40 тисяч квадратних метрів

Що в Трускавці задумали?

У Трускавці хочуть реконструювати приміщення санаторіїв «Янтар» та «Рубін», двох із чотирьох оздоровниць аналогічного типу, так званих тисячників, які були введені в експлуатацію ще в 1980 році, для потреб внутрішньо переміщених осіб. Будівлі вже багато років закинуті, не експлуатуються.

Здається, ще не так давно від охочих потрапити на відпочинок та лікування до розташованих у нагірній частині курорту названих вже «Рубіна» та «Янтаря», а також двох інших їхніх «братів — близнюків» — санаторіїв «Кристал» та «Алмаз», не було відбою. Але життя на місці не стоїть. Кращі часи для отримання великих прибутків від санаторного відпочинку та лікування минулися. У 2014 році ПрАТ «Трускавецькурорт», до складу якого входили дані оздоровчі заклади, прийняло рішення про припинення експлуатації «Рубіна» та «Янтаря», які стали збитковими. Відтоді законсервовані санаторні приміщення не використовуються. Сам Бог велів, аби у сьогоднішній воєнний час, коли мільйони українців, втікаючи від жахіть війни, втратили дах над головою та стали переселенцями, такі будівлі не були порожніми. У Трускавці, як підтвердив у розмові з нами міський голова Андрій Кульчинський, над цим вже давно задумались. Багато що зроблено. Ще треба обійти «рифи», які, звісно ж, можуть стати гальмом у реалізації теперішнього проєкту. Адже обидва санаторії продовжують перебувати у власності ПрАТ «Трускавецькурорт». На його майно накладено арешт. Як стверджують на бальнеологічному курорті, трансформація санаторних приміщень у житлові будинки відбудеться за чітким графіком.

Не сьогодні, не завтра…

Це, як наголошують у трускавецькій мерії, не означає, що реконструкцію-модернізацію завершать вже завтра, і що вже цієї зими переселенці отримають житло. Ні, із цим трішки доведеться зачекати. Успішне вирішення проблемних питань, які лежать у юридичній площині, остаточно увімкне «зелене світло» для початку наступного етапу реалізації проєкту — створення фінансової бази та переходу до здійснення конкретних робіт. У цьому випадку, як зазначають у юридичній компанії Integrites, здійснення державного приватного партнерства може спроститися. Але проведення конкурсу на відбір приватного партнера, найімовірніше, потребуватиме більшого часу на підготовку. Не потрібно забувати, що не про якесь там модульне будівництво йдеться. Санаторії «Рубін» та «Янтар» — одинадцятиповерхові споруди. Ніхто не знає, в якому стані вони перебувають. Не відомо, чи збереглося щось з того, що колись справно функціонувало та обігрівало корпуси, за допомогою чого подавалась вода, готувалась їжа в їдальнях та забезпечувалось постачання електроенергії. Потрібно робити все для того, щоб ініціатори доброї справи якомога швидше отримали законне право переступити поріг закритих наразі будівель, щоб, все на власні очі побачивши, добре ризики оцінити.

Наприкінці жовтня Андрій Кульчинський із відповідним листом звернувся в Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Міністерське розуміння та підтримка можуть стати неабияким прискорювачем рятівної для кількох тисяч біженців справи, якою, без сумнівів, має шанс стати інвестиційний проєкт у Трускавці. Очікується, як нам було сказано, що у двох, тепер вже колишніх, санаторних корпусах створять 40 тис. кв метрів житла.

Позиція міської влади

Житло не буде безоплатне. За оренду доведеться платити. Розмір платні, як вже встигли заявити в трускавецькій мерії, залежатиме від кількох основних чинників. У тому числі й від позиції міської влади. Андрій Кульчинський запевнив, що влада, застосовуючи свої засоби впливу, — такі, наприклад, як орендна плата за землю, подбає, аби плата за житло була нижчою, ніж чинний у місті аналогічний середній показник. На заміну мерія претендуватиме на те, аби новий власник радився та погоджував список претендентів на отримання житла. І щоб одним із плодів започаткованого державно-приватного партнерства стали ще й нові робочі місця.