Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Українці мріють працювати... як домашній персонал

Попит на ці вакансії – великий, а пропозиція — мала. Такі висновки напрошуються з аналізу 40 тис. вакансій та 15 тис. резюме, виставлених на сайті безкоштовних оголошень Slando.

Найзатребуванішими у роботодавців виявилися працівники “на неповну зайнятість” (17,6% від усіх вакансій), працівники у сфері “роздрібної торгівлі та продажу” (16,1%) і будівельники (10,9%). А от рубрика “Сервіс та побут”, де найчастіше пропонують роботу прибиральникам, містила (за підсумками вересня) найменшу кількість пропозицій. Менш затребуваними виявилися хіба що купажисти (фахівці, що створюють новий продукт, поєднуючи кілька сортів продукції), апаратники пральної, які спеціалізуються на видаленні плям з одягу методом аквачистки, оператори поліграфа (детектора брехні) та визначники статі птахів у віці однієї доби (виявляється, є і така професія).

Шукачі роботи також найбільше цікавляться роботою “на неповну зайнятість” (24,1% усіх резюме). 11,3% не проти оформитися як “домашній персонал” (нянею, домробітницею, гувернанткою). Майже стільки ж (11%) хочуть працювати у сфері “Транспорту/Логістики” (водіями, водіями-експедиторами). Найменшим попитом користуються вакансії у сфері “Нерухомості” — ринок нерухомості в Україні досі перебуває у стані стагнації.

Найлегше знайти роботу у Києві, Дніпропетровську, Донецьку, Харкові та Одесі. Найважче — у Чернівцях, Луцьку, Тернополі і Кіровограді.

“Треба відзначити значне пожвавлення аграрного сектору і галузі будівництва, яка продовжує зростати, незважаючи на завершення Євро-2012, — каже віце-президент Асоціації експертів ринку праці Оксана Краснощок. — Обидві галузі потребують великої кількості фахівців робочих спеціальностей. Однак роботодавцям бракує кваліфікованих кадрів, які мають досвід роботи на аналогічних проектах. Затребуваними є керівники таких проектів”.

— Чим зумовлений кадровий голод у галузі будівництва?

— Досвідчені кадри виїжджають на роботу за кордон. А нові спеціалісти ще не виросли. Будівництво в Україні ведеться досить активно, і потреба у цих кадрах зростає.

— Яких ще спеціалістів в Україні розбирають?

— Менеджерів з продажу та ІТ-спеціалістів.

У молодих випускників вузів, які не змогли працевлаштуватися за спеціальністю, є шанс працевлаштуватися менеджером з продажу. Багато хто з них погоджується на цю роботу, не беручи до уваги, наскільки комфортно почуватиметься на цій посаді. Успіх новачків переслідує далеко не завжди, тому у сфері продажу спостерігається велика плинність кадрів.

У сфері ІТ — інша специфіка. Відкривається багато компаній, тож потреба у кваліфікованих кадрах зумовлена не їхньою плинністю, а зростанням ринку.

— Молоді, як і людям старшого віку, працевлаштуватися в Україні не просто...

— Роботодавець розглядає кандидатури молодих спеціалістів без досвіду роботи за умови, що буде розвивати їх “під себе”. Молодий спеціаліст коштує дешевше, і це треба нормально сприймати. У новачка потрібно вкладати час, гроші, а віддача від нього на початках є мізерною. Часто роботодавець ще й збитки підраховує... Тож молоді люди повинні адекватно оцінювати свої професійні навички і працювати більше над тим, щоб заробити досвід, а не гроші. Спеціалісти, які мають досвід, уже можуть диктувати свої умови працедавцю.

— Чи є такі галузі, які взагалі не потребують вливання “свіжої крові”?

— В Україні є потреба у всіх професіях. Просто у якихось галузях є більшою, у якихось — меншою. Багато компаній беруть молодих спеціалістів без досвіду роботи. Тому не можна сказати, що випускник не має шансів влаштуватися на роботу за спеціальністю. На роботу беруть навіть студентів. На великих заводах, холдингах менеджмент стрімко старіє. Чимало управлінців — це люди пенсійного віку, тому роботодавці замислюються над тим, що потрібно ростити гідну заміну.

— Чому серед українців найбільш затребуваними залишаються вакансії у сфері “Домашнього персоналу”?

— Це продиктовано бажанням покращити свій матеріальний стан. Вимоги до кандидатів на ці вакансії є високими, на роботу няні, гувернантки чи хатньої робітниці часто претендують висококваліфіковані спеціалісти з низькооплачуваних сфер (найчастіше це педагоги та медичні працівники). Якщо середньостатистичний педагог заробляє 2,5 тис. гривень на місяць, то зарплата няні коливатиметься у діапазоні 4-16 тис. гривень. Зрозуміло, спеціаліст, який хоче заробляти більше, пристане на цю пропозицію. Про жодні перспективи професійного росту у цьому випадку не йдеться — вирішальну роль відіграють гроші.

Схожі новини

Популярне за добу

Популярне за тиждень