Антибіотик — не цукерка

35% українців бодай раз у житті приймали антибіотики без призначення лікаря: за ГРВІ, грипу, COVID-19, бронхіту, циститу, болю в горлі й навіть кашлю. Це засвідчують дані опитування, яке провело Перше медичне об'єднання Львова серед читачів сторінок ТМО у соцмережах.

Які важкі ускладнен­ня можуть виникати піс­ля неконтрольованого при­йому цих препаратів і чим небезпечна антибіотикорезистентність, розповіла терапевтка Першого ТМО Галина Димид.

Існує понад 10 груп анти­біотиків, які, своєю чергою, поділяються на підгрупи. Кожна із цих груп має свій вплив на той чи інший збуд­ник й, відповідно, признача­ється за конкретних захво­рювань систем або органів.

Показання до прийому антибактеріальних пре­паратів:

• наявність збудника. У разі, якщо збудник не був виявлений:
• підвищення лейко­цитів, зсув лейкоцитарної форми вліво;
• наявність прокоцитоні­ну та інших маркерів запа­лення.

Призначити антибіотики повинен тільки лікар, який правильно збере анамнез і скерує на додаткові дослідження.

До чого може призвес­ти неконтрольований прийом антибактеріаль­них засобів:

• якщо антибіотик — у та­блетках, до розладів шлун­ково-кишкового тракту, а з часом — до антибіотикоасо­ційованої діареї, що важко піддається лікуванню;
• якщо вводиться внутрішньом'язово або внутріш­ньовенно — до абсцесів та тромбофлебітів, й такі паці­єнти можуть потребувати хі­рургічного втручання.

Як зауважує Галина Ди­мид, збільшення випадків антибіотикорезистентнос­ті медики почали спостері­гати після COVID-19. За різ­ною статистикою, близько 70% пацієнтів, що лікували­ся амбулаторно, приймали антибіотики, не маючи по­казань до цього. Коли у па­цієнта немає резистент­ності або вона часткова, у лікаря є більший вибір ан­тибіотикотерапії, і він може швидше та більш якісно лі­кувати такого хворого.

Фахівчиня закликає бути відповідальними та не займатися самолікуванням.