Передплатити Підтримати

Почала «малювати» квітами, бо фарби були задорогі


Коли дружині-художниці забракло персикового кольору, чоловік вивів новий сорт суданської мальви

Квіти гібіскуса — ідеальний матеріал для жіночих бальних суконь, а шкірка з банана — майбутній човен. Киянка Тетяна Бердник (на фото) створює із засушених рослин брошки, картини і навіть вітражі! Жодної пелюстки не розмальовує — на її полотнах лише ті кольори, які створила природа. Дивовижні квіткові полотна популярні неабияк. Лише на лютий у художниці заплановано три виставки.

Ошибаною — саме так називається це мистецтво — Тетяна Бердник почала займатись 16 років тому випадково. За фахом вона журналіст, але з дитинства захоплювалась малюванням. “Якось у Маріїнському парку зустріла жінку, яка продавала картини з квітів. Розговорились, і виявилось, що ми навіть знайомі — мій батько працював на одному поверсі з її чоловіком. А оскільки ми бачились, коли я була ще малою, тому й не впізнали одна одну, — каже Тетяна Бердник. — Для мене було відкриття, що малювати можна і без фарби. А то ж були дев’яності, важко було щось дістати. Ленінградські акварелі тоді коштували близько 90 гривень — для мене це було надто дорого. А тут виявляється, що можна мати безкоштовний матеріал. Потрібен лише картон та клей ПВА. Так я й напросилась в учениці до Ніни Мінченко. І так захопилася, що тепер флористика стала моєю основною роботою, а журналістика — хобі”.

Чоловік Тетяни, селекціонер-любитель Анатолій Патій, спеціально для дружини вирощує сім сортів гібіскуса (суданської мальви). Навіть вивів гібіскус, що має квіти персикового кольору — саме такого кольору не вистачало в палітрі Тетяни. У його теплицях — багато інших екзотичних рослин, які згодом стають “фарбами” для картин.

“Ми живемо у тому місці, де Довженко писав свою “Зачаровану Десну”. Там гріх не збирати квітів. На ділянці у мене тисячі різних сортів. Мене часом питають, де мій город? А нема у мене городу, лише квітник. Збираю квіти і трави в Карпатах і всюди, де буваю. У відпустку завжди беру мінімум речей і якомога більше книжок — щоб було де сушити гербарій. Правильно засушені квіти зберігають колір до десяти років”, — каже художниця.