Відновлення після коронавірусу

Постковідний синдром спостерігається у багатьох недужих після того, як закінчується етап боротьби імунної системи людини з вірусом.

З’ясовується, що за той час, поки вірус розмножував­ся в організмі, відбулися сер­йозні зміни у всіх внутрішніх органах. І немає однозначної відповіді на питання, скільки потрібно часу, щоб все від­новилося. Умовно прояв по­стковідного синдрому можна розділити на три групи симп­томів.

Перша група — симптоми органів дихання. Якщо дихаль­на недостатність була, спо­стерігався запальний процес у легенях, то людина продовжує відчувати це. Тут і кашель, і задишка, яка посилюється за фізичного навантаження, відчуття нестачі повітря (хоча пульсоксиметр показує нор­му).

Друга група характерних симптомів об’єднує те, що можна описати як «відчуття слабкості». Тут і абсолютна не­готовність щось робити, тому що хочеться лише лежати, ні на що немає сил, і емоційна слабкість, і апатія. Цей симп­том є причиною дуже сер­йозних соціальних конфліктів, перш за все у сім’ї.

Третя група симптомів ще серйозніша — ураження нерво­вої системи, психічні розлади, порушення сну, втрата смаку та нюху, розлади мислення, порушення пам’яті. Тому по­милково розглядати корона­вірус як хворобу, яка вражає в основному систему дихання. Це не так — вірус вражає перш за все судини і нервову сис­тему. Таке серйозне ураження функцій може компенсовува­тися місяцями. Що ж можна зробити? Якщо близькі люди перенесли коронавірус, ви маєте бути до них дуже уваж­ними. Без вашої допомоги людині може бути дуже важко виборсатися з цього замкну­того кола, і не дивно, що пси­хічні розлади після важкого ко­ронавірусу — це як мінімум дві третини хворих. І у 20% з них виникають суїцидальні думки. Ви маєте бути поруч і допома­гати в усіх аспектах. Найпро­стіше дати рекомендації щодо відновлення органів дихання. Тут ваші дії можуть бути у двох напрямах. Перше — підтриму­вання оптимальних параме­трів температури і вологості повітря. Друге — елементарна дихальна гімнастика. З ура­хуванням загальної слабкості найбільша небезпека для пе­рехворілих — уникати фізичних навантажень. Навпаки, потріб­но створювати будь-які варі­анти фізичних навантажень: встати по щось, пройтися із собакою, сходити у магазин… Пам’ятайте про те, що на­вантаження бувають статичні і динамічні. У цій ситуації ди­намічні навантаження значно кращі, тому стояти у планці не треба. Потрібно рухатися, ходити, добре б використо­вувати велотренажер або ве­лосипед (якщо є на це сили). Аеробні навантаження корисні не лише для легенів і м’язів, а й для нервової системи. І най­головніше у відновленні після ковіду — дуже часто людина не може впоратися із постковід­ним синдромом сама. Зробіть все, щоб хоча б на 15 хвилин у день витягнути її на вулицю. Важливе правило — мінімум 30 хвилин динамічного наван­таження упродовж дня. Най­важче — це порушення нерво­вої системи. Але перш за все треба бути впевненим у тому, що це саме постковід.

Решта ж хвороб нервової системи ні­куди не поділися. Якщо є будь-які сумніви, потрібно зверну­тися до лікаря, який скаже, що це постковід, а не інші невро­логічні хвороби. Лікарі усього світу вже в один голос кажуть: для відновлення нервової сис­теми потрібні фізичні наван­таження. Кожен день, який ви пролежали і нікуди не ходили, погіршує стан, збільшує ви­раженість депресії, фізичних розладів і розладів пам’яті, здатності до розсудливості.