Третина евакуйованих назавжди залишається в Дрогобичі!

За інформацією управління соціального захисту населення Дрогобицької міськради, із початку війни рашистів проти України у Дрогобичі отримали притулок 12 тис. 515 наших співвітчизників. Через деякий час 771 особа покинула місто, в якому перечекали біду. Повернулись до місць постійного проживання. Решта внутрішньо переміщених перебуває в очікуванні, чекає поки Збройні сили України остаточно визволять нашу землю від загарбників.

Цікаво, що 32% з цих 11 тис. 700 осіб, які станом на сьогодні ще проживають на території Дрогобицької ОТГ, прийняли для себе доленосне рішення — не повертатись туди, звідки їх прогнала сьогоднішня війна, а назавжди залишитися в Дрогобичі. Майже кожен третій наважився на такий нелегкий для себе крок.

Чим це пояснити?

Причин, як свідчать результати розмов працівників соціальної служби з переселенцями, кілька. Головна з них — гіркий життєвий досвід. Люди усвідомили, що з території, де утверджується та культивується «русскій мір» і по сусідству з якою вони довгі роки жили, нічого доброго ніколи не прийде. Тому вирішили триматися трохи далі від всього того, що має рашистський душок.

У Дрогобичі до такого бажання людей поставились із розумінням. Як заявив у розмові з нами міський голова Тарас Кучма, у місті вже почалась підготовка до інтеграції приїжджих у сьогоднішню модель життєдіяльності ОТГ. Стартувала програма, кінцевою метою якою є забезпечення всіх біженців житлом.

Вже є перші результати. Через два місяці до ладу діючих постане дванадцятиквартирний швидкозбірний каскадний будинок. Далі — більше. Будувати є де. Новий житловий мікрорайон для переселенців виросте на вулиці Пилипа Орлика.

Гарні перспективи вимальовуються і з майбутнім працевлаштуванням приїжджого люду: у місті ось-ось запрацюють деякі з тих підприємств, які релоковані із зони бойових дій. Тут якраз і знадобляться навички та професійне вміння тих, хто донедавна на таких підприємствах і працював.

Не забувають у місті і про школярів, дітей приїжджих. Молодше покоління швидше адаптовується до нових умов. Ніхто їм нічого нав’язувати не буде. Яку школу обрати з-поміж тих 16 закладів шкільної освіти, які станом на сьогодні функціонують у Дрогобичі та Стебнику? Тут все залежить від бажання батьків та їхніх дітей. Куди захочуть, туди й підуть.

Єдиним каменем спотикання може стати мова навчання. Шкіл із російською мовою навчання у Дрогобицькій ОТГ немає. Навіть факультативна форма відсутня. Тому, якщо хтось на якісь винятки сподівається, то їх, як відразу ж застерігають у мерії, не буде. Українська мова — це святе. Хто не володіє державною — повинен її вивчити.

Читайте також: Мову окупанта тут не вітають