Костел пустили з молотка! За ціною... “айфона”

Багатовікову святиню у селищі Магерові Фонд держмайна продав на аукціоні за 30 тис. 285 грн. 10 коп. Місцева громада вважає ці торги святотатством

Багато українців пережили шок, коли після введення електронних декларацій майнового стану дізналися, що деякі наші нардепи, крім мільйонів доларів, фешенебельних маєтків, десятків норкових шуб, кілограмів коштовних прикрас, володіють ще й… капличками і церквами. Тобто тим, що купувати-продавати, за визначенням, не можна — бо йдеться про святині. Яким же було здивування співвітчизників, коли почули, що кілька днів тому регіональне відділення Фонду держмайна по Львівській, Закарпатській та Волинській областях через систему тендерних закупівель ProZorro реалізувало на аукціоні незвичний лот — колишній костел у селищі Магерові Жовківського району на Львівщині.

Унаслідок покрокового зниження стартової ціни, яка становила 528 тис. 509 грн. 50 коп, за цю культову споруду виручили… 30 тис. 285 грн. 10 коп. Тобто стільки, скільки коштує смартфон-«айфон» десятої моделі, по якому розмовляють круті наші мажори. Придбав костел 46-річний підприємець із Дніпра Сергій Соболь, який спеціалізується на купівлі нерухомості, торгівлі тютюновими, продуктовими виробами тощо.

Свою святиню магерівські римо-католики звели понад чотири століття тому, у далекому 1595-му. У 1914 році, під час Першої світової війни, костел Пресвятої Трійці зазнав суттєвих руйнувань, але через два десятиліття його реставрували і ще раз освятили. Нове випробування чекало на храм після приходу «других совітів». Радянське керівництво скасувало колишній статус цієї будівлі як культурної пам’ятки, розпорядилося віддати костел під склад. З часом тут розмістили виробничі площі львівських філій «Біофізприладу», «Полярону». Там, де колись лунали молитви, було чути шум токарних і фрезерних верстатів. Спочатку у духовній обителі виготовляли новорічні гірлянди, а згодом — компоненти до лазерної техніки для військових потреб.

Приблизно 15 років тому магерівське відділення «Полярону» закрили. Його приміщення з відремонтованою покрівлею передали на баланс селищної ради. Кілька разів від римо-католицьких ієрархів до місцевих депутатів надходили заяви з проханням передати костел і плебанію, що неподалік, у власність їхньої дієцезії (аналог парафії). Однак народні обранці не погоджувалися: казали, що будинок священика знадобиться для потреб селищної громади. Клопотання двічі відхиляли.

— Я намагався переконати своїх колег, що костел слід передавати вірянам разом з плебанією — адже йшлося про єдиний ансамбль, — розповів кореспонденту «Високого Замку» місцевий депутат Богдан Кожушко. — Хотілося, щоб у цій святині було життя, щоб вона відродилася. Але до моєї думки не прислухалися. І це мало плачевні наслідки. Кілька років тому посеред костелу прорвало водогінну трубу, вода била фонтаном. Повідомив про це у селищну раду, щоб там взялися за ліквідацію аварії. А мені відповідають: «Костел нам уже не належить, передали його Фонду держмайна, тож нас тепер не цікавить, тече там вода чи ні…». Звернувся я у Львівський водоканал, і чую: ця труба — комунальна, нехай самі розбираються. Попросив у селищного голови документи про передачу костелу у ФДМУ — не знайшли цих паперів. Або не хотіли їх шукати…

У Магерові обурюються, що святиню пустили з молотка, не поцікавившись думкою місцевих жителів. Нещодавно ФДМУ надіслав у селищну раду листа, чи можна виставляти на торги тутешній гуртожиток. А от про запит щодо можливості продажу костелу не чув ніхто. Не було ні оголошень про це, ні громадських слухань. Дивно, що селищна влада ніяк не завадила продажу цього цінного об’єкта культурної спадщини на підвідомчій території…

На захист костелу Пресвятої Трійці виступила група патріотів рідного села, хоча й належать вони до інших релігійних конфесій. Серед цих активістів — вихователька дитсадка у Добросині Оксана Кукурудза, викладач Рава-Руської музичної школи Лариса Кожушко, вихователька магерівського дитсадка Орися Ценюх, вчителька Надія Лозова (нині у декретній відпустці). Ці люди вирішили повернути костелу статус історичної пам’ятки, внести його до Переліку об’єктів культурної спадщини — щоб храм перебував під охороною держави. Попри інертність сільського керівництва, волонтери організували збір коштів серед жителів Магерова — передані ними 16 тисяч 252 грн. пішли на оплату облікової документації, своєрідного паспорта костелу. За виготовлення цих паперів взялися працівники Державного історико-архітектурному заповідника у м. Жовкві. Однак завершити справу не встигли. Поки науковці готували документи, чиновники із Фонду держмайна встигли провести аукціон. Зробили це, незважаючи на прохання львівської ОДА призупинити приватизацію костелу.

Дніпровський підприємець Сергій Соболь вважає, що зробив вдале придбання, хоча ще не вирішив, як ним скористається. Одне ясно: перед аукціоном добре вивчав об’єкт. Бо коли до переможця торгів подзвонила Оксана Кукурудза і, не приховуючи своїх переживань, поцікавилася, як цей бізнесмен зі сходу думає використовувати храм у західному регіоні, всього за 25 км від українсько-польського кордону, новий власник костелу (судячи з тону розмови — людина поміркована) уточнив: не за 25, а за 22 кілометри…

— Облаштовувати у культовій споруді якесь виробництво було би гріхом, — каже Оксана Кукурудза. — До того ж на цій території поховані священики, монахи. Порушувати їхній вічний спокій було би не по-християнськи… Нам важливо, щоб у Магерові зберегли цю історичну пам’ятку, щоб наше селище мало ще більшу туристичну привабливість.

Частина магерівців вважає продаж костелу на аукціоні незаконним, абсурдним. Вимагає скасувати результати торгів. Інша частина висловлює пропозицію перекупити його у бізнесмена Сергія Соболя: мовляв, кинули б клич — і гроші знайшлися б. Можливо, коштами допомогли б римо-католики із сусідньої Польщі. Кого-кого, а їх найбільше повинно б зачепити за живе те, що десяток магерівських одновірців нині моляться у капличці на цвинтарі. А не у храмі Пресвятої Трійці, який розміняв п’яту сотню літ…

Коментар для «ВЗ»

Сергій СОБОЛЬ, підприємець (м. Дніпро)

Дати розширений коментар щодо події, яка вас цікавить, зможу лише після 10 листопада, коли буде остаточно відомо, на чию користь вирішиться це питання. Поки що можу запевнити в одному: нічого поганого, що могло би образити почуття жителів Магерова, я в жодному випадку не зроблю.