитує: «У кого тут нюх змінився?»… Ми повинні бути свідомі, що ко­від нікуди не зникне, він залишиться з нами і надалі. Буде, як з іспанським грипом. Навчи­мося жити з ним.

— Якщо людина захворіла на ковід, це означає, що у неї буде пневмонія?

— Ні, у 10 -15 відсотків. 80 відсотків взагалі не будуть знати, що хворіють. Міфи керують нами. Один з міфів, що людина перехворіла і вже не захворіє. У мене є хворі, які за цей рік перехворіли тричі на ковідну пневмонію.

— Кажуть, кожного разу легше…

— Неправда.

— Тобто імунітет не виробляється? Ан­титіла?

— Навіть якщо є антитіла, це не значить, що людина не захворіє. Залежить від рівня тих антитіл.

— Чому ковідний вірус атакує саме ле­гені?

— Уявіть собі гроно винограду. Оці буль­башки в легенях, ці виноградинки — це пу­хирці, в яких відбувається обмін газів. Ви­діляється вуглекислий газ, а набирається кисень. Так ми дихаємо. Проходить газо­обмін. Площа альвеол, якщо їх всі розклас­ти поруч, буде 200 квадратних метрів. Кож­на людина має альвеол на 200 квадратів. То ясно, куди вірус піде. Лєбенсраум — місце для життя, — де є?

— Тобто якщо вірус потрапляє в наш організм, то найбільша площа — легені? Тому насамперед уражає легені?

— Саме так.

— Який відсоток ураження легень є не­безпечним для життя?

— Понад 30 відсотків — це вже небезпека. У мене були хворі, які мали 75 відсотків ура­ження. І ми їх вилікували.

— Від чого залежить ураження легенів? Від кількості, концентрації вірусу?

— Як довго був контакт з хворим. Остан­ні дослідження кажуть, щоб заразитися, кон­такт з хворим повинен бути не менш ніж 15 хвилин.

— Тобто якщо ти контактував з хворим 2 секунди, ти не заразишся?

— Саме так.

— Щоб захворіти, треба бути в компанії чи у натовпі, де був хворий?

— Можна в трамваї сидіти на сидінні, де перед цим була людина, хвора на ковід. Ві­рус залишиться. На гаджеті вірус ковіду збе­рігається до 28 годин .

— Ось я йду по центру міста без маски. Там хтось кашлянув, там пчихнув. Якщо ці люди хворі, вони мене не заразять?

— Заразять.

— Але ж вони не 15 хвилин на мене чха­ли.

— Той пчихнув, той пчихнув… Сумарно ві­зьміть. Має бути правило — людина входить в магазин, аби щось купити, і перебуває там не більше п’яти хвилин.

— Ваша думка про маски. Де вони не­обхідні, а де не обов’язкові?

— Мені подобається американський ви­слів: «Моя маска рятує твоє життя, а твоя маска — моє». У всіх громадських місцях лю­дина має бути в масці! Якщо людей більше, ніж двоє — це вже громадське місце.

— По місту треба ходити в масці?

— Треба!

— Багато хворих, особливо, хто має важкі супутні хвороби, якби не ковід, мо­гли би зі своїми діагнозами ще жити і жити. З цього роблю висновок, що ковід не вбиває, а добиває… То він вбиває чи добиває?

— Він, як вірус звичайного грипу, — і вби­ває, і добиває. Добиває того, хто має цукро­вий діабет, ожиріння, серцеві захворюван­ня… Звичайний грип теж часто таких хворих добиває. У Львові зараз епідемія туберкульо­зу, епідемія СНІДу, епідемія вірусного гепа­титу. Від туберкульозу торік померло 15 ти­сяч українців. Від ковіду вже померло 5 тисяч українців. То що страшніше: туберкульоз чи ковід?

— Що ви особисто робите, щоб не за­хворіти?

— Превентивно вживаю противірусні ліки. А якщо відчуваю, що щось не так, тоді дихаю спиртом. Беру маску, на маску наливаю пів чарки або самогонки, або горілки, або конья­ку, прикладаю до обличчя і дихаю 5 хвилин — вдих ротом, видих носом. Якщо навпаки, то обпечете ніс. І так три-чотири рази на день. Це якщо людина хвора. Якщо здорова, то ди­хати спиртом треба до роботи і після роботи. Також раджу для імунітету пити вітамін D3.

— Ви курите?

— Упаси Боже. Я пульмонолог, як можу ку­рити? Казати комусь кинути курити і самому курити?! Кажу хворим: ніколи не робіть того, що лікар каже, робіть те, що він робить. Я не бачив в Америці лікарів, які курять. Студен­там наголошую: куріння — це самогубство, хочете закінчити життя самогубством? У ХХІ столітті кожен мужчина помиратиме від раку легенів. Зараз найбільше помирають від сер­цево-судинних захворювань, а будуть поми­рати від раку легенів. Тютюнове листя має особливість — воно збирає на себе радіоак­тивний полоній. Людина, яка курить, має мі­крочорнобиль у собі.

— Вакцина стане панацеєю від ковіду?

— Вакцина буде, але вона нічого не дасть. Вакцина — це профілактика, а не лікування. Коли вона буде, немає гарантії, що той вірус до того часу не мутує…

— Від звичайного грипу радите вакци­нуватись?

— Обов'язково!

Самі вакцинуєтесь?

— Так. Ба більше! Торік вакцинувався від грипу, від правця і від дифтерії.

Схожі новини