Прочитати свої вірші «Під львівською зорею» мріяли і новачки, і досвідчені поети

Минув другий день традиційної літературної події травня — Всеукраїнського форуму військових письменників, медіапартнером якого є видання «Високий Замок». Співзасновниками Всеукраїнського форуму військових письменників є Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Романа Іваничука в особі директорки Тетяни Пилипець та воїни і письменники Володимир Скоростецький (на жаль, не зміг взяти участі у цьогорічному Форумі. — Г.Я.) та Владислав Якушев.

Письменники, які з початком російсько-української війни 2014 року взяли до рук зброю і пішли захищати батьківщину, а також воїни, які почали писати, перебуваючи в зоні бойових дій, приїхали на чотири дні до Львова, щоб поспілкуватися з колегами по перу і побратимами по зброї, і, звісно, презентувати свою творчість читачам.

Цього року до «полку» учасників додалися нові творчі військові, серед яких актор Херсонського театру ім. Миколи Куліша Володимир Тука, а також оператор 6-го полку Сил спеціального призначення, бойовий медик і поет з позивним «Штірліц» та інші. Звісно, прибули і ветерани — Петро Солтис («Джеймс Бонд»), Влад Якушев, Назар Розлуцький, Олександр Терещенко, Микола Ніколаєв, а також Рустам Дмитрук («Бариста») та багато інших відомих письменників і поетів.

Але не лише львів'яни чи гості міста мають можливість побачити і послухати військових письменників, бо ж на них із нетерпінням чекали у різних регіонах Львівщини. 9 травня воїни поїхали у Жовківську, Яворівську, Новояворівську, Городоцьку, Моршинську, Трускавецьку, Буську та інші територіальні громади області, щоб поспілкуватися з мешканцями, прочитати старі і нові твори, і розповісти — «як там»…

Напередодні, у день відкриття Форуму — 8 травня ввечері назвали переможця літературної премії імені Василя Паламарчука «Смішно про страшне», який загинув у російсько-українській війні у липні 2024-го. Першу премію розділили, на жаль, посмертно, між двома письменниками-воїнами. Її вручили родині одесита Олександра Закерничного за «Записки добровольця», яку Олександр так мріяв видати, але не встиг, та посмертно Олександрові Осадку за книгу «Жити не можна померти», яку вручили Ганні Осадко, котра взяла участь у Форумі як перекладач.

Спецвідзнаку родини Паламарчуків вручили Валерію Галадиму, якому пощастило вирватися з окупованих херсонських Олешок.

Цього року діє координаційна платформа #Усі_свої, взяти участь у якій приїхали родичі полеглих героїв та бібліотекарі з усієї України, які працюють у цій царині. Це спеціальна платформа, що покликана берегти пам’ять героїв, які віддали життя за волю і незалежність Батьківщини.

Тому на вечір поезії, точніше на поетичну ґвару «Під львівською зорею», що відбулася ввечері 9 травня у Бібліотеці імені Романа Іваничука, деякі письменники-воїни прибували із запізненням. Вони тільки поверталися із зустрічей з представниками територіальних громад Львівщини.

— 9 травня ми мали намір освоїти новий простір нашої бібліотеки — дворик, щоб поезія відбулася справді під львівськими зорями, — розповіла журналістці «ВЗ» директорка бібліотеки Тетяна Пилипець. — Та, попри те, що нам не завадив львівський дощ, провести це дійство у дворику завадив шалений холод. Кількість гостей перевищила цифру 150, а у нас не було аж стільки пледів, тому вирішили провести вечір поезії «Під львівською зорею» всередині бібліотеки. Я дуже тішуся, що ми запланували одну кількість тих, хто мав виступити, а прочитати свої вірші захотіло значно більше військових поетів — близько 30-ти. Спочатку мали намір показати творчість новачків Форуму, але так склалося, що долучилися львівські автори. До прикладу, Артур Дронь, який відпросився зі шпиталю, де проходить реабілітацію, то хіба ми могли йому не надати слова?

А тим часом…

10 травня співзасновниця Всеукраїнського форуму військових письменників, директорка Львівської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Романа Іваничука, невтомна волонтерка і прекрасна людина Тетяна Пилипець святкує 50-річний ювілей. «Високий Замок» вітає бджілку-трудівницю з днем народження!