На Дрогобиччині перші релоковані підприємства запрацювали!
Близько 10 релокованих із зони бойових дій на сході України підприємств запрацювали в Дрогобичі
Як розповіли нам у Дрогобицькій міській раді, першопрохідцями тут в основному стали представники малого бізнесу з Харкова.
Хоч до колишніх обсягів випуску продукції ще далеко, але на новому місці вже працює команда «Торговельного дому AIR». Наразі, як розповів представник бренду Ілля Поздняков, гріх нарікати. Розвиваються події за оптимістичним сценарієм. Харків’яни вже виготовляють пакування для кавової галузі.
Чим Дрогобич сподобався?
Найперше — продуманим супроводом. У міській раді подбали про те, щоб від «а» до «я», на всьому шляху до інтеграції у дрогобицьке підприємницьке середовище харків’яни мали продуману підтримку, не потерпали від бюрократичної тяганини.
Коли одного з підприємців запитали, чому віддав перевагу Дрогобичу перед, наприклад, Львовом, пролунала проста відповідь: ціна за оренду приміщень у Дрогобичі помітно нижча, ніж в обласному центрі. Не останню роль відіграла зручна локація. Під’їхати до обраного виробничого приміщення, виїхати зі складу — одне задоволення. Ніяких тобі затримок, логістичних ускладнень. На дорогах не буває заторів. Справило враження на релокованих підприємців і те, як було розв'язано питання забезпечення житлом. Всі члени колективу вже мають де жити, побутових незручностей не відчувають.
«Дон Альварес» — це вже інша харківська фірма. Як і «Торговельний дім AIR», має стосунок до кавової галузі. «Дон Альварес» спеціалізується на виробництві кавової продукції. Випускає близько 70 видів розчинного напою. Працюють тут як з класичною кавою, так і з ароматизованою. Зрозуміло, що масштаби виробництва на новому місці не йдуть у жодне порівняння з тим, що мали вдома, у Харкові. Віз лише рушив. До «розкрутки» справа ще не дійшла. Але перспективи гарні. Все наразі вказує на те, що перепон для розвитку не повинно бути.
Робочих рук не бракуватиме. Станом на сьогодні в Дрогобичі проживає близько 12 тис. біженців. Значна частина цих людей (приблизно третина) вже прийняла для себе рішення — назавжди залишитись там, де їх доля закинула. Вони й стануть кістяком, увіллються до нових колективів релокованих підприємств.
Читайте також: На львівських ринках «царює» закарпатська полуниця
